ТЛРУ |
Тип лісу
і його
індекс
|
Місцезна-ходження типу (зустрічність, приуроченість до рельєфу, ВНРМ)
|
Грунтові умови: грунт, потужність профілю, материнська порода
|
Рослинність |
деревна |
трав’яниста |
корінні насадження |
живий нагрунтовий покрив (рослини-індикатори)
|
деревостан |
підріст |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Аз |
Вологий смерековий- сосновий бір (Аз-смС)
|
Верхній пояс гірської зони (900-1450) на випуклих верхніх і середніх частинах схилу всіх експозицій крутістю 15-300
|
Грунтовий профіль відсутній. Дрібнозем в мікропо-ниженнях і в щілинах скелетних оголень чи кам’янистих розсипах.
|
Преважає сосна звичайна і смерека ІУ бонітету, розташу-вання групове, інколи рідкі біогрупи чи поодинокі дерева. В домішці береза
|
Підлісок рідкий, одиночно в місцях грунтового субстрату горобина. Відновлення незадовільне. |
Переважать оліготрофи мезофіти: брусниця, чорниця, вереск, водянка чорна, оленячий мох, глокомій проростаючий, дікранум хвилястий, зозулин льон яліцевидний, кладонія альпійська
|
Вологий гірсько-сосновий бір (АзСг)
|
Зустрічається у високогірному поясі Карпат, займає всі експозиції за винятком випуклих і прірвистих південних схилів. Висоти 1400- 1700 м над рівнем моря.
|
Грунти слабороз-винуті торф’янисто- підзолисті. потужність торф’янисто- перегнійного горизонту 20-25 см. Тріщини пісковика заповнені дрібноземом.
|
Суцільні зарості із сосни гірської висотою від 0,5 до 2 м.
|
В рідкому підліску зустрічаються: горобина звичайна, верба козяча, верба сілезька, яловець сибірський. Відновлення задовільне. |
Чорниця, брусниця, молонія, водянка чорна, ожина лісова, баранець звичайний. Із мохів: глокомій проростаючий, цетрарія ісландська, зозулин льон ялівцевидний, дікранум хвилистяй, оленячий мох.
|
А4 |
Сирий смереково- сосновий бір (А4 -смС)
|
Зустрічається в середньогірсь- кій зоні Карпат на схилах до 150 переважно на експозиціях північних румбів на висотах 800- 1100 н.р.м.
|
Торф’яно-болотні, часто підзолисті з шаром торфу до 30 см. Розвиваються на кам’янистих первинних осипах з погани дренажем. |
Переважає сосна звичайна ІУ бонітету з низько- рослою смерекою і березою.
|
Рідкий. Інколи зустрічається горобина звичайна, верба козяча, крушина ламка. Відновлення сосни як правило, на прогалинах. Підріст смереки розвинутий слабо. |
У покриві переважають сфагнуми, зозулин льон звичайний. Характерні водянка чорна, буяхи, журавлина болотяна, глюкомій проростаючий, плеврозіум Шребера, перистий мох, багно болотне.
|
В2 |
Свіжий смереково - сосновий субір (В2 -смС) |
Зустрічається рідко в основному на схилах південних експозицій у Горганах на висотах 500 1200 м н.р.м. |
Слабо-розвинуті гірсько- підзолисті грунти потужністю до 40 см, сильно-скелетні з виходом на поверхню пісковика
|
Панує сосна звичайна, в другому ярусі смерека, береза, інколи осика. Бонітет ІІІ-ІУ |
Крушина ламка, верба козяча, яловець сибірський і звичайний, горобина звичайна. В підрості зустрічається смерека і осика. |
Деревій звичайний, мітлиця велетенська, дзвоники скупчені, чорниця, брусниця, котячі лапки карпатські, очиток карпатський, орляк, золотушник звичайний, суниця лісова. Моховий і лишайниковий покрив формують: цетрарія ісландська, оленячий мох, дікранум війчастий, зозулин льон яловцевидний.
|
Вз |
Вологий смереково-сосновий субір (Вз-смС) |
Займає схили різних експозицій за винятком випуклих південних форм. поширений в діапазоні висот 800-1100 м н.р.м. |
Слабо-розвинуті кам’янисті буроземи потужністю до 40 см, рідше гірсько-підзолисті сильноскелетні грунти
|
В першому ярусі панує сосна ІІ-ІІІ бонітету, другий ярус формує смерека ІІІ-ІУ бонітету. В домішці береза. |
Підлісок дуже рідкий із крушини ламкої, горобини звичайної, верби козячої, яловця сибірського. |
Осока заяча, щитник шартрський, підбілик альпійський, тирлич ваточнико- видний, звіробій альпійський, ожика лісова, баранець звичайний, плаун річковий і булавовидний, чорниця, пальчато- коренник плямистий, глокомій проростаючий, левкобріум сизий, зозулин льон яловце-видний, перистий мох.
