Половина біомаси лису міститься всього в 1% великих дерев. Вони відіграють найважливішу роль для всіх без виключення лісових екосистем, вважають вчені. Якщо у лісі вирубують усі великі дерева, маленькі та середні погано справляються з функцією переробки вуглецю та погано ростуть, що, звісно, вкрай негативно впливає на клімат, і, звісно, на якість життя кожного з нас — так вважає  міжнародний колектив з 98 вчених під керівництвом Джеймса Лутца (James A. Lutz) з Університету штату Юта, які досліджували 48 великих лісів по всій планеті.

На жаль, в Україні, на відміну від інших європейських країн,  не дуже зважають на екологічну складову у лісокористуванні, коли є економічна, і системно, протягом десятиліть продовжують вирубувати великі дерева у промисловій кількості, думаючи лише про сьогоденні статки, і не розуміючи, що вже їх дітям ці гроші згодяться лише на протигаз та хімічний захист.

Міжнародний колектив біологів провів масштабне дослідження великих лісів на планеті і визначив, як жива біомаса лісу розподіляється між деревами різного розміру і виду. Виявилося, що рівно половина всієї біомаси міститься усього в одному відсотку найбільших дерев, велика частина з яких перевищує в діаметрі 60 сантиметрів, повідомляють вчені у статті в Global Ecology and Biogeography*.

Ліси беруть найактивнішу участь у вуглецевому циклі на нашій планеті: дихання, фотосинтез і газообмін в деревах визначають швидкість і механізми процесів перетворення і перенесення вуглецю на Землі, а відповідно, і їх вплив на глобальний клімат. При цьому жива біомаса лісу являє собою дуже об’ємне сховище вуглецю, який за певних умов може виявитися в атмосфері у формі вуглекислого газу.

Наприклад, нещодавно вчені з NASA показали, що саме збільшення кількості посух і пожеж в тропічних лісах призвело до помітного збільшення частки вуглекислого газу в атмосфері. При цьому, незважаючи на велику кількість досліджень, присвячених видовій різноманітністі і екологічним ролям дерев, систематичного аналізу загальних для всіх лісів тенденцій розподілу біомаси між деревами різних видів і його зв’язку з розмірами дерев до сьогоднішнього дня не проводилося.

В Івано-Франківському міському суді обрали запобіжний захід старшому інспектору державної екологічної інспекції Вікторові Дмитруку, якого затримали на хабарі від посадовця лісгоспу за приховування незаконної вирубки лісу.

Вони зберегли непорушеними свої природні екосистеми, що означає сотні видів флори і фауни, які існують лише там. Вік поодиноких дерев у пралісах може сягати 500 років. Здається ніби й небагато, але якщо врахувати, наскільки інтенсивно європейці вирубували ліси, — спершу для будівництва флоту, згодом на потреби промисловості, а далі і війн, то можна сказати, — нам пощастило, що на континенті взагалі ще збереглися незаймані людиною ліси.

За останніми даними, площа заселених шкідниками соснових лісів, підпорядкованих Держлісагентству, сягає майже 350 тис. га. Про це повідомив заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар під час виїзної наради з питань напрацювання попереджувальних заходів по боротьбі зі шкідниками та хворобами лісу.

Нараду організували Держлісагентством спільно з Товариством лісівників України.  «В Україні, як і в багатьох інших країнах світу, стрімко поширюється масове всихання хвойних лісів, пов'язане зі зміною клімату, зокрема, глобальним потеплінням. Температура підвищується і зменшується кількість опадів, через це знижується рівень ґрунтових вод. У зв'язку з цим, дерева втрачають опір до заселення шкідливими комахами, зокрема, короїдами», - розповів Володимир Бондар.

РФ є найбільшим постачальником кругляку в Україну з долею 85% на ринку імпортного кругляку. Так у першому кварталі поточного року Україна імпортувала лісопродукції на 2,2 мільярди гривень, з яких необробленого лісу та дров на 90 мільйонів. Головним імпортером лісу є Російська Федерація, яка контролює 85% усіх імпортних поставок необробленої та 20% обробленої сировини на українські лісопереробні підприємства.

