“Ціна на український ліс – комерційна таємниця” – заявив замісник голови Держлісагентства В.Н. Бондарь. Цінові та економічні показники лісгоспів, за словами чиновника, є «комерційною таємницею», а Держлісагентство на ситуацію з непрозорими прямими договорами на продаж деревини жодним чином не впливає.

Як відзначають фахівці питань лісового сектору, ціни на деревину за асортиментом у динаміці приводять усі державні компанії Європи. І чомусь лише в системі Держлісагентства України це комерційна таємниця.

Нелегальний продаж лісу в Україні досяг критичного рівня: площа незаконної вирубки у 2017 році оцінюється у 26 тис. куб. м лісів, а завдані державі збитки складають, за оцінками експертів, до 157,5 млн грн. Разом з тим, Держлісагентством не було проведено черговий облік лісів нібито через нестачу фінансування. Але на прес-конференції М.П. Мартинюка, яка відбулась в останні дні 2017 року, було озвучено цифру в 25 мільйонів гривень – саме таку суму за підсумками 2017 роки було повернено до держбюджету статтею «Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді».

Тим часом, за 10 місяців 2017 року Україна експортувала в Румунію паливних дров на 18 млн. доларів, а Румунія отримала дров тільки на 9,4 млн. доларів. Натомість в якості бонусу вона імпортувала на 14,5 млн. доларів ділової деревини, яку з України заборонено експортувати законом про мораторій.

Україна може втратити ліси через масове нашестя комах-шкідників

 Україна зіткнулася з проблемою знищення значної частини лісів на своїй території через нашестя комах-шкідників, які активізувалися через глобальне потепління. 

Про це в коментарі «112.Украіна» заявили фахівці. 

«Якщо раніше деякі види комах завдавали шкоди лісам протягом життя 1-2 генерацій, зараз роблять це протягом 3-4. Плюс вони дуже активно поширюються. Прогнози такі, що найближчим часом Україна може зовсім втратити свої соснові ліси в найближчому майбутньому », - говорить провідний фахівець проекту ФАО з питань зміни клімату Тамара Кутонова. 

«До нас зверталися лісники з Житомирської області. Вони стурбовані такою проблемою як короїд-типограф, жук буквально знищує їх посадки. У Житомирській області розвиток весняних процесів зараз відбувається в середньому на місяць раніше, ніж 30 років тому назад. Ці жуки починають свою діяльність на місяць раніше. І, природно, з таким теплим вереснем, як найчастіше буває в останні роки, вони, починаючи з середини березня і до замерзання, встигають багаторазово розмножитися », - додає начальник відділу агрометеорології українського Гідрометцентру Тетяна Адаменко. 

За її словами, така ж ситуація спостерігається і з іншими шкідниками, зокрема кліщами і колорадським жуком, який зимує тепер на меншій глибині. Це означає, що з ґрунту він може піднятися на поверхню набагато швидше, ніж раніше. 

ФАО констатує і прогнозує зростання попиту на засоби захисту рослин. Через зміни клімату лісу також частіше страждають від буреломів і пожеж.

ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА. Коли термометр за вікном уже вранці сміливо переходить позначку 20 градусів тепла, то зовсім не дивує свіжий прогноз Українського гідрометцентру: на нас гарантовано чекає посушливе й спекотне літо з високим рівнем пожежної небезпеки на території всієї країни. «Кількість опадів у літній період очікуємо переважно меншою за норму. Водночас — нерівномірність опадів, зростає кількість і тривалість періодів посушливої та спекотної погоди. Уже тепер у більшості регіонів країни почалася ґрунтова посуха. У літні місяці очікується температура повітря вища за норму на 1—1,5%», — заявив директор Укргідрометцентру Микола Кульбіда на засіданні Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Людський чинник і кліматичні умови — це дві головні статті ризику виникнення пожеж. На цьому наголосив віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко. I додав, що в пожежонебезпенний період головне — координація дій усіх служб. Вони повинні діяти злагоджено під час виникнення надзвичайних ситуацій. «Міноборони — контроль за проведенням навчань на військових полігонах. Держлісагентство — контроль за в’їздом автотранспорту та перебуванням людей у лісових зонах. Держводагентство — зволоження торфовищ у пожежонебезпечний період, Держагентство з управління зоною відчуження — превентивні заходи. Кожен знає свої обов’язки. Єдина вимога — якісна, професійна й ефективна координація та виконання заходів. Найголовніше для нас — безпека людей», — наводить слова урядовця його прес-служба.