|
Вологий ялицево-смерековий субір (Вз-яцСм) |
На схилах переважно північних і західних експозицій. зустрічається на висотах 650-1300 м н.р.м. повсюдно) |
Гірсько- підзолисті, сильно-скелетні, малопотужні (40см) на елювії-делювії пісковиків.
|
Переважає смерека ІІ-ІІІ бонітету з домішкою ялиці ІІІ-ІУ бонітету і берези |
Такий же |
Такий же |
С2
|
Свіжа смереково-ялицева субучина (С2- СмЯцБк) |
Зустрічається переважно на випуклих формах південних експозицій крутизною до 20-350 в Прикарпатті |
Бурі лісові середньо-щебенисті і скелетні потужністю 40-60 см (80см)
|
До панівного вдеревостані бук ІІ бонітету домішується: ялиця, смерека, рідко береза, явір. |
Рідкий з участю бруслини бородавчастої, верби козячої, крушини ламкої, ліщини, горобини звичайної. |
Невеликими плямами зустрічаться зозулин льон яловцевидний, плеврозіум Шребера, дікран війчастий, глюкомій проростаючий. Як правило, папоротники і квасениця відсутні. Рідко: сольданелла гірська, підбілик альпійський, міцеліс стінний.
|
Свіжа смереково- ялицева субучина (С2-СмЯцБк) |
Зустрічається переважно на випуклих формах південних експозицій крутизною до 25-350 в Прикарпатті на висоті 600-960 м н.р.м. |
Бурі лісові середньо- щебенисті і скелетні потужністю 40 -60 см (80см)
|
До панівного в деревостані бука ІІ бонітету домішуються: ялиця, смерека, явір, рідко береза. |
Рідкий з участю бруслини бородавчастої, верби козячої, крущини ламкої, ліщини, горобини звичайної |
Теж. |
Свіжа смереково- букова яличина (С2-СмБкЯц) |
Зустрічається в середньому поясі на всій території Карпат в межах 650-1000 м н.р.м. |
Теж, що і вище, часто профіль укорочений в результаті змиву. |
У двоярусному деревостані ялиця І бонітету з домішкою смереки, берези, бука і осики. |
У підліску аналогічні види. В підрості благонадійний ярус ялиці, смереки і бука. |
Теж. |
Свіжа буково-ялицева сусмеречина (С2-БкЯцСм) |
Займає середній пояс гірської зони на всій території Карпат на висотах 800-1200 м н.р.м. |
Буроземні або дерново-слабопідзолені на елювії-делювій пісковика, потужністю до 1 м. |
Смерека І бонітету із значною участю (20%) ялиці,бука. В домішці явір, береза, липа. |
У підліску бузина чорна і червона. Відновлення всіх порід хороше. |
Теж. |
С3 |
Волога смереково- ялицева субучина (С3-СмЯцБк) в комплексі з смереко-вими субучинами) |
Поширений на всій території Карпат в межах висот 500 м н.р.м. |
Гірсько-лісові буроземні потужністю до 60-70 см, які сформувались на глинистих піщаних сланцях. |
Бук ІІ бонітету. У домішці постійні ялиця і смерека. |
У рідкому підліску: ліщина, верба козяча. Відновлення добре. |
Щитник чоловічий, ожика лісова, квасениця, чорниця,веснівка дволиста, зірочник ланцетовидний, грушанка круглолиста і однобока, золотушник звичайний, одинарник європейський, герань лісова, плаун булавовидний, перлівка поникла, чина весняна, орляк, фіалка дивна, безщитник жіночий, міцеліс стінний, герань Роберта, зніт гірський, молочай мигдалевидний. Із мохів: євринхіум, глокомій проростаючий, зозулин льон, листяні мохи. |
Волога букова суяличина (С3-БкЯц) в комплексі з С3-СмБкЯц |
Поширений на всій території Карпат в межах висот 500-800 (1000) н.р.м. |