Такий факт фінансової підтримки Росії, що воює проти нашої держави, сьогодні вражає особливо. Адже керівні органи країни, СНБО та інші, не раз проводили засідання де розглядались і затверджувались принципи мінімізації економічної взаємодії з РФ. На виконання цих рішень — сотні українських підприємств переглянули свої контракти та замінили продукцію з РФ — відчизняною або імпортною — з дружніх країн.

Однак, як бачимо, тенденція не сприяння ворогові чомусь оминула Держлісагенство. І воно, як головний регулятор ринку створило ситуацію — при котрій кожен громадянин країни, купуючи вироби з російської деревини — фінансує щоденне вбивство на фронті наших українських солдатів.

«Робота з учнівською молоддю – це інвестиції у майбутнє. Сподіваємось, що створені умови та здобуті під час занять знання допоможуть вам у виборі майбутньої професії», - зазначив заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар під час відкриття у Свеському лісгоспі Сумського ОУЛМГ новозбудованої навчальної кімнати шкільного лісництва.

«На базі Свеського лісгоспу діє два шкільних лісництва «Паросток» і «Крокус». У них навчається 70 дітей, за ними закріплена ділянка лісу площею 729 га. На заняттях діти знайомляться з теорією та практикою таких лісівничих дисциплін як лісознавство, лісівнивництво, лісова таксація, дендрологія, селекція та інші», - прокоментував діяльність шкільних лісництв директор Свеського лісгоспу Олег Закусило.

Захід пройшов за участю начальника Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Віктора Чигринця, голови Ямпільської районної державної адміністрації Ірини Панченко та голови Ямпільської районної ради Ольги Губар.

Після офіційних урочистостей відкриття класу вихованці обох лісництв виступили перед гостями з презентацією про свою діяльність.

Окрім цього, під час робочого візиту на Свеське лісогосподарське підприємство Володимир Бондар ознайомився з практикою роботи лісгоспу з енергозбереження та ефективного використання лісових ресурсів.

Він оглянув пелетне виробництво, побував на лісових дорогах лісгоспу та збудованих свеськими лісівниками мостах.
Прес-служба Сумського ОУЛМГ

Приватні підприємці заготовляють ліс дешевше та ефективніше, але майже не розвиваються через низькі тендерні ціни. Повсякденною практикою українських лісових господарств є залучення до лісозаготівлі приватних підприємців. Через відкриті аукціони та тендери лісівники пропонують бізнесу купити дозвіл на заходи з формування та оздоровлення лісів. Річ не тільки в тому, що лісгоспам не вистачає ресурсів, перш за все людських, – а в тім, що приватний бізнес виконує ці види робіт значно дешевше. Крім того, за умов залучення підрядників, лісгоспи контролюють лише якість кінцевого продукту, а відповідальність за процес повністю несе підприємець.

Як і будь-який товар чи послугу, право лісозаготівлі у більшості випадків лісгоспи продають централізовано через систему державних закупівель «Prozorro». Лише за 2018 рік вже було оголошено 2118 тендери на лісозаготівельну діяльність (7721000-5) та послуги, пов’язані з лісництвом (7723000-1), з яких 35% були проведені без застосування електронної системи. Станом на середину травня успішно завершено 1906 тендерів.

Загалом по Україні організаторами відкритих аукціонів виступили 540 державних підприємства, які в цілому продали права на лісозаготівлю на 438,47 млн гривень. Цікаво, що лідером з розміщення тендерів на лісозаготівельну діяльність є Івано-Франківське Обласне управління лісового та мисливського господарства, керівництво якого провело 222 тендери на загальну суму у 27,78 млн гривень.

Ліси завжди були, є і залишаться власністю громади, незалежно від того, хто там господарює, однак для догляду за ними необхідні фахові знання. Тож заяви по зміну ситуації в лісах, якщо вони стануть комунальними, скидаються на популізм.

Про це під час круглого столу з головами ОТГ розповів начальник Волинського ОУЛМГ Олександр Кватирко, інформує прес-служба лісівників.