Крім того, деревообробники просять чинного президента не допустити скасування мораторію на експорт деревини за кордон.

Передамо наступним поколінням «лисі» Карпати?

Далеко не всі країни мають таку розкіш, як промислові ліси, а потреби в цій сировині та виробах із неї завжди були, є і будуть.

Відповідно, світовий ринок із задоволенням готовий безмежно споживати таку сировину, як ліс-кругляк.

Це майже безвідходна сировина, з якої можна виробляти безліч корисних речей: папір, меблі, енергетичні ресурси, транспортні піддони, будівельні матеріали, готові будівлі тощо. А свого часу це були державні флотилії. 

Саме через це різні країни на різних етапах потрапляли у небезпечні пастки. 

Світова практика знає багато кейсів, коли, як правило, невеличка група осіб, маючи певний доступ до адміністративного ресурсу, створювала справжні екологічні катастрофи через шалені вирубки лісів у перегонах за отриманням швидких грошей за мінімальних витрат. 

Водночас варто пам’ятати, що зайнятість, додана вартість та податки формуються безпосередньо там, де відбувається обробка та переробка. Тобто, експортуючи необроблений ліс, країни втрачають робочі місця, заробітні плати, податки тощо.

Саме у таких критичних ситуаціях історично з’являлася державна політика.

На порозі торгівельної війни: Україна і ЄС вийшли на новий етап спору про ліс-кругляк

Мораторій на експорт лісу-кругляка - одне з найболючіших питань в наших взаєминах з Євросоюзом. Це рішення, прийняте ще в 2015 році, спочатку викликало протести ЄС, а в минулому році саме через цю проблему Україна не отримала 600 млн. євро макрофінансової допомоги. Насправді мав зірватися також попередній транш (ще 600 млн.), який нам дали без скасування мораторію, тільки "під чесне слово" президента. Петро Порошенко дійсно не раз обіцяв партнерам зняти цю заборону. Цього так і не відбулося, але варто відзначити: це не було провиною президента. Проблема - в Раді, де навіть близько немає для цього голосів. Але днями Україні все ж доведеться прийняти непросте рішення. Євросоюз вже написав до Києва лист, в якому дав кілька варіантів і попередив, що "замовчати" проблему не вийде.

Наслідки конфлікту, в залежності від обраного шляху, можуть виявитися хворобливими. Або для країни, або особисто для президента і його партії (не забуваємо про майбутні вибори), або для обох. І хоча всі сторони запевнили, що не доведуть справу до торгівельної війни і до звернення ЄС до СОТ, Порошенко і Гройсману рано чи пізно доведеться приймати політичне рішення.

Довідково:
Міжнародний день лісів започатковано Генеральною Асамблеєю ООН у 2012 році. Свято відзначається щорічно, починаючи з 21 березня 2013 року.

Міністр агрополітики Тарас Кутовий, який написав заяву про відставку, може переглянути своє рішення.
Про це повідомляють Вести з посиланням на джерело в Кабміні.
У відставку Кутовий подав понад 10 місяців тому - 23 травня 2017 року, але вона так і не була проголосована парламентом. Весь цей час він формально перебував у відпустці.
Як повідомило джерело в Кабінеті міністрів, у Кутового закінчився черговий термін відпустки та наступний він вирішив не оформляти.
«Він всерйоз розглядає варіант повернення в міністерство», - сказало джерело. Крім того, за його словами, повернення Тараса Кутового - представника дружньої БПП партії УДАР, бажають в Адміністрації президента.
«Було кілька зустрічей в АП, його вмовляли повернутися», - сказав він.