Половина біомаси лису міститься всього в 1% великих дерев. Вони відіграють найважливішу роль для всіх без виключення лісових екосистем, вважають вчені. Якщо у лісі вирубують усі великі дерева, маленькі та середні погано справляються з функцією переробки вуглецю та погано ростуть, що, звісно, вкрай негативно впливає на клімат, і, звісно, на якість життя кожного з нас — так вважає  міжнародний колектив з 98 вчених під керівництвом Джеймса Лутца (James A. Lutz) з Університету штату Юта, які досліджували 48 великих лісів по всій планеті.

На жаль, в Україні, на відміну від інших європейських країн,  не дуже зважають на екологічну складову у лісокористуванні, коли є економічна, і системно, протягом десятиліть продовжують вирубувати великі дерева у промисловій кількості, думаючи лише про сьогоденні статки, і не розуміючи, що вже їх дітям ці гроші згодяться лише на протигаз та хімічний захист.

Міжнародний колектив біологів провів масштабне дослідження великих лісів на планеті і визначив, як жива біомаса лісу розподіляється між деревами різного розміру і виду. Виявилося, що рівно половина всієї біомаси міститься усього в одному відсотку найбільших дерев, велика частина з яких перевищує в діаметрі 60 сантиметрів, повідомляють вчені у статті в Global Ecology and Biogeography*.

Ліси беруть найактивнішу участь у вуглецевому циклі на нашій планеті: дихання, фотосинтез і газообмін в деревах визначають швидкість і механізми процесів перетворення і перенесення вуглецю на Землі, а відповідно, і їх вплив на глобальний клімат. При цьому жива біомаса лісу являє собою дуже об’ємне сховище вуглецю, який за певних умов може виявитися в атмосфері у формі вуглекислого газу.

Наприклад, нещодавно вчені з NASA показали, що саме збільшення кількості посух і пожеж в тропічних лісах призвело до помітного збільшення частки вуглекислого газу в атмосфері. При цьому, незважаючи на велику кількість досліджень, присвячених видовій різноманітністі і екологічним ролям дерев, систематичного аналізу загальних для всіх лісів тенденцій розподілу біомаси між деревами різних видів і його зв’язку з розмірами дерев до сьогоднішнього дня не проводилося.

Щоб заповнити цю прогалину, міжнародний колектив з 98 вчених під керівництвом Джеймса Лутца (James A. Lutz) з Університету штату Юта досліджував 48 великих лісів по всій планеті площею від 2 до 60 гектарів і оцінив розподіл біомаси лісу між деревами різного розміру. Всього вчені дослідили понад 5,6 мільйона дерев діаметром більше одного сантиметра. Ці дерева представляли майже 9,3 тисячі різних видів з 210 родин.

Виявилося, що в різних лісах загальна біомаса варіюється від 13 до 559 кілотонн на один гектар. При цьому рівно 50 відсотків всієї лісової біомаси міститься в єдиному верхньому відсотку найбільших дерев (а 41 відсоток всієї живої біомаси припадає на рослини певного розміру — дерева, діаметр яких на рівні грудей людини перевищує 60 сантиметрів). Вчені відзначають, що розмір найбільших дерев і загальне число великих дерев в лісі однозначно корелюється із загальною біомасою, тобто ліс не може запасти велику кількість вуглецю тільки за рахунок невеликих дерев. При цьому, що цікаво, чим більше жива біомаса лісу, тим менше в ньому видове різноманіття.

Крім загальних закономірностей для всіх лісів, вчені також проаналізували і їх географічний розподіл. Виявилося, що при збільшенні широти (як в Північній, так ів  Південній півкулях) загальна біомаса верхнього відсотка найбільших дерев зменшується, що пов’язано зі зменшенням загального числа великих дерев. При цьому знижується і загальна кількість дерев у лісі, що припадають на одиницю його площі. Крім того, зменшення розміру дерев і зміщення розподілу біомаси при русі від екватора супроводжується збільшенням складності структури лісу.

Незважаючи на те, що загальне число великих дерев в лісах значно менше, ніж маленьких дерев, чагарників і невеликих рослин, саме вони представляють найбільш поширені види і визначають структуру лісових екосистем — контролюючи кількість вуглецю, води і сонячного світла в різних ділянках лісу. Тому вчені пропонують приділяти більше уваги великим деревам, як з точки зору фундаментальних досліджень (біологічних, екологічних або кліматичних), так і при розробці промислових і технологічних процесів, зокрема при плануванні рубок.

Хотілося б вірити, що в Україні нарешті прислухаються до рекомендацій світових вчених та почнуть проводити рубки свідомо та розважливо, спираючись на розум та стратегічне планування, а не на бажання набити кишені.