— Упродовж звітного року було проведено три засідання Комітету ВР України з питань агрополітики, на яких обговорювалися проблеми розвитку лісового господарства. З ініціативи Товариства лісівників України на базі Іванківського держлісгоспу відбулося виїзне засідання екологічного комітету з питань усихання сосни в українському Поліссі. У жовтні 2017 року в Івано-Франківську відбулася нарада за участі президента України Петра Порошенка з порядком денним "Про сталий розвиток Карпат". Невдовзі за її результатами група фахівців галузі підготувала указ президента №381/2017 "Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження об'єктів природно-заповідного фонду", який підписано 21 листопада 2017 року. За останнє десятиріччя це найбільш місткий і комплексний указ президента, який урегульовує проблемні питання лісового господарства й екології. Залишається один важливий нюанс — його виконання урядом. В указі є три надважливі доручення уряду, яких не виконано з вини самого уряду: створення фонду фінансування лісового господарства; затвердження Програми "Ліси України до 2030 року"; затвердження Державної стратегії розвитку деревообробної промисловості. Вони стануть предметом обговорення у березні нинішнього року.

Ми спільно з Національним університетом біоресурсів і природокористування розробили законодавчі зміни, які внесено до Податкового і Бюджетного кодексів України на 2019 рік, і, вперше від 2016 року, отримано фінансування лісів Півдня та зменшено податкове навантаження в частині земельного податку на ліси з 5% до 0,1. За останні три роки було підготовлено 10 проектів законів України, п'ять з яких уже працюють. Нам вдалося відстояти державну власність на ліси, незважаючи на ухвалене урядом 4 липня 2017 року рішення про їх концесію. Призупинено розроблену Стратегію розвитку лісового господарства, в якій передбачалась і концесія, і створення однієї лісової компанії: вона не відповідає інтересам України. Наше звернення щодо цього важливого документа підтримали адміністрація президента та облради всіх ресурсних областей. І знайшло підтримку в указі президента. Таке рішення підтверджує тезу, що ринкові механізми не забезпечують вирішення стратегічних завдань організації раціонального використання та охорони природних ресурсів.

Ліс — це галузь, яка найбільш гостро відчуває недосконалість ринку, що переважно орієнтований на вирішення потрібних на якусь конкретну мить завдань. Екологічні й соціальні функції лісу, які є головними цілями ведення лісового господарства на левовій частині лісового фонду, мають залишатися поза сферою ринкових відносин, і титульним власником лісу й лісових земель в осяжному майбутньому повинна залишатися держава. Суттєві позитивні зрушення є у фінансовій підтримці лісової галузі. У держбюджеті 2019 року на охорону й відтворення лісів виділено 365 млн грн. Крім того, було внесено відповідні зміни до Бюджетного кодексу, якими передбачено для цих потреб спеціальний фонд у складі державного бюджету. Так, 26% ренти за спеціальне використання лісових ресурсів (у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування) зараховуватимуть до спеціального фонду державного бюджету. Ці кошти (близько 300 млн грн 2019 року) спрямують на ведення лісового й мисливського господарства, охорону і захист лісів.

—Роботи з підготовки до інвентаризації практично завершено, і німецька сторона позитивно оцінила зрушення у підготовці до проведення 2019 року НІЛ за результатами переговорів у рамках 15-го засідання Німецько-Українського аграрного комітету. Оскільки на сьогодні до Лісового кодексу України не внесено відповідних змін і немає затвердженого Мінагрополітики порядку проведення НІЛ в Україні, єдиним юридично можливим шляхом виконання домовленостей з німецькою стороною і започаткування НІЛ є проведення робіт ВО "Укрдержліспроект" із застосуванням процедури контролю якості виконання робіт Мінагрополітики та верифікації результатів фахівцями з Німеччини.

Для цих цілей у ВО "Укрдержліспроект" створюється спеціальний підрозділ із штатом 10—12 постійних працівників і 12—16 інвентаризаційних груп із тимчасових працівників для виконання польових робіт. Запропоновано їх комбінований технологічний цикл, згідно з яким щорічно здійснюватиметься обстеження інвентаризаційних ділянок у Поліській, Лісостеповій зонах і в Карпатах на площі 7,9 млн га лісів. Один раз на п'ять років обстежуватимуться ліси всіх областей України на площі 9,6 млн га. Це складний і відповідальний процес, під час якого ДАЛР зробить запит про необхідну інформацію до органів виконавчої влади суб'єктів України, органів самоврядування, юридичних осіб і громадян, які згідно з лісовим законодавством забезпечують проведення лісовпорядкування, розробку лісових планів і лісогосподарських регламентів.

Проект інструкції з проведення НІЛ, підготовлений і схвалений науково-технічною радою ДАЛР з урахуванням думки науковців, визначає зміст робіт, схему вибіркового обстеження, форму вибіркових одиниць, встановлює перелік ключових показників та звітних таблиць національної інвентаризації лісів. Звіт щодо національної інвентаризації лісів включатиме до ста звітних таблиць, об'єднаних в окремі цільові групи: площа лісів; загальні запаси деревостанів; об'єм і кількість дерев; приріст, рубки; середні таксаційні показники; показники біорізноманіття та структури насаджень; показники санітарного стану насаджень; відновлення лісу. Потреба провести національну інвентаризацію лісів викликана відсутністю в Україні достовірної та надійної інформації щодо всіх лісів держави, оскільки останній державний облік їх у повному обсязі проводився 1996 року. Очікується, що за результатами НІЛ буде отримано достовірну оцінку загальних запасів насаджень (розрахункова похибка до ±3%), і вперше для України після проведення двох циклів інвентаризації буде визначено показники поточного приросту насаджень, необхідні для оцінки рівня інтенсивності лісокористування. Серед інших важливих очікуваних результатів — визначення площі самозаліснених сільськогосподарських земель та уточнення звітності до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату й Кіотського протоколу щодо щорічного рівня поглинання парникових газів лісами України тощо.