Бурі гірськолісові потужністю до 90 см опідзолені на елювії- делювії карпатського флішу. |
Домінує ялиця в І-му ярусі І бонітету, в 2-му ярусі бук і смерека. В домішці береза, явір і осика. |
Горобина, жимолость, спірея в’язолиста, вовчі ягоди звичайні, смородина карпатська. Відновлення добре. |
У типі рідко чорниця і брусниця, рідше моховий покрив. Переважає квасениця, постійні атрагена альпійська, сугайник австрійська, зубниця залозиста. |
Волога буково-ялицева сусмере-чина (С3-БкЯцСм) |
Зустрічається повсюдно на висотах 750-1200 м н.р.м |
Бурі гірськолісові потужністю до 60 см, щебенисті і скелетні. |
Переважає смерека І бонітету з домішкою ялиці, бука, явора і берези. |
Теж |
Теж |
Волога чиста субучина (С3-Бк) |
Поширений вище верхньої границі граба на висотах 600-900 м н.р.м в Прикрпатті |
Грунти змиті, буроземні кам’янисті суглинисті на глинистих сланцях і пісковиках. |
Панує бук з незначною домішкою явора, берези, осики. |
Підліску немає. Відновлення задовільне |
Крім рослин, відмічених в попередньому типі, виділяються: зубниця бульбиста, осока лісова, підмаренник запашний, купина багатоквіткова, ранник вузлуватий, живокіст лікарський, безщитник жіночий, квасениця, жовтець їдкий, материнка. Мохи постійні ті, що у попередніх типах, часто глокомій проростаючий.
|
Волога ялицева сусмере-чина (Сз-ЯцСм) |
Зустрічається на експозиціях північних румбів в межах висот 800-1250 м н.р.м. (повсюдно) |
Бурі гірсько-лісові потужністю до 80 см, щебенисті, опідзолені.
|
Смерека І-бонітету з домішкою ялиці до 20-30%, рідше з домішкою явора і берези |
Горобина, жимолость чорна, спірея в’язолиста. |
Представники надгрунтового покриву. У типі рідко чорниця і брусниця, рідше моховий покрив. Переважає квасениця, постійні атрагена альпійська, сугайник австрійська, зубниця залозиста.
|
С4 |
Сира смереково-букова суяличина (С4-СмБкЯц) |
Рідко поширений, але повсюдно в Карпатах на висоті 450-750 м н.р.м. |
Гірсько лісові, буроземні, сильнощебе-нисті і оглеєні з торф’нисто-перегнійним горизонтом, середньопо- тужні (до 70 см)
|
Переважає ялиця ІІ-ІІІ бонітету з домішкою смереки, бука берези, осики |
Горобина, жимолость чорна, верба козяча, спірея в’язолиста підріст смереки і ялиці зосереджу- ється на мікро-підвищеннях.
|
Крім звичних видів, зустрічається: осока рідковолоса, незабудка болотна, жовтець повзучий і їдкий, хвощ болотний, вербозілля лучне, таволга в’язолиста, гравілат річковий, цірцея альпійська.
|
Сира буково-ялицева сусмере-чина (С4-Бк-ЯцСм) |
Зустрічається на всій території КАрпат на висотах 800-1300 м н.р.м.) |
Бурі гірсько-лісові суглинисті, сильно-щебенисті, оглеєні з розвинутою торф’янисто-моховою подушкою (до 20 см)
|
Повне панування смереки ІІІ бонітету з домішкою ялиці і бука в 2-му ярусі. |
Бузина червона, верба козяча, ліщина, верба сілезька, горобина, жимолость чорна, таволга в’язолиста. |
Зустрічаються постійно: хвощ великий, щучник дернистий, коручка широколиста, калюжниця болотна, теліптерис болотний, безщитник розставле нолистий. Суцільний моховий покрив із глокомією проростаючого плеврозіума Шребера, еврінхіума, рітідіадельфуса трикутного, зозулиного льону звичайного, сфагнумів.
