У Національному університеті біоресурсів та природокористування відбувається круглий стіл «Лісова політика України: першочергові завдання».

Захід організовано Держлісагентством за сприяння німецько-українського агрополітичного діалогу та Товариства лісівників України. У рамках заходу обговорюються законодавчі проблем лісового та мисливського господарства, які потребують термінового вирішення.

«В Україні до цього часу не має документу лісової політики як Закону України, який би визначав бачення держави щодо основоположних, пов’язаних з лісом питань, зокрема, розподілу власності на ліси, ролі держави у збалансованому лісоуправлінні, напрямків та цілей розвитку лісового господарства як на національному, так і на регіональному рівнях. Такий документ дійсно потрібен, але його розробка повинна здійснюватись із залученням всіх зацікавлених сторін, а сам документ вимагає громадського обговорення. І тільки визначившись з цими питаннями можна переходити до системної реформи як організаційної структури державного лісового господарства, так і саме системи ведення лісового господарства з огляду на врахування принципів адаптації лісового господарства до змін клімату та ширшого застосування природоохоронних технологій», - наголосив заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар.

Також він окреслив необхідні кроки для розділення функцій управління.

«Пропозиція реформування державної лісової охорони стосується передачі функцій державної лісової охорони від державних лісогосподарських підприємств на рівень територіальних органів Держлісагентства. Тобто введення поняття лісових інспекторів відповідно до європейської практики із відповідним внесенням змін до положення про державну лісову охорону та затвердження положення про лісову охорону постійних лісокористувачів. Ми говоримо про здійснення контролю проти незаконних дій від сторонніх осіб», - зазначив Володимир Бондар.

Він також звернув увагу на те, що відповідно до чинного законодавства обмежені повноваження Держлісагентства щодо реалізації державної лісової політики всіма постійними лісокористувачами та власниками лісів. Розширення повноважень допоможе якісно підвищити рівень ведення лісового господарства в лісах інших постійних лісокористувачів.

Ще одним важливим та болючим питанням, за словами Володимира Бондаря, залишається відсутність державного фінансування лісової галузі. «Ті незначні кошти, які були виділені цього року зі спецфонду держбюджету, не можуть покрити необхідні витрати для ведення лісового господарства на півдні та сході країни. Лише пряме і повноцінне програмне бюджетне фінансування та створення Фонду розвитку лісового господарства зможе допомогти цим областям», - підкреслив заступник Голови відомства.

Одним із вкрай необхідних елементів є законодавче врегулювання питання національної інвентаризації лісів. «Держлісагентство за допомоги Уряду Німеччини у минулому році завершило процедуру підготовки до запровадження НІЛ, але нам дуже необхідне прийняття відповідних змін до Лісового кодексу, які вже більше року не схвалювались Верховною Радою попереднього скликання. Крім того, було заблоковане фінансування проведення робіт», - сказав він.

Окрім того, заступник Голови Держлісагентства наголосив на необхідності прийняття закону про ринок деревини.

«Проект закону вже давно підготовлений і обговорений з усіма зацікавленими сторонами. Звичайно, це рамковий законопроект, і потім потрібно буде ухвалити низку підзаконних актів для функціонування ринку деревини за європейськими стандартами», - зазначив Володимир Бондар.

У зв’язку з цим він порушив питання дії мораторію на експорт лісоматеріалів необроблених.  За його словами, мораторій не зробив прориву. «Більше того, скажу, що він є шкідливим для лісової галузі України та економіки держави. Ціни на деревину в Україні значно знизилися. Часто лісогосподарські підприємства фактично кредитують деревообробні підприємства, адже розрахунки за придбану на аукціонах деревину відбуваються з великою затримкою. З 2016 року державні підприємства лісового господарства щороку втрачають валютні надходження і не можуть реалізувати на внутрішньому ринку низькоякісні сортименти. Потрібно порушувати питання щодо відміни мораторію, адже його дія на руку іншим країнам, а не Україні», - повідомив заступник Голови Держлісагентства.

Зокрема, на складах лісогосподарських підприємств, які належать до сфери управління Держлісагентства, постійно знаходиться близько 1,2 млн куб. м деревини, у тому числі 800 тис. куб. м дров’яної, яка не має збуту, оскільки внутрішній ринок не спроможний її переробити.

Також Володимир Бондар звернув увагу на діючі законодавчі акти, які не сприяють ефективній роботі лісового господарства. Так наприклад, закон про оцінку впливу на довкілля (ОВД) в частині регулювання лісових правовідносин суперечить засадам сталого ведення лісового господарства, не узгоджується із чинним лісовим законодавством, підвищує рівень конфліктів із громадськістю, створює необґрунтовані перешкоди для розвитку лісорозведення в країні, спричинить матеріальні збитки для економіки країни та створить низку інших похідних не прогнозованих ризиків.

«Наприклад, масове всихання лісів внаслідок широкомасштабного пошкодження лісів шкідниками та хворобами, буреломами, вітровалами та пожежами – це надзвичайна ситуація, яка не підпадає під визначення планованої діяльності,  тому проведення санітарних рубок не має підлягати оцінці впливу на довкілля, а має проводитися як ліквідація наслідків надзвичайної ситуації», - зазначив Володимир Бондар. У зв’язку з цим було вчергове наголошено на необхідності змін Санітарних правил у лісах України.

За його словами, зважаючи на довготерміновий характер виробничого циклу в лісовому господарстві, який охоплює століття, для лісогосподарських підприємства необхідно встановити термін чинності висновку про оцінку впливу на довкілля на період до десяти років з дати його видачі. Зважаючи, що половина лісогосподарських підприємств сертифіковані за міжнародно визнаними добровільними схемами лісової сертифікації, доцільно у Критеріях визначення планованої діяльності визнати планову діяльність лісогосподарських підприємств такою, що не спричиняє значного впливу на довкілля.

У заході беруть участь представники Держлісагентства, народні депутаті України, представники Уряду, провідні міжнародні та вітчизняні експерти лісової і мисливської галузей України.

Частина законопроектів опрацьована експертами Товариства лісівників України та Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь і у новій редакції запропонована для обговорення.

Особлива увага приділяється:

- проектам законів про фонд розвитку і фінансування лісового господарства (зміни до Бюджетного та Лісового кодексів України https://bit.ly/2lGy8FE). 

- проектам законів України щодо посилення охорони лісів та негайного подолання кризової ситуації, що склалася у зв'язку із лісовими пожежами https://bit.ly/2lJIZik

- проектам законів України щодо проведення національної інвентаризації лісів та звільнення від оподаткування дров, що відпускаються населенню для побутових потреб https://bit.ly/2lKe98Y

- проектам законів України щодо негайного подолання кризової ситуації, що склалась у зв’язку із незаконним полюванням та щодо охорони тваринного світу https://bit.ly/2lLyTgx

- проекту Концепції розвитку мисливського господарства на 2020-2021 роки https://bit.ly/2lE9mWS

- законопроекту про ринок деревини https://bit.ly/2lDHjqz

- законопроекту про Національну лісову політику https://bit.ly/2lKeKYg (група науковців Національного лісотехнічного університету України (м. Львів) та Національного університету біоресурсів і природокористування України (м. Київ) розробили концепцію проекту Закону, який враховує окремі пропозиції Україно-Шведського проекту, Програми FLEG та аналізу програм країн ЄС).

Прес-служба Держлісагентства