Лісова галузь Волині – під пильним оком активістів, екологів, депутатів різних рівнів, а також – під прицілом журналістської уваги. У сторону лісівників звучить чимало критики. Натомість лісова галузь – одна з небагатьох, яка показує приклад життєстійкості, а лісівники запевняють, що справляються як із виробничими, так і з соціальними завданнями. Тож про позицію лісівників щодо останніх «перипетій», реалії галузі та найбільші проблеми – в інтерв’ю «Волинської правди» з головним лісівником області Олександром Кватирком.

– Розпочнемо нашу розмову з останніх гучних подій. Олександре Михайловичу, у Волиньраді була створена Тимчасова контрольна комісія з питань, які виникають у сфері лісових відносин. Згодом під час сесії голова комісії Анатолій Грицюк озвучив звітну інформацію, де згадував про чимало порушень у роботі державних лісогосподарських підприємств. Як Ви прокоментуєте ситуацію?

– Знаєте, треба подякувати, що депутати створили таку комісію, приділяють нам стільки уваги і таким чином стимулюють до ще активнішої роботи. Єдине, що комісії варто було б спрямувати свої дії у правове русло.

Перш за все, тимчасова контрольна комісія обласної ради, як свідчить Положення про її діяльність, є органом ради. Тому всі висновки і рішення комісії є висновками та рішеннями ради і мають бути офіційними. Натомість так званий звіт, про який ми говоримо, був оприлюднений як додаток до проекту рішення без будь-яких реквізитів та Управління не отримало офіційного висновку.

Зі свого боку управління лісового та мисливського господарства на всі подані комісією запити надало відповіді, але наші офіційні дані в оприлюдненій інформації відсутні.

Більше того, щоб зрозуміти, як нам будувати взаємовідносини у роботі з комісією, управління звернулося за відповідним роз’ясненням до Сектору Державної регуляторної служби у Волинській області. На що ми отримали відповідь про те, що органи місцевого самоврядування, згідно з законодавством, не мають встановлених законом повноважень самостійно проводити перевірки державних лісових господарств. Усі ці документи-відповіді ми оприлюднювали на сайті управління. Але, наголошую, що незважаючи на прикру ситуацію і непорозуміння, які виникли, лісове управління відкрите до співпраці і конструктивного діалогу. Наголошую: конструктивного діалогу щодо обговорень питань лісової галузі, без політики та особистої неприязні.

Сподіваємось, що відповідальність за збереження темпів розвитку та наповнення місцевих бюджетів Волині за рахунок надходжень податків, сплачених лісогосподарськими підприємствами, буде переважати над політичними смаками та симпатіями.

– На Волині лісівників вважають матеріально забезпеченими людьми. Утім паралельно постійно озвучується версія, ніби зараз у лісгоспах створюється штучна видимість благополуччя. Мовляв, про високі зарплати говорять, аби замилити очі, натомість лісгоспи ледве виживають. Якою є реальна картина? 

– Щодо зарплат, то вони дійсно дещо різняться у різних лісогосподарських підприємствах. Середня в області в нашій галузі минулого року становила 8 тисяч гривень. У 2016 році цей показник був 6609 гривень. Але є зараз у галузі і зарплати розміром у 5 тисяч. Так, це правда, ми цього не приховуємо і над цим працюємо.

Але, наголошую, серед лісгоспів, немає жодного неприбуткового підприємства. За результатами минулого року, лісгоспами області загалом сплачено податків і зборів майже 250 мільйонів гривень.

Якщо говорити детально: майже 105 мільйонів – до Держбюджету, 78 мільйонів – податки та платежі до місцевого бюджету, а сума єдиного соціального внеску становить 65 мільйонів 993 тисячі гривень.

Чистого прибутку відомчими підприємствами ВОУЛМГ отримано більше 23 мільйонів гривень. То як роботу лісгоспів із такими фінансовими показниками можна назвати неефективною?

– Люди з лісової галузі часто звільняються? Чи є відтік кадрів?

– Знаєте, саме проблема з кадрами для нас – одна з найважливіших. Але, перш за все, не через те, що звільняються ті, хто вже працює, а через те, що важко знайти нових людей. За власним бажанням люди зазвичай не звільняються. На жаль, декого звільнили через порушення в роботі, цього теж ніхто не приховує. Якщо за неповних три роки кількість працівників галузі збільшилася на 450 людей, то про відтік кадрів не може бути мови.

– Олександре Михайловичу, є інформація, що у приміщеннях лісопереробних цехів, заводів, лісгоспів чимало площ орендують підприємці. Мовляв, лісгоспи від цього втрачають, а підприємці мають вигоду. Це справді так? 

– Якщо цех орендують, то тільки з дозволу фонду Держмайна, бо він є власником цього майна, а розпорядник – Держлісагентство. Тобто без дозволу ми не маємо права надати в оренду будь-яке приміщення. Те, що підприємці надають лісгоспам послуги на лісопереробці, таке є. І для державних підприємств це вигідно. Адже коли ми сплачуємо державі 75% від прибутку, то планувати власний розвиток і залучати в модернізацію виробництва суттєві інвестиції дуже важко. А вимоги щодо якості лісопродукції не зменшуються!

