Над німецькими лісами нависла загроза вимирання. Аби відвернути катастрофу, уряд Німеччини хоче виділити на програму лісовідновлення півмільярда євро.

Ще кілька місяців тому тут були лісові хащі. Нині ж на цьому місці височать лише кілька самотніх ялин. Усі інші дерева довелось вирубати. Їх принесли в жертву заради спасіння лісу загалом. Штефан Браун - лісничий з невеличкого західнонімецького містечка Зінціг, що між Кобленцем та Бонном. Упродовж 32 років він опікується 900 гектарами міського лісу. І майже весь цей час йому доводиться вести боротьбу, яка чим далі, тим здається дедалі більш безнадійною. Найсерйознішою проблемою особливо для хвойного лісу, за його словами, є жуки-короїди. Ці крихітні комахи мають величезну руйнівну силу, пояснює лісничий. 
Маленька комаха, великий збиток
Та сліди цих комах виявити не легко. Лише малопомітні міліметрові отвори в корі вказують, де саме жуки просвердлили дерева. Короїди прогризають у стовбурі дерева ходи, відкладають личинки. Якщо дерево атакують водночас тисячі комах, вони знищують його зсередини. "Після таких атак дерево може загинути за лічені тижні", - розповідає Браун. Дерева скидають свою хвою, крона втрачає щільність, кора відшаровується. 

Наслідки навали жуків короїдів

"Ми боремось з цим лихом уже 20 років", - каже лісничий. Але раніше проблеми були значно меншими. Адже дерево - це могутній організм, який, в принципі, здатний сам захистити себе від паразитів. Вода та смола під корою мають перешкоджати жукам проникати в дерево. Але тепер через посуху та нестачу опадів дерева втрачають власні захисні властивості.

"Останні два роки виявились для нас особливо складними", - з тривогою каже Браун. Торік з липня по жовтень фактично не було опадів. "Таке дерево, як, ялина, може витримати без дощу від чотирьох до шести тижнів. Якщо ж посуха триває довше, тоді це дерево стає особливо вразливим перед жуками-короїдами", - каже Браун. 

Тим часом проблема вимирання лісів набула настільки загрозливих масштабів, що федеральний міністр сільського господарства Німеччини Юлія Кльокнер (Julia Klöckner) хоче скликати з цього приводу загальнонаціональний саміт. "Наш ліс сильно пошкоджений, - заявила політикиня в розмові з газетою "Rheinische Post". - Лише спільними зусиллями ми можемо врятувати ліс - не тільки для нас, але й для майбутніх поколінь". При цьому йдеться не лише про мільйонні інвестиції в лісовідновлення, а й про адаптацію лісів до кліматичних змін. 
Широкомасштабна проблема
Катастрофічна ситуація з лісами - проблема, яка стосується не лише Німеччини, а загалом усієї Центральної Європи. За офіційними даними, загалом у Німеччині необхідно відновити 114 тисяч гектарів лісу. Третина пошкодженого лісу постраждала від короїдів, решта - від негоди.

Дерево роз'їдене зсередини жуком-короїдом

Лише за перші шість місяців цього року, за словами Стефана Брауна, в міському лісі Зінціга накопичилось близько 5000 кубометрів пошкодженої деревини. Щоб запобігти розповсюдженню короїдів, потрібно превентивно вирубати й найближчі здорові дерева, які оточують заражені дерева. Часто зрубана деревина так і залишається в лісі, оскільки бракує потужностей, аби її вивезти, скаржиться Браун. За його словами, якщо взяти всю Німеччину, то лише транспортування пошкодженої деревини обійдеться в понад два мільярди євро. Чимало приватних власників лісу не мають для цього фінансових можливостей.
"Це боляче"
Лісничий об’їжджає своє господарство. За кілька сотень метрів від безлісої ділянки знову розпочинається густий зелений ліс з його приємною прохолодою в спекотний літній день. Придивившись, помічаєш, що короїд вже й тут розпочав свою руйнівну справу. Голки на низці дерев почервоніли. Незабаром вони відпадуть, каже Браун. "Ці дерева вже не переживуть зиму", - додає він з сумом.

Дедалі більше деревини доведеться вивозити з лісу. Це не тільки дорого, але й неекономно. Нині європейський ринок переповнений пошкодженою деревиною, пояснює Браун. Кубометр такої деревини тепер коштує вдвічі менше, ніж раніше. Також треба враховувати, що вирубаних ділянках слід посадити нові дерева. Це коштує від п’яти до десяти тисяч євро на гектар. "Такі витрати лягають на плечі власників лісу", - констатує Браун. І якщо громади на кшталт Зінціга здатні справитися з такими фінансовим тягарем, то для приватних осіб, які володіють лісовими ділянками, ці витрати можуть означати фінансове руйнування. 

Лісничий Штефан Браун

Для Стівена Брауна страждання лісу "емоційна річ". Коли він 32 роки тому починав свою справу, так само починали рости і ті самі дерева, які зараз на його очах вмирають. Важко дивитись на те, як "плоди праці, в яку ти вклав всю душу, тепер руйнуються". 
Нові ліси для планети
Водночас Браун намагається не втрачати оптимізму. І в цій ситуації, на його думку, нема лиха без добра. "Зараз ми намагаємося зробити ліс більш стабільним", - каже він. Це означає: більше дерев, більше мішаних лісів. Адже нові дерева можуть не лише зробити ліси більш стійкими, але й протидіяти змінам клімату. Міністр сільського господарства Німеччини Юлія Кльокнер уже анонсувала програму з лісовідновлення, на яку планується виділити півмільярда євро. Вона нагадала, що ліс є легенями планети та ключовим захисником клімату.

Як стверджують автори дослідження Вищої технічної школи Цюріха (ETH - Eidgenössische Technische Hochschule Zürich), якщо на планеті взятись послідовно відновлювати ліси й насаджувати нові, то вони можуть поглинати дві третини CO2, що продукується людською цивілізацією. Потенційна площа територій, що придатні для лісовідновлення, сягає в світі 900 мільйонів гектарів. Більше половини таких територій можна знайти в шістьох країнах - Росії, США, Канаді, Австралії, Бразилії та Китаї. Така інформація звучить сенсаційно. Однак думки науковців розійшлися. Критики кажуть, що колеги в Цюріху є занадто оптимістичними в своїх розрахунках. 

І все ж таки, лісонасадження - ідея, яка має право на життя, вважає Стефан Браун. Хоча й він тут не приховує свого скепсису. "Покажіть мені спочатку ті площі, де мають постати нові ліси", - каже він. Людські поселення та сільське господарство забирають багато площі, і для нових лісів місця не лишається. Тому він вважає, що спочатку треба серйозно взятись за відновлення пошкоджених лісів.