— Цивілізований світ успішно втілює модель інтенсивного відтворення лісів на генетико-селекційній основі. Нам потрібні потужні фабрики з виробництва насіння з поліпшеними спадковими властивостями, що значно підвищить якість, темпи й масштаби робіт у галузі лісового насінництва.

Якщо ж вести мову про довгострокову програму розвитку насінництва, то ми не уникнемо створення широкої мережі таких спеціалізованих господарств із навченими кадрами, сучасними технологічними рішеннями, фінансуванням, технічним оснащенням усіх видів робіт за останнім словом техніки, заготівлі насіннєвої сировини та її переробки, аналізу якості насіння і його довготривалого зберігання.

У структурі Львівського облуправління лісового та мисливського господарства функціонує підприємство, яке застосовує сучасні технології в лісовому насінництві, — державне підприємство "Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр". На його базі розроблено проект будівництва сучасного розсадницького комплексу із залученням обладнання і технологій шведської компанії ВСС АВ, яка є лідером у виробництві сучасного устаткування для лісових насіннєвих центрів і розсадників. Кошторисна його вартість становить 86,2 млн грн, в тому числі кошти на закупівлю обладнання та устаткування — 55,3 млн грн.

У першій половині поточного року його буде здано в експлуатацію. Проектом передбачено вирощування сіянців високопродуктивних лісових порід (модрини європейської, сосни звичайної, дуба звичайного) для лісорозведення та лісовідновлення, а також для плантаційного вирощування на Прикарпатті й рівнинній частині Львівщини; сіянців біотичностійких порід (ялиці, бука) для лісовідновлення на території Карпат на місці ялинових насаджень, що всихають. У перспективі проект разом з уже діючими потужностями дасть змогу отримати садивний матеріал: 6 млн сіянців із закритою кореневою системою і 4 млн з поліпшеною кореневою системою. Разом із тим український ліс отримає наукові розробки та рекомендації щодо вирощування високопродуктивних лісових порід, найсучаснішу лабораторію лісового насінництва. Увага до цього регіону в нас особлива: природне середовище та природні ресурси українських Карпат мають загальнодержавне значення. Особливою є їхня роль у збереженні біо- й ландшафтного різноманіття, регулюванні клімату, формуванні водно-ресурсного, лісового, рекреаційного потенціалу країни. Разом із тим, регіону притаманні складні для вирішення екологічні проблеми, серед них — значне зменшення лісистості й неоптимальна структура ландшафтів, висока паводкова небезпека, ерозія ґрунтів тощо.

—Держава, яка захоплюється частим підвищенням податків і зборів, опосередковано демотивує втілення нових технологій та інвестування в галузь у цілому, ставлячи в заздалегідь менш вигідне становище стійких лісокористувачів з довгостроковим плануванням. Від цього страждають ті, хто платить найбільше, — за принципом "хто везе, того й поганяють". Практика показує, що з точки зору планування інвестицій у лісовій галузі має йтися як мінімум про роки. А інакше проект просто не почне генерувати прибуток. Це дуже проста аналітика. Якщо говорити про модернізацію виробництва, терміни фінансового планування різко зростають. Наприклад, у деревообробній галузі типові умови надання лізингових кредитів на закупівлю обладнання — на термін до 7 років. Якщо впродовж цього часу різко змінюються правила гри (наприклад зростає питома вага витрат, пов'язаних з податками), усі розрахунки руйнуються й інвестиції не лише не окупляться, а й стануть непосильним тягарем для підприємства.

—Нам потрібна національна лісова політика — політика держави щодо лісової галузі, яка визначає спосіб дій усіх учасників лісових відносин, спрямованих на забезпечення охорони, відтворення й раціональне використання лісових ресурсів і послуг (відпочинок населення, туризм), на які завжди є запит у суспільстві. Ця політика має формуватися відповідно до норм Конституції України, усіх видів законодавства з урахуванням принципів і норм міжнародного права, міжнародних угод у галузі збереження та використання природних ресурсів. На жаль, ми ще не маємо чітко сформульованої й офіційно прийнятої у вигляді закону національної лісової політики. Йдеться про її законодавче оформлення, яке б відображало наміри і зобов'язання уряду щодо лісової галузі. І, безперечно, про чітке виконання.

Виконавши всі ці умови, Україна має шанс створити принципово новий лісовий сектор, як його створив Захід, але виключно за рахунок реалізації інновацій, передових технологій, сучасної лісової техніки, знань і наукових досягнень світового досвіду ведення лісового господарства. Ми маємо реконструювати всю матеріально-технічну базу, яка закладалася ще в середині минулого століття на основі тогочасних проектних рішень, технологій та уявлень. Вона фізично зношена й морально застаріла. У процесі реконструкції маємо використовувати принципово нові рішення, уникаючи проміжних стадій з урахуванням досвіду провідних країн Європи й світу. Це підхід не лише до лісової галузі. Це стосується політики держави, владних інститутів, науки і сфери освіти.