Проте ми працюємо над цим. Хочу сказати, що Волинь – серед невеликої кількості областей, де, за звітною інформацією Держлісагентства, найвищі показники розвитку переробки.
До речі, у березні плануємо запустити в області три великих деревообробних лінії, які будуть виробляти додатково 10 тисяч метрів кубічних лісу. Це дасть можливість частково відійти від послуг малого бізнесу. Ці лінії будуть працювати у Любомльському, Старовижівському і Камінь-Каширському районах.

– Крім того, що у сторону лісівників зараз летить «каміння критики» від низки депутатів Волиньради, воно не перестає летіти і від представників Національного природного парку «Цуманська пуща». Нещодавно ж це «протистояння» загострилося. Маю на увазі ситуацію, коли на території мисливських угідь ТзОВ «Майдан мисливський» загинув зубр. Згодом з’явилася інформація про те, що представники парку відрубали тварині голову. А незадовго до загибелі зубра «Цуманська пуща» оприлюднювала інформацію про те, що вони за ним спостерігають, що тварині краще і все під контролем. 

– Думаю, історія із зубром є логічним завершенням історії щодо рівня професійності адміністрації парку… Від того, що керівництво нацпарку будуватиме свою роботу на постійних звинуваченнях у сторону лісівників, установа краще не запрацює.

А зважаючи на нещодавній кримінальний напад на Ігоря Квача у його кабінеті, нічого, крім побажань швидкого одужання, висловити не можу.

– Яким усе-таки є продовження ситуації із відрубаною головою зубра? 

– Справою займаються правоохоронці. В їхній компетенції виявлення та визначення рівня відповідальності людини, яка прийняла рішення відрізати червонокнижній тварині голову.
Це прирівнюється до браконьєрства. Тому збитки, завдані державі такими діями, згідно з таксами, встановленими Кабміном, становлять 130 тисяч гривень.

Питання, окрім правоохоронних органів та лісового управління, тримають на контролі в управлінні екології та природних ресурсів Волинської ОДА, Держекоінспекції. Для мене особисто – принципово простежити за цією справою до кінця.

Хочу додати до теми зубрів. Наразі ми ведемо перемовини з поляками, щоб з їхньої території «Біловезької пущі» завезти цих тварин на Волинь із метою збереження, відновлення популяції та урізноманітнення їх генетичного складу.

– «Цуманська пуща» – це не тільки зубри, але й дуби. Крадіжки такої деревини часто фіксуєте? 

– Як Вам відомо, Волинь першою в Україні впровадила електронний облік деревини на всіх держлісгоспах області. З її впровадженням нам набагато легше стало працювати. В тому числі, і лісовій охороні, і рейдовим бригадам.

– Це допомагає у плані виявлення крадіжок? 

– Частково. Адже готову продукцію люди дуже рідко крадуть з лісу, бо це вже кримінальна відповідальність. Тоді як самовільна рубка – це лише адміністративна відповідальність. За це «грозить» невеликий штраф – і все. Загалом Ви знаєте, що періодично з’являється інформація про виявлення крадіїв лісу. Але ситуація контрольована. Крадіжок поменшало. Думаю, через те, що експорт лісу-кругляка заборонений, маємо надлишок сировини. Людям легше купити її на аукціоні, ніж красти і мати проблеми. Щоправда, щодо конкретно дубів, то змушені констатувати, що випадки таких крадіжок дещо почастішали. Зокрема, у межах Ківерцівського, Цуманського, Колківського, Старовижівського лісгоспів.

– Ви зауважили про аукціони. Наскільки мені відомо, раніше вони були традиційної форми, зараз – електронної. Як це працює? Що таке електронні торги деревиною? 

– Так, цей процес удосконалився через впровадження електронної площадки для продажу деревини. Це той самий аукціон, лише електронний. Він відбувається на базі електронної торгової системи Аграрної біржі. Вважаю, що перевагами продажу деревини в електронному форматі, на відміну від класичних голосових торгів, можна назвати формування прозорості ціноутворення, можливість брати участь у торгах з будь-якої точки України в онлайн-режимі, а також здорову конкуренцію між покупцями. Крім того, електронні торги унеможливлюють появу змови щодо ціни та розподілу лотів.

– Знаю, що Рівненська сірникова фабрика купує волинську деревину для своєї продукції. Для виготовлення чого ще купують ліс Волині? 

– Наприклад, для виготовлення фанери (Оржів), купують на меблі, наприклад, «Кроноспан УА» (Нововолинськ), ТОВ «СВІСС КРОНО» у Кам’янці-Бузькій. Цікаво, що і єдине в Україні підприємство, яке виготовляє лижі («Фішер-Мукачево») теж купує ліс з Волині. Проблем з реалізацією продукції наразі не маємо.

