Про затвердження Порядку видачі дозволів на спеціальне використання об’єктів тваринного світу як природних ресурсів загальнодержавного значення

                         Інтерв’ю Віктора Червоного

Ми продовжуємо рубрику, у якій ведемо мову з колишніми керівниками лісової галузі. сьогодні гість редакції — Голова Державного комітету лісового господарства України 2005-2006 років, перший віце-президент Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь, Заслужений працівник лісового господарства України Віктор Червоний.

— Вікторе Олександровичу, як би Ви проаналізували той стан справ, у якому опинилася сьогодні галузь?

— Лісова галузь завжди показувала високу результативність, і нині вона продовжує ефективно працювати, на жаль, тільки на виживання, незважаючи на всі перепони, які їй чинять окремі політики. Сьогодні лісівників безпідставно звинувачують у «всіх гріхах».

Але треба бути об’єктивним: у кожній галузі є порядні і непорядні люди. На жаль, ми живемо у такому суспільстві сьогодні, де не можна сказати, що усі абсолютно чесно працюють, але у більшості - це фахові і чесні люди, які віддали все своє життя лісу. І сьогодні відбувається все це чисто з політичних інтересів окремих політиків, аби прибрати до рук - назвемо речі своїми іменами — останню державну власність. І весь час формують думку суспільства, що це - галузь злодіїв, вона працює неефективно, а раз неефективно. треба її реформувати, а реформувати яким чином? Треба передати у приватні руки! Це ж не нове!

Сьогодні вже якісь паростки надії з’явилися: в держбюджеті 2019 передбачені хоч невеличкі, але кошти для допомоги лісогосподарським підприємствам Півдня і Сходу. На щастя, нинішнє керівництво галузі дослухається до фахівців, але мінусом є те, що керівництво недоукомплектоване. Погано, коли в державі в багатьох сферах немає повноцінно призначених керівників, а працюють «виконуючі обов’язки», які не несуть повної відповідальності за свої рішення.

Я з великою повагою ставлюся до Володимира Бондаря, як до людини, яку знаю те з 2005 року як керівника Волинської області, і який має достатній досвід господарника і політика, і який, спираючись на підтримку фахівців лісогосподарської галузі, може достатньо ефективно управляти галуззю (якби йому ще дали б таку можливість!).

Галузь вистояла за рахунок солідарності здорових сил і за рахунок фінансової підтримки ресурсних областей. Ситуацію вдалося утримати під контролем.

Про те, яким видався для лісівників минулий рік та чого чекати працівникам галузі в році 2019 наша розмова з заступником Голови Держлісагентства Володимиром Бондарем

– Володимире Нальковичу, минулий рік для лісової галузі виявився досить напруженим і неоднозначним. Ваша оцінка викликів та результатів діяльності галузі у минулому році. 

– Вже сьогодні можемо говорити, що за результатами роботи 2018 року, не найкращого для розвитку лісової галузі, підприємствами сплачено понад шість мільярдів гривень податків.

Безперечно, рік був важким, дуже багато викликів, на які доводилося і доводиться реагувати зараз. Оскільки, на жаль, є люди в державі, які свідомо працюють над знищенням лісової галузі, ускладненням її функціонування для того, аби системно підійти до приватизації лісового ресурсу країни. Виклики того року є наслідками політики, з ними нам доводилося боротися.

Показником серйозних проблем, виявленням протесту, можна так сказати, став IV З’їзд працівників лісової галузі. Проте щоденна боротьба проходила постійно. 

Серед глобальних викликів – проект невідомої стратегії розвитку галузі, який виносився на розгляд Уряду. Її зміст не давав би можливості розвиватися лісогосподарським підприємствам, а зводив їх до єдиної управляючої структури. Яку відповідно легко можна було б згодом приватизувати. 

Минулого року ми працювали над змінами до законодавства щодо недопущення приватизації і концесії лісів. Ще у першій декаді того року ця проблема стояла досить гостро і на рівні Верховної Ради, і на рівні Уряду. Глобально обговорювалася можливість передачі у концесію лісгоспів і лісового фонду України. Нам вдалося прописати у проекті закону про концесії, який прийнятий у першому читанні, що ліси не можуть бути віддані у концесію. 

22 січня 2019 року в Київському обласному та по м. Києву управлінні лісового та мисливського господарства відбулася виробнича зустріч начальника управління Олексія Бойко та директора Київського еколого-культурного центру Володимира Борейка, за участю першого заступника начальника управління Руслана Гузенка, фахівців управління та представників державних лісогосподарських підприємств.

В ході зустрічі розглядалися питання щодо стану територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

За підсумками робочої зустрічі окреслено плани співпраці на найближчу перспективу щодо виявлення цінних природних комплексів та розширення лісових територій природно-заповідного фонду.