|
Сира чиста сусмеречина (С4-См) в комплексі з Д4-См |
Поширений повсюдно в межах висот 750-1450 м н.р.м. |
Крім буроземів, звичайно гірськопідзо- листі і торф’я- но болотні на рівних місцезнаход- женнях |
Чисті смерічники з домішкою осики і берези |
Бузина червона, верба козяча, ліщина, верба сілезька, горобина, жимолость чорна, таволга в’язолиста. |
Теж |
Сира сусіро-вільшина (С4-Влс) |
Зустрічається в заплавах гірських річок і крутих потоків в межах висот 500-1200 м н.р.м. |
Лугові мулатові підзолисті, сильно оглеєні на алювіальних відкладах. |
Головна порода - вільха сіра ІІ бонітету з домішкою смереки, берези. |
Підлісок рідкий із верби козячої, крушини, горобини. Відновлення насінневе і вегетативне. |
Найбільш характерні: таволга в’язолиста, безщитник жіночий, незабудка болотна, хвощі, підлісник європейський, жовтець повзучий, петрушка болотна. Мохи: окремими подушками зозултн льон звичайний і яловцевидний, глокомій, плеврозіум Шребера, сфагнуми. |
D3 |
Волога смереково-ялицева бучина (D3-СмЯцБк) |
Широко поширений на висоті 700-1150 м н.р.м. на північних і східних експозиціях |
Лісові буроземи потужністю більше 1 м, щебенисті на елювії-делювії піщано-глинистих сланців, оглеєні. |
Домнує бук І-Іа бонітету з домішкою ялиці, смереки, явора, клена гостролисто- го, в’яза, берези і осики. |
Погано розвинутий, одиночно ліщина, бузина червона, горобина. Відновлення добре. |
Покрив погано розвинутий, постійно зустрічається: безщитник жіночий, воронець колосистий, підлісник європейський, переліска багаторічна, вербозілля лучне. підмаренник запашний, цірцея паризька, багаторядник шипуватий, лунарія оживаюча, зубниця залозиста і бульбиста, вероніка дібровна, кропива. |
Волога буково-ялицева смеречина (D3-БкЯцСм) |
Поширений на всій території Карпат в діапазоні висот 750-1100(1200) м н.р.м. на схилах всіх експозицій крім південних |
Бурі гірськолісові, опідзолені, щебенисті, суглинисті на елювії-делювії карпатського флішу. |
Панує смерека І-Іа бонітету в домішці бук, ялиця, явір, клен гостролистий, в’яз гірський |
Підлісок добре розвинутий із горобини, жимолості чорної, спіреї в’язолистої, смородини альпійської. Відновлення добре. |
Покрив багатий навіть у високоповнотний насадженнях. Найбільш постійними видами є: квасениця, веснівка дволиста, шавлія залозиста, цірцея альпійська, ожика волосиста, зубниця, сугайник австрійський, лунарія оживаюча, зірочник лісовий, воронець колосистий, живокіст серцевидний, міцеліс стінний, молочай мигдалевидний. З папоротників відмічені: чоловічий, жіночий, буковий і Ліннея, цистоптеріс ламкий, багаторядник списовидний та ін. |
Волога смереково-букова яличина (D3-СмБкЯц) з фрагментами свіжуватих підтипів.
|
Зустрічається повсюдно на висотах 600-1000 м н.р.м. Займає північно-східні і південно-західні експозиції. |
Лісові буроземи потужністю більше 1 м, щебенисті на елювії-делювії піщано-глинистих сланців, оглеєні, але на відміну відгрунтів смеречин, менш щебенисті з оглеєним ілювіальним горизонтом.
|
Переважає ялиця з участю бука і смереки, а також з домішкою явора, ільма, берези. Бонітет І-Іа. |
Підлісок відсутній або поодиноко бузина червона, ліщина, вовчі ягоди звичайні, жимолость чорна. Відновлення добре. |
Покрив багатий навіть у високоповнотний насадженнях. Найбільш постійними видами є: квасениця, веснівка дволиста, шавлія залозиста, цірцея альпійська, ожика волосиста, зубниця, сугайник австрійський, лунарія оживаюча, зірочник лісовий, воронець колосистий, живокіст серцевидний, міцеліс стінний, молочай мигдалевидний. З папоротників відмічені: чоловічий, жіночий, буковий і Ліннея, цистоптеріс ламкий, багаторядник списовидний та ін.
|
D4 |
Сира чорно-вільшина (D4-Вхч) |
Зустрічається повсюдно невеликими ділянками до 500 м н.р.м. |
Грунти дернові слабопідзолені з добре розвинутим глеєвим горизонтом, важко і легко суглинисті. |
Панує вільха з рідкою домішкою ясена, ільма, липи, осики, явора, вільхи сірої. |
Підлісок з ліщини , крушини, верб, калини, вовчих ягід, звичайних. |
Зустрічається: страусове перо звичайне, дріоптерис болотний, самосил гайовий, горлянка повзуча. Характерні мохи: глокомій, рітіадельфус трикутний, мох хвилястий. |
|
|
|
|
|
|
|