Весняна посадка молодого лісу не за горами. І до неї лісівники готуються завчасно, складаючи проєкти лісових культур. Впродовж лютого всі проєкти лісових культур та площ, які залишаються під відтворення природним шляхом, розглядаються комісією Івано-Франківського ОУЛМГ на дотримання лісівничих вимог – способу відтворення ділянки, породного складу лісових культур, схем змішування порід тощо.

І. Щодо типів декларацій

ІІ. Щодо суб’єктів декларування

ІІІ. Щодо членів сім’ї суб’єкта декларування

IV. Загальні положення щодо відображення відомостей про об’єкти декларування

V. Особливості відображення відомостей про об’єкти нерухомості

У Національному університеті біоресурсів та природокористування відбувається круглий стіл «Лісова політика України: першочергові завдання».

Захід організовано Держлісагентством за сприяння німецько-українського агрополітичного діалогу та Товариства лісівників України. У рамках заходу обговорюються законодавчі проблем лісового та мисливського господарства, які потребують термінового вирішення.

«В Україні до цього часу не має документу лісової політики як Закону України, який би визначав бачення держави щодо основоположних, пов’язаних з лісом питань, зокрема, розподілу власності на ліси, ролі держави у збалансованому лісоуправлінні, напрямків та цілей розвитку лісового господарства як на національному, так і на регіональному рівнях. Такий документ дійсно потрібен, але його розробка повинна здійснюватись із залученням всіх зацікавлених сторін, а сам документ вимагає громадського обговорення. І тільки визначившись з цими питаннями можна переходити до системної реформи як організаційної структури державного лісового господарства, так і саме системи ведення лісового господарства з огляду на врахування принципів адаптації лісового господарства до змін клімату та ширшого застосування природоохоронних технологій», - наголосив заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар.

Мінрегіон у вересні планує подати на розгляд Кабінету Міністрів України Державну програму розвитку регіону українських Карпат на 2020-2022 роки, як того вимагає Указ президента від 22 липня 2019 року.

Про це сказав Перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства В’ячеслав Негода під час круглого столу з обговорення перспектив розвитку гірських територій українських Карпат.

«Указ Президента має дати значний поштовх у розвитку гірських територій Закарпатської, Івано-Франківської Львівської та Чернівецької областей. Хоча два місяці – це замало для підготовки якісної державної програми, але у випадку Карпатського регіону – цілком реально. Ми стартуємо не з чистого листа – розвиток гірських територій вже не перший рік є одним з пріоритетів Мінрегіону і Уряду в цілому. Результатом спільної роботи наших фахівців та українських і міжнародних експертів стала Концепція розвитку гірських територій українських Карпат, затверджена Урядом у квітні цього року. У розробці цього документу ми використовували кращий європейський досвід – Австрії, Словенії, Франції, Швеції, Італії, Іспанії. На більшості наших напрацювань і ґрунтуватиметься майбутня Державна програма», – сказав В’ячеслав Негода.

Над німецькими лісами нависла загроза вимирання. Аби відвернути катастрофу, уряд Німеччини хоче виділити на програму лісовідновлення півмільярда євро. 

Ще кілька місяців тому тут були лісові хащі. Нині ж на цьому місці височать лише кілька самотніх ялин. Усі інші дерева довелось вирубати. Їх принесли в жертву заради спасіння лісу загалом. Штефан Браун - лісничий з невеличкого західнонімецького містечка Зінціг, що між Кобленцем та Бонном. Упродовж 32 років він опікується 900 гектарами міського лісу. І майже весь цей час йому доводиться вести боротьбу, яка чим далі, тим здається дедалі більш безнадійною. Найсерйознішою проблемою особливо для хвойного лісу, за його словами, є жуки-короїди. Ці крихітні комахи мають величезну руйнівну силу, пояснює лісничий. 

Маленька комаха, великий збиток.
Та сліди цих комах виявити не легко. Лише малопомітні міліметрові отвори в корі вказують, де саме жуки просвердлили дерева. Короїди прогризають у стовбурі дерева ходи, відкладають личинки. Якщо дерево атакують водночас тисячі комах, вони знищують його зсередини. "Після таких атак дерево може загинути за лічені тижні", - розповідає Браун. Дерева скидають свою хвою, крона втрачає щільність, кора відшаровується. 

FSC сертифіковані підприємства лісового господарства в контексті національного законодавства.

Мораторій на експорт лісу-кругляку потрібно переглянути, а також – запускати реформу лісогосподарської галузі – експертна дискусія.      Київ, 31 липня 2019.

Новій владі варто переглянути доцільність мораторію на експорт необробленої деревини (лісу-кругляку), тому що у поточному вигляді він не виконує задекларованих цілей – щодо захисту лісів і підтримки української деревообробної промисловості. Таку основну тезу висловили експерти під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.

