«Сезон тиші»: збитки і втрати ДП «Вигодського лісгоспу»

З 1 квітня по 15 червня встановлюється так званий «сезон тиші» – період масового розмноження диких тварин. Ця природоохоронна кампанія  проводиться в Україні вже третій рік і вперше офіційно розпочалась у 2016 році.

Ч.5 ст.39 Закону України «Про тваринний світ» (в редакції від 09.04.2015р.):«У період масового розмноження диких тварин, з 1 квітня по 15 червня забороняється проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою (пальба, проведення вибухових робіт, феєрверків, санітарних рубок лісу, проведення змагань на транспортних засобах). Звертаємо увагу, що згідно із ч. 1 ст. 87 КУпАП порушення вимог «сезону тиші» тягне за собою накладення штрафу на громадян від 510 грн. до 850 грн., на посадових осіб – від 850 грн. до 1190 грн.

Виникає питання: де ж не можна шуміти? Зазначені роботи суб’єктам господарювання не можна проводити в цей період взагалі чи лише на певних визначених ділянках?

         Це формулювання «сезон тиші» є недостатньо чітко і зрозуміло окреслене, не визначає ті конкретні заходи, які потрібно проводити, щоб підтримувати такий режим, дозволяє деякі рубки такі як: прохідні, рубки головного користування та лісовідновні рубки, які по задуму законодавців не порушують даного Закону, тобто «сезон тиші».  Такі формулювання мають бути чіткими, ясними і визначеними, а не двозначними.

Що ж маємо на практиці?

По-перше таке рішення наносить збиток в першу чергу місцевим бюджетам. ДП «Вигодський лісгосп» знаходиться в гірській місцевості. Він є – єдиним платником податків і роботодавець для 12 сільських громад. Сільські і селищна ради розраховують на ці податки.  Як відмова від проведення санітарних, вибіркових рубок і інших лісогосподарських заходів впливає на фінансовий стан лісогосподарського підприємства і бюджет місцевих рад? Питання мабуть риторичне.

На сьогоднішній день вітровальні ділянки станом на 01.04.18 року обліковані на площі 225,4 га. Більшість із цих ділянок необхідно негайно розробляти, застосовуючи до них суцільно-санітарні  і вибірково – санітарні рубки. За «сезон тиші»  ДП «Вигодський лісгосп» міг би розробити із даних лісосік приблизно  9,5 тис. м³ ділової деревини. За цей період, а це 2,5 місяці, ділова деревина втрачає свою товарну цінність, перетворюючись на дрова і підприємство втрачає в грошовому еквіваленті понад 7 млн. грн., а відповідно і втрата деякої частини податків для місцевих громад.

  Отже, сьогодні з впевненістю можна говорити про недосконалість законодавства в цьому питанні.