                      Шановні колеги, лісівники!

Щиро вітаю всіх працівників лісового та мисливського господарства з прийдешнім святом – Новим 2019 роком!


Рік, що минає, був непростим, але маємо тверде переконання, що у нас вистачить натхнення та сили волі, щоб подолати всі труднощі.

Наша сила – у єдності! Наша велика лісівнича родина завжди славилася взаємодопомогою та підтримкою один одного. І в новому році ми маємо всі шанси стати ще сильнішими.

Упевнений, нам вистачить мудрості здійснити все задумане, щоб прийдешній рік став роком перемог для блага вільної та Незалежної України.

Нехай у новому році результати нашої щоденної й невтомної праці стануть надійним фундаментом для розвитку лісової та мисливської галузей. Адже будь-які досягнення можливі, якщо до них щиро прагнути, відчуваючи плече підтримки однодумців, колег і друзів.

Не з чуток знаємо, що останніми роками у лісовій галузі виникали певні труднощі. Податковий тягар на лісництво — одна з існуючих проблем, яку доводиться, без перебільшення, долати.

В одному з інтерв’ю головний лісівник країни розповів про польський досвід у проведенні реформ. А це і будівництво лісових доріг, реалізація лісу тощо. Серед певних елементів польського досвіду реформування лісової галузі, «цікавою» є і фінансово-господарська складова.

У Польщі лісозаготівельники сплачують тільки один податок — лісовий. Це аналог нашого фіксованого сільськогосподарського податку. База оподаткування — кількість гектарів лісу, що перебуває в користуванні і залежить від площі головних порід дерев і від їх класифікації за якістю. При цьому лісовий податок є місцевим: усі надходження йдуть до бюджету громади, де розташований ліс. Так, у Польщі держава фінансово заохочує лісові громади і стимулює ефективне лісокористування, оскільки податок сплачується незалежно від фінансових результатів лісозаготівельника.

Про ситуацію у лісовій галузі, зокрема в Ніжинському державному лісгоспі, розповідає читачам bilahata.net депутат Чернігівської обласної ради від Аграрної партії України, директор Державного підприємства «Ніжинське лісове господарство» Юрій Болоховець.
– Дійсно ситуація – складна, тому що надто велике податкове навантаження на нас, лісівників! Якщо говорити про цей рік, то воно вже складає більше 43 відсотків – від загального доходу ми платимо у вигляді податків. Звичайно, за таких умов жодне промислове підприємство не може розвиватися. У наступному році у нас знову додаються податки, зокрема податок на землю, 50 відсотків додається до так званої попневої плати, про яку ми вже раніше говорили. А ще ж врахуйте інфляцію… Тож ми вже орієнтовно додаємо в податках близько п’яти мільйонів гривень. Потрібно розуміти: звідки ці кошти брати?!

Які зміни для платників рентної плати підготував Закон № 2628

Ренти за спеціальне використання лісових ресурсів за кожним видом деревини у 2019 році зросте на 50% (у новій редакції викладено п. 256.3 ПКУ).

Починаючи з 01.01.2019 не оподатковуються рентною платою урановмісні корисні копалини, видобуті на стадії геологічного вивчення на підставі спеціальних дозволів, отриманих після 1 січня 2018 року (новий п. 252.4.9 ПКУ).

Крім того, в наступному році зростуть ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Зокрема це стосується видобутку нафти з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 м - очікується підвищення ставки з 29% до 31%, з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 м - з 14% до 16%.

При цьому рента за видобуток конденсату зменшиться: для покладів на глибині до 5000 м - з 45% до 31%, а з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів - з 21% до 16%.

Також протягом усього 2019 року до ставки рентної плати за користування надрами для видобування залізної руди застосовується коефіцієнт 1,1 (п. 252.20 ПКУ).

Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" від 23.11.2018 р. № 2628-VIII.

У Смілянському лісгоспі триває активна реалізація новорічних ялинок. Великий вибір ялинок цьогоріч пропонують у нещодавно відкритому Центрі продажу декоративного посадматеріалу на базі Смілянського лісництва, який розміщений понад трасою Київ-Знамянка у селі Балаклея Смілянського району.

Також на початку тижня лісівники облаштували традиційний ялинковий ярмарок у самій Смілі. Крім того, продаж новорічних дерев відбувається у всіх лісництвах підприємства.

Смілянські лісівники задовольнять ялинковий попит навіть найбільш вибагливих споживачів – ялинки, сосни різної величини та розмірів, є також ялинки у контейнерах, в тому числі й блакитні ялинки. І весь цей асортимент за цінами виробника. Загалом Смілянський лісгосп цьогоріч має для реалізації понад три тисячі новорічних ялинок.