Про це – у розмові з економічним і політичним експертом «Версій», успішним бізнесменом, який має великий досвід закордонних поїздок, спілкування та співпраці із закордонним бізнесом, зокрема аграрним і лісовим, Францом Карловичем ФЕДОРОВИЧЕМ.

– Франце Карловичу, почнімо, мабуть, з того, що ринок сільгоспземлі в нашій країні створювати доведеться. Тому все питання лише в тому, як надати обігу землі цивілізовані рамки, захистити наше національне багатство від заволодіння іноземцями і убезпечити від вимирання сільське населення України. Ваша думка щодо цього?

– Я завжди повторюю: не треба створювати велосипед! Варто лише оглянутися довкола та вивчити досвід більш успішних сусідів.

– Що ви маєте на увазі?

– Достатньо лише познайомитися з досвідом європейських країн, на який, до речі, дуже часто нам кивають і прихильники, і противники вільного продажу землі в Україні, але ніхто й ніколи не договорює до кінця. Я спеціально поцікавився земельним законодавством європейських країн і ось що дізнався.

За результатами колегії Державного агентства лісових ресурсів, заступник Голови відомства Володимир Бондар підписав наказ, який, зокрема, зобов’язує начальників обласних управлінь лісового та мисливського господарств і керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства, посилити контроль за заготівлею та реалізацією деревини.

«Забезпечити ведення електронного обліку деревини на лісогосподарських підприємствах з внесенням інформації про всю заготовлену і реалізовану деревину до системи електронного обліку деревини та забезпечити реєстрацію укладених договорів в системі», – йдеться у наказі.

Володимир Бондар доручив посилити контроль за виконанням договорів купівлі-продажу деревини, укладених за результатами аукціонних торгів, та виходом ділових сортиментів і розподілом дров’яної деревини на технологічну та паливну.

Також наказом зобов’язано припинити реалізацію підвідомчими лісогосподарськими підприємства деревини за прямими договорами підрядникам, що виконують роботи по заготівлі деревини та не беруть участь в аукціонних торгах.

Окрім того, заборонено реалізовувати споживачам дубову дров’яну деревину для технологічних потреб виробничо-технічного призначення.

«Керівництво Держлісагентства буде й надалі працювати над встановленням нових правил заготівлі та реалізації деревини, щоб викорінити будь-які зловживання у цьому питанні. Ця робота складна, системна, і ми будемо її робити», – наголосив заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар.

  Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства

25 січня 2018 року у Рахові відбулися урочистості з нагоди включення нових територій букових пралісів та старовікових букових лісів до складу Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО. Під час форуму було вручено Сертифікати ЮНЕСКО директорам і працівниками національних природних парків «Зачарований край», «Синевир», «Подільські Товтри» та природних заповідників «Горгани» і «Розточчя».

Здобуття українськими територіями статусу Всесвітньої природної спадщини є визначною подією як для окремих природоохоронних територій, так і для України загалом. Їй передувала багаторічна напружена робота науковців національних парків і заповідників, яка координувалася й підтримувалася Карпатським біосферним заповідником і Дунайсько-Карпатською програмою WWF.

За 2017 рік підприємствами галузі від усіх видів рубок заготовлено 15,9 млн куб. м деревини, що на 412 тис. куб. м (2,5%) менше в порівнянні з 2016 роком. Про це повідомив заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар.

Він також зазначив, що з цього об’єму на рубках головного користування заготовлено 7,3 млн куб. м, що становить 89% від ліміту заготівлі 2017 року, та на 125 тис. куб. м менше, ніж у 2016 році.

У 2017 році лісогосподарські підприємства, підпорядковані Державному агентству лісових ресурсів України, повністю виконали завдання з лісовідновлення на місцях минулорічних зрубів.

Загалом відновлення лісів відбулося на площі 53,2 тис. га. Якщо брати у порівнянні, то це площа 74,5 тисячі футбольних полів.