За результатами дослідження Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, мораторій сприяв певному зростанню української деревообробки, але, насамперед, за рахунок розвитку лісопильної галузі. Лише за перші 6 місяців цього року, порівняно з відповідним періодом попереднього року, лісопильна галузь зросла на близько 14%. При цьому, уся переробна промисловість за цей же період показала зростання близько 1%. У лісопильній галузі зросла кількість підприємств, за останні кілька років подвоїлися прямі іноземні інвестиції.

«Завдяки лісопильній галузі ми досягли рекордних темпів зростання експорту цієї продукції: кожного року приблизно на третину за останні кілька років. Але тут виникає головне запитання – чи це те, чого ми хотіли: чи ми хотіли заборонити експорт лісу-кругляку і замінити його на експорт розпиляного кругляку», – зазначає Євген Ангел.

При цьому, мораторій ніяк не зменшив обсяги вирубки лісів – тому що він не забороняв заготівлю деревини, лише експорт необробленої. Оцінити вплив мораторію на незаконну заготівлю неможливо, оскільки про це немає надійної інформації.

«Мораторій – це, в першу чергу,питання економічне, і коли спекулюють мораторієм у природоохоронних цілях – вас просто обманюють. У довгостроковій перспективі мораторій, з точки зору охорони лісу, є взагалі шкідливим: починає розвиватися деревообробка при лісгоспах, починає збільшуватися кількість лісопильних підприємств і посилюється лоббі деревообробників. І якщо ми як екологічна організація хотіли б, щоб Україна перейшла на ставлення до лісів як у США, коли ліси виконують переважно екологічні функції – ми зіткнемося із ще більшим лоббі деревообробників та лісівників», – зазначає Петро Тєстов, аналітик МБО «Екологія-Право-Людина».

З проблемою реалізації низькотоварної деревини зіткнулися державні лісогосподарські підприємства всієї України. У першу чергу заготівля проводиться у пошкоджених хворобами і шкідниками насадженнях, через необхідність проведення там санітарних заходів. На жаль, на сьогодні санітарні рубки – це єдиний ефективний безальтернативний захід боротьби з хворобами соснового лісу, який змушені застосовувати також і в сусідніх європейських країнах.

Відтак, внутрішній ринок нині має надлишок низькосортної деревини, яку самостійно освоїти не в змозі. Тому лісівники Рівненщини почали активно розвивати власну переробку, будувати і реконструювати цехи. Сюжет телеканалу "Сфера-ТВ. Рівне"

Президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про розвиток регіону українських Карпат» (№ 543/2019). Документ спрямований на стимулювання соціально-економічного розвитку, підвищення інвестиційної привабливості, розвиток рекреаційного, туристичного та етнокультурного потенціалу регіону українських Карпат.

Глава держави зобов’язав Кабінет Міністрів України протягом двох місяців затвердити Державну програму розвитку регіону українських Карпат на 2020-2022 рр. з урахуванням Концепції розвитку гірських територій українських Карпат.

Також, згідно з текстом указу, уряд повинен передбачати в проектах закону про державний бюджет України на 2020 і наступні роки витрати, необхідні для реалізації цієї держпрограми.

Указ Президента набирає чинності з дня його опублікування.

Директор лісгоспу виступив на засіданні в Офісі Президента

17 липня, під час робочої поїздки до Харківської області Президент України Володимир Зеленський провів нараду з питань боротьби з незаконною природно-ресурсною господарською діяльністю в регіоні. Перед початком наради Глава держави оглянув ділянки незаконної вирубки лісу та розробки піщаного кар’єру під Харковом.

Як зазначив заступник керівника Офісу Президента Олексій Гончарук, проблема незаконних вирубок є загальнонаціональною. Однак особливо гостро вона стоїть на Харківщині, оскільки показник лісистості тут - 12%, що менше, ніж у середньому по Україні. Також про незаконну вирубку лісів в області багато писали ЗМ1. Тому нараду проводять саме тут.

Олексій Гончарук наголосив, що у правоохоронних органів є достатньо інструментів для ефективної роботи.

«Наша сьогоднішня зустріч має бути сигналом для добре інформованих людей, що час змінити модель поведінки. Далі так тривати не може», - резюмував він.

Про факти незаконного використання лісових ресурсів Президенту та присутнім на заході доповів директор ДП «Жовтневе лісове господарство» Руслан Чагаровський.

Президент Володимир Зелен-ський під час наради зателефонував директору Гутянського лісгоспу Віктору Сисі, якого критично було згадано доповідачем Русланом Чагаровським, і запросив його до свого Офісу.