– Давайте все ж іще раз повернемося до інформації, оприлюдненої депутатами «лісової комісії». У ній ідеться про те, що у 2016 році у волинських лісах сталося 26 пожеж. Ця цифра відповідає дійсності? Яка ситуація була у 2017 році? 

– У 2015 році було багато лісових пожеж. Це стало шоком для всіх. Тоді я тільки приступив до виконання обов’язків. У 2016 році було зафіксовано 23 пожежі, згоріло 17 гектарів лісу. А вже у 2017 році – жодної. Наголошу – жодної! Дуже прикро, що такі речі не озвучують депутати.
У лісі немає нічого страшнішого, ніж пожежа: чи то вогняна, чи то екологічна (маю на увазі короїда).

– Деякі області вже почали використовувати для спостереження за лісами, в тому числі й для моніторингу за виникненням пожеж, новинки техніки. Волинь теж?

– Так. Недавно закупили безпілотник «Фантом-2». Він перебуває на балансі Маневицького держлісгоспу. Дуже шкода, що через відсутність фінансування перестала працювати служба авіапатрулювання. Безпілотник також можемо використовувати для моніторингу за вогняними небезпеками, для обліку звірів, для виявлення бурштинокопачів тощо.

– У боротьбі з бурштинокопачами лісівники теж беруть участь? 

– Буду скромним і лише зазначу, що лісівники не стоять осторонь. Фактично вся охорона на території із покладами бурштину – на плечах надзвичайників і лісівників. Але ключову роль тут зіграла командна робота. Якби свого часу не вольове рішення голови облдержадміністрації Володимира Гунчика, якби він нас усіх не об’єднав навколо цієї проблеми, то мали б на Волині, як і на Рівненщині, – 5 тисяч гектарів пошкоджених бурштинокопачами земель. У нас же наразі таких – 16 гектарів. Тут ми тримаємо руку на пульсі, бо мусимо вберегти наші ліси.
Зараз мобілізовуємо всі сили на весняну боротьбу з бурштинокопачами. Сніг зійде, стоятиме вода, а це все, що їм потрібно. До того ж, на Волині бурштин залягає у верхніх шарах ґрунту.

– Ще одна небезпека для лісу – африканська чума диких свиней, яка нині з усіх боків оточила Волинь. Наша область ще не має цієї проблеми? 

– Проблема дуже близько, але нас вона іще не торкнулася, тобто зараження диких кабанів на Волині немає. Для людини ця хвороба не страшна. Але свійська тварина теж заражається. І такі випадки у 2017 році були зафіксовані у Камінь-Каширському районі. Лісівники постійно моніторять ситуацію.

– Олександре Михайловичу, які все ж найбільші проблеми зараз у лісовій галузі Волині? 

– Найперше – у країні немає єдності щодо подальшого розвитку лісового господарства. Вже третій рік, як узагалі не надходить державне фінансування. Тож, наприклад, менш ресурсні області не можуть навіть повноцінно провести лісовідновлення і берегти ліс від крадіжок та пожеж. Лісова галузь Волині усе одно не має наскільки суттєвих проблем, як, для прикладу, Дніпропетровщина, Херсонщина, Запоріжжя, Одещина.

До речі, у волинських лісівників серед областей України не найвища середня зарплата. Середня по Україні становить 8500 гривень. Тобто наші 8 тисяч середньої зарплати – це показник, який навіть нижчий від загального в державі.

Дуже важлива і кричуща проблема – поширення короїда, масові всихання. Минулого року загальнодержавний показник уражених лісів сягнув майже 300 тисяч гектарів. На Волині зараз маємо приблизно 7 тисяч гектарів всихаючих лісів. При тому, що в рік ми рубаємо близько 5 тисяч гектарів. Проблема також – підвищення кадрового потенціалу. Про це ми вже говорили.

– Декількома словами Ви вже сказали про кількість лісу, ураженого короїдом. Цікавить іще законодавче врегулювання цієї проблеми. Минулої весни лісівники Волині намагалися довести владі і суспільству, що єдина панацея – вирубати хворий ліс, аби убезпечити здорові сосни. Утім, поки вбивця волинських лісів атакує з усією силою, єдину дієву зброю проти нього лісівникам брати у руки – зась. Суцільні санітарні рубки – під забороною. Це питання з того часу зрушило з місця? 

– Ні, поки ніяк. Нині діє нова редакція Санітарних правил, котрі показали свою недосконалість в умовах сьогодення. Лісівники України, в тому числі і волинські, внесли на розгляд свої пропозиції щодо їх вдосконалення з метою більш ефективної боротьби з загрозами, що несе верхівковий короїд.

– Волинь має свого представника у Держлісагентстві – заступника цієї структури Володимира Бондаря. Він, певно, теж лобіює вирішення цих питань. І загалом, як його перебування на посаді впливає на лісову галузь області? 

– Так, проблема верхівкового короїда йому добре відома. А загалом мусимо визнати, що до волинських лісівників у Держлісагентстві – найбільше уваги. Це, звичайно, для нас тільки плюс і мотивація для ефективної роботи.

– Дякую Вам за відвертість. 

Спілкувалася Іванна РУДИШИН