Приватні підприємці заготовляють ліс дешевше та ефективніше, але майже не розвиваються через низькі тендерні ціни. Повсякденною практикою українських лісових господарств є залучення до лісозаготівлі приватних підприємців. Через відкриті аукціони та тендери лісівники пропонують бізнесу купити дозвіл на заходи з формування та оздоровлення лісів. Річ не тільки в тому, що лісгоспам не вистачає ресурсів, перш за все людських, – а в тім, що приватний бізнес виконує ці види робіт значно дешевше. Крім того, за умов залучення підрядників, лісгоспи контролюють лише якість кінцевого продукту, а відповідальність за процес повністю несе підприємець.

Як і будь-який товар чи послугу, право лісозаготівлі у більшості випадків лісгоспи продають централізовано через систему державних закупівель «Prozorro». Лише за 2018 рік вже було оголошено 2118 тендери на лісозаготівельну діяльність (7721000-5) та послуги, пов’язані з лісництвом (7723000-1), з яких 35% були проведені без застосування електронної системи. Станом на середину травня успішно завершено 1906 тендерів.

Загалом по Україні організаторами відкритих аукціонів виступили 540 державних підприємства, які в цілому продали права на лісозаготівлю на 438,47 млн гривень. Цікаво, що лідером з розміщення тендерів на лісозаготівельну діяльність є Івано-Франківське Обласне управління лісового та мисливського господарства, керівництво якого провело 222 тендери на загальну суму у 27,78 млн гривень.

Для лісових господарств головним мотивом продажу прав на лісозаготівлю приватним підприємцям є нижча вартість їх послуг.

«Лісозаготівельна діяльність силами лісгоспу є дорожчою в середньому на 20-30%, а у деяких важких випадках – навіть на 50%», – коментує відповідальний за тендери ДП «Іллінецького лісового господарства», що на Вінниччині, Віталій Панченко.

Крім того, важливим фактором найму підрядчиків є сезонність та закони ринку.

«Лісгосп не може утримувати великий штат працівників, оскільки у несезонні роки підприємство буде збитковим через необхідність платити заробітню плату. Тому доцільніше залучати підрядчиків, чия робота ще й дешевша», – додає експерт.

Віталій Панченко також розповів, що у разі продажу прав на лісозаготівлю лісгоспи контролюють лише кінцевий результат рубок: «Інженери та майстри лісгоспу контролюють якість лісозаготівлі, дотримання екологічного законодавства, а, наприклад, дотримання трудової та протипожежної безпеки, сам процес заготівлі та багато іншого – є обов’язком виконавця». Додамо, що лісгоспи мають право виявляти такі порушення і передавати інформацію про них у компетентні органи.

Лісове господарство формує технічне завдання, яке є головним документом у наданні послуг, а виконавець має, відповідно до нього скласти карту технічного процесу розроблення лісосіки. Загалом, процес лісозаготівлі регулюють 25 нормативно-правових актів України. Але окрім дотримання чинного законодавства, лісгосп обов’язково вимагає дотримання деяких спеціальних умов лісозаготівлі.

Серед них, зокрема, особливі вимоги щодо заправки автомобілів зі спеціальними піддонами на випадок розливу палива, пересування тільки по узгоджених та підготовлених маршрутах, заборона на трелювання дерев з кронами, тощо. Лісозаготівельник в обов’язковому порядку має виконувати вимоги щодо управління лісами відповідно лісової сертифікації за системою FSC. Крім того, до початку рубок, підприємець має підготувати лісосіку згідно зі спеціальним актом.

Цікаво також, що більшість підрядників є фізичними особами-підприємцями. Як і весь малий та середній бізнес лісозаготівельників турбують високі податки та тяганина адміністративних перевірок. Розмір тендерів бізнесменів не сильно влаштовує і вони вважають, що можливостей для розвитку замало.

«Ціни на закупівлю послуг низькі. Їх, звичайно, вистачає на заробітню плату та підтримку технічних можливостей, але підвищити зарплати я вже не можу, закупити нову техніку та обладнання – теж», – розмірковує Олексій Граб, лісозаготівельник з п’ятирічним стажем, переможець більше 10 тендерів на суму близько мільйона гривень у ДП «Чернігівське лісове господарство».

Бізнес постійно прохає про підвищення цін на закупівлю послуг і лісгоспи, інколи, йдуть на поступки. За словами бізнесмена, минулого року, державне підприємство підвищило ціни. Типовий договір про надання послуг, пов’язаних з лісництвом, на щастя, передбачає перегляд ціни за взаємною згодою сторін.

Але справжньою проблемою для бізнесу є дефіцит кваліфікованих кадрів. Абсолютна більшість рубок проводиться у сільській місцевості, звідки, як відомо, люди втікають через брак роботи.

Олексій Граб розповідає: «Найбільш кваліфіковані працівники повиїжджали на заробітки до міст або закордон, роботи тут немає. Я й сам почав займатися лісозаготівлею, бо іншого шляху заробляти гроші не було. На підприємстві я і тракторист, і звалювач – знайти відповідального працівника дуже важко, одні п’яниці».

Загалом, у 2017 році за напрямами лісозаготівельна діяльність (7721000-5) та послуги, пов’язані з лісництвом (7723000-1) було проведено 3688 тендери. Майже половина (45%) з них були проведені без застосування електронної системи – порівняно з цим роком ми бачимо суттєвий прогрес. Минулого року організаторами тендерів виступили 748 державних підприємства, які в цілому продали права на лісозаготівлю на 705,3 млн гривень. Цього року можна очікувати більший фінансовий результат, оскільки, як було зазначено, на травень 2018 року він складає 438,47 млн гривень. І минулого року лідером з розміщення тендерів на лісозаготівельну діяльність було Івано-Франківське Обласне управління лісового та мисливського господарства, провівши 250 тендерів на 72,53 млн гривень.