Вони зберегли непорушеними свої природні екосистеми, що означає сотні видів флори і фауни, які існують лише там.
Вік поодиноких дерев у пралісах може сягати 500 років. Здається ніби й небагато, але якщо врахувати, наскільки інтенсивно європейці вирубували ліси, — спершу для будівництва флоту, згодом на потреби промисловості, а далі і війн, то можна сказати, — нам пощастило, що на континенті взагалі ще збереглися незаймані людиною ліси.
Чи не найбільше пралісів Європи збереглося саме в Україні, у Карпатах. Експерт з лісових питань WWF в Україні, доктор сільськогосподарських наук Юрій Шпарик пояснює: “У Карпатах праліси збереглися через те, що вже досить тривалий час діє заборона на вирубки у високогір’ї, щоби запобігти лавинам і паводкам. З іншого боку, погано розвинута або ж зовсім відсутня транспортна мережа не дала можливості провадити вирубки в промислових масштабах”.
Через мінімальний, а то й зовсім відсутній влив людини, екосистема пралісів надзвичайно добре збалансована. Такі ліси майже не хворіють, оскільки можуть самі відновитися. Вони поглинають велику кількість води під час опадів, яку потім переводять у підземні води. Відсутність людини дозволяє розвиватись популяціям ведмедів і рисі, які внесені до Червоної книги України.
Станом на 1 січня 2018 року вдалося виявити близько 93 тис. га старовікових лісів (квазі-пралісів), з них — близько 50 тис. га пралісів.Ця площа дорівнює площі п’яти Києвів. Також, за оцінками фахівців, залишки пралісів ще можуть бути на Поліссі. Їх важливо виявити, щоб у майбутньому зберегти від вирубки. З цією метою зараз готується експедиція WWF до Полісся. Після втручання людини праліси вже неможливо відновити до попереднього стану.
|