Ця проблема торкнулася також охопила такі країни, як Польща, Литва, Молдова. Шпилькові насадження в нашій країні хронічно всихати почали близько 20 років тому. Зараз лісівники та представники лісопатологічних служб пильно стежать за станом ялин та ялиць, інформує прес-служба Закарпатського ОУЛМГ.

Перші симптоми хвороби смерекових насаджень лісова охорона почала відзначати в 1990-х роках. Багато вчених пов’язують проблему із зсувом агрокліматичних зон. Про наслідки загальноєвропейського тренда на здоров’ї ялиці розповідає директор Рахівського лісодослідного господарства Володимир Приступа.

У минулому році повалена буреломом смерека стала легкою здобиччю стовбурових шкідників, а виною тому – несприятливі погодні явища у вигляді ураганних вітрів, що викликали вітровали і буреломи, посухи та пов’язані з ним зміни гідрологічного режиму, а також хронічне послаблення життєздатності лісових насаджень в осередках кореневих гнилей. Ще одним чинником, що сприяє всиханню ялин, є короїд. Цей шкідник заселяється на ослаблених насадженнях і посилює процес їх загибелі. Він паразитує на великих площах.

Як стверджує начальник ЗОУЛМГ Валерій Мурга пріоритетним напрямком діяльності лісозахисної служби є розробка і впровадження біологічних засобів і методів боротьби зі шкідливими комахами та хворобами лісу. Такі засоби не шкідливі для довкілля і застосовуються в лісах, де використання хімічних методів боротьби заборонено.

Про це повідомляє Буковинська правда bukpravda.cv.ua 

На Буковині на базі Усть-Путильського лісництва Путильський держлісгосп відкрив деревообробний цех та мисливський будинок.

На перший об’єкт підприємство витратило 1,7 мільйона гривень, закупили багатопильний верстат, аналогів якого немає в області, він здатний переробляти в добу 50-60 кубометрів деревини. Наразі в цеху працюватимуть сім осіб. За словами директора лісгоспу Петра Фрея, в перспективі тут встановлять й стрічкову пилораму, яку обслуговуватимуть ще троє робітників. Наразі в цеху працює одна зміна, яка розпилює 500 кубометрів деревини в місяць.

Середня зарплата деревообробників – 8650 гривень. Також планують запустити лінію по зрощуванню бруса. А в урочищі Павлюково було відкрито мисливський будинок вартістю 120 тисяч гривень.

ЕКСКЛЮЗИВ. Виконувач обов’язків голови Держекоінспекції Ігор Яковлєв розповів «УК» про реформування природоохоронної служби

  «На місцях вперто не бажають дотримуватися природоохоронного законодавства»

Необхідно активізувати роботи з оформлення речових прав на землі, що надані в постійне користування лісогосподарським підприємствам. На цьому наголосив заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар під час колегії Держлісагентства про підсумки господарсько-фінансової діяльності підприємств лісогосподарської галузі за 2017 рік.

Одним із питань засідання колегії було обговорення стану ведення лісового господарства.

«Правовстановлюючі документи на землю (речові права на земельні ділянки) оформлені на 3,6 млн га, що становить 47%. Окрім того, на земельні ділянки загальною площею 1,5 млн га (20%) укладено договори на виготовлення документів», - повідомив Володимир Бондар.

                                     МОГУТНІ ВЕЛЕТНІ 

З метою збереження карпатських пралісів, державні лісогосподарські підприємства, підпорядковані Чернівецькому обласному управлінню лісомисливського господарства, на виконання листа Державного агентства лісових ресурсів України призупинили видачу лісорубних квитків на проведення будь-якого виду рубок на ділянках, які відповідають попередньому визначенню пралісу та квазіпралісу.

Перелік земельних ділянок з такими лісами визначено відповідно до методики, розробленої WWF в Україні разом з Інститутом екології Карпат НАН України, Науково-дослідним інститутом гірського лісництва та іншими науковими організаціями.