Зустріч, організована Асоціацією місцевого самоврядування Прибужжя та Вишнівською ОТГ, відбулася у селі Замлиння Любомльського р-ну з ініціативи народного депутата України Ігоря Гузя.

Розпочинаючи зустріч, Олександр Кватирко озвучив основні виробничі та фінансові показники діяльності області загалом та Любомльського, Володимир-Волинського й Іваничівського р-нів зокрема, коротко розповів про основні завдання, поставлені перед лісівниками. Далі розмова тривала у форматі запитання-відповідь.

Очевидно, що питання повернення до комунальної форми господарювання у лісі є одним із найбільш обговорюваних. Саме з нього учасники круглого столу розпочали розмову. Голови ОТГ запевняли, мовляв, це буде вигідно громадам і таким чином вони зможуть самостійно контролювати ситуацію із вирубкою деревини та отримуватимуть додаткові надходження у бюджети. У відповідь Олександр Кватирко чітко пояснив, що така картина є нереалістичною, як і популістськими є заяви про якісь додаткові вигоди для громади. Адже ліси завжди були, є і залишаться власністю громади, незалежно від того, хто там господарює. Крім того, ведення лісового господарства – це далеко не лише заготівля деревини. А перш за все, необхідні заходи з лісовідновлення, догляду та збереження лісу. І для ефективного ведення лісового господарства потрібні фахівці, чималі кошти та спеціальна техніка.

Під час весняної лісокультурної кампанії відтворено майже 25 тис. га лісів на минулорічних зрубах та створено 1,1 тис. га нових лісів. Про це повідомив заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар. 

«Державні лісогосподарські підприємства, які належать до сфери управління Держлісагентства, на 10% перевиконали план з висадки лісу на весну. Також завдяки застосуванню природозберігаючих технологій лісозаготівель вдається досягати якісного природного відновлення лісу», - наголосив Володимир Бондар. 

Окрім того, заступник Голови Держлісагентства повідомив, що цього року у Всеукраїнській акції «Майбутнє лісу у твоїх руках» взяла участь безпрецедентна кількість громадян України. 

«В акції з висадки лісу, яка досить успішно відбулася у всіх областях, взяли участь понад 30 тисяч школярів та студентів, понад 5 тисяч представників громадських організацій та майже 15 тисяч українців, які працюють в різних сферах. Загалом, більше 50 тисяч осіб. Це своєрідний рекорд. Родини, працівники різних підприємств і просто бажаючі висаджували ліс разом з лісівниками», - наголосив Володимир Бондар.

Нелегальна вирубка лісу в Україні досягла критичного рівня. Площа незаконної вирубки у 2017 році оцінюється у 26 тис. куб. м лісів, а завдані державі збитки складають, за оцінками експертів, до 157,5 млн грн. В секторі відзначають і інші не менш значущі проблеми: розвал лісового господарства у малолісових областях України, неймовірна дифференціація умов роботи та оплати праці, прогресуючий розвиток тіньового лісопилення, погіршення структури та якості лісів, високий рівень терпимості до корупції, розбалансоване законодавство. Але Державне агентство лісових ресурсів України в цій ситуації залишається бездіяльним. Після акції протесту під стінами цієї установи, яку провели активісти «Стоп корупції», ексклюзивне інтерв’ю «СтопКору» дав заступник голови Держлісагентства Володимир Налькович Бондар.

Довідка «СтопКору»: Бондар Володимир Налькович народився 16 жовтня 1968 року в Луцьку. У 1996 р. закінчив історичний факультет Волинського національного університету імені Лесі Українки. У 2007 р. — Волинський державний університет ім. Лесі Українки, факультет післядипломної освіти (економіка). Кар’єру розпочав у 1986 р. як слюсар Державного підшипникового заводу № 28, місто Луцьк. Народний депутат України 4-го скликання, обраний по виборчому округу № 22 (Волинська область), на той час був членом партії «Реформи і порядок» (Фракція «Наша Україна»). У 2015 р. обраний депутатом Волинської обласної ради на виборчому окрузі № 32 від Волинської територіальної організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність». Голова фракції «Солідарність» в обласній раді. Заступник голови постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики. У 2016 став заступником голови Державного агентства лісових ресурсів України.