Останні роки ця проблема у всіх на вустах. Науковці вивчають паталогічні явища, лісівники — ріжуть сухостій, а населення — бунтує. Реалії сьогодення.

Проте, якою б гіркою не була правда, а варто її сприймати як є! Ліс продовжує всихати. І сподівання лісівників на те, що взимку вершинний короїд (головний нинішній ворог хвойного лісу!) — суттєво зменшиться в популяції, а то й взагалі загине — марні! Бо для цього є ряд об’єктивних причин.

І хоча першопричиною стрімкого розмноження короїда науковці називають зміну клімату та глобальне потепління, що створює для комах комфортніше середовище для збільшення популяції, проте законодавча база в лісовому господарстві — не менш сприятлива для шкідника. 

Саме поняття — санітарні правила в лісах України чітко регламентує, що це — сукупність норм здійснення санітарно-оздоровчих заходів та санітарних вимог, які встановлюються з метою охорони та захисту лісів при веденні лісового господарства. А, власне, санітарно-оздоровчі заходи — є частиною комплексу профілактичних заходів… Тут хочеться акцент зробити саме на слові — профілактичних. Бо стара, добра істина говорить — краще профілактика, ніж лікування. 

Та у випадку нових Санітарних правил в лісах України, що були прийняті 26 жовтня 2016 року, з’явилися нові позиції, які зводять нанівець поняття профілактики — у боротьбі з вершинним короїдом. «Сезон тиші», що раніше носив «рекомендаційний» характер і тривав у межах одного місяця, сьогодні законодавчо утвердився із чітко визначеними термінами — з 1 квітня до 15 червня. У цей час забороняється проводити в лісі санітарно-оздоровчі заходи. Разом із тим — це час вильоту і заселення, а відповідно — ураження нових, здорових дерев вершинним короїдом після зимівлі. У цей же період активно триває і процес його розмноження.

Здавалося б логічним було саме у цей час розпочинати так звану «профілактику». Про це говорять і науковці.

Виявлені упродовж вегетаційного періоду свіжозаселені дерева необхідно відразу відводити у рубки та здійснювати їх — рекомендують новоград-волинським лісівникам команда науковців на чолі зі старшим науковим співробітником Олександром Орловим — Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації, яка в останні місяці напередодні нового, 2018, року проводила обстеження насаджень ДП «Новоград-Волинське ДЛМГ» на предмет динаміки захворювання хвойних порід верхівковим короїдом. 

За спостереженнями науковців та за їх висновками, саме верхівковий короїд є одним із основних та найбільш поширеним ксилофагом (шкідником) в соснових насадженнях даного підприємства. Як відзначають спеціалісти, короїд не завжди чекає весни. Активізується він і під час потеплінь взимку (лише уявіть його активність цьогоріч, коли сміливо можна назвати зиму — теплою!). Уже в березні ця комаха починає шукати собі додаткового живлення. А коли добова температура сягає позначки понад 15 С° — відбувається літ, що розтягується на 2-3 тижні. І вже в середині травня починають окреслюватися перші осередки всихання сосни. Нагадаю, у час так званого «сезону тиші» — коли терміново, не втрачаючи часу потрібно забирати уражені дерева. Проте, проведення санітарно-оздоровчих заходів заборонено! При цьому варто зазначити, що рубки головно користування у цей час — ніхто не відміняв! Де логіка?! 

За підсумками роботи науковців та лісівників, у перелік, так званий план санітарно-оздоровчих заходів на 2018 рік в ДП «Новоград-Волинське ДЛМГ» визначено аж 1606,8 га, які пропонуються для проведення в них вибіркових санітарних рубань. А це, не мало, не багато — майже на 500 га більше, ніж у минулому році. Хоча варто зауважити, що рік тільки розпочався, а роботи по переліках ще не завершені. 

Цифри вражають не лише пересічного громадянина. Ними жахаються й самі лісівники. Обсяги всихань не вщухають. 

- Те, що сьогодні уже потрапило до плану санітарних рубань — в більшості — наслідок діяльності короїда в літньо-осінній період минулого року — пояснює головний лісничий ДП «Новоград-Волинське ДЛМГ» — Георгій Юзвінський. На сьогодні, взимку, ми намагаємося максимально забрати хворі дерева та спалити порубочні рештки. Саме так нам радять науковці. А ще рекомендують — вирубування сухостійних дерев в осередках всихань проводити вже після вилучення свіжозаселених короїдом дерев. Таким чином можна вбити «два зайці» — зосередитися на більш якісній боротьбі (якщо зрубати дерево, в якому шкідник ще сидить — знешкоджується, власне, сам жук), і до того ж — маємо можливість отримати ліквідну деревину, а не вже практично дрова.

Утім, з огляду на масштаби та інтенсивність всихання хвойних насаджень, науковці сьогодні переконують, що в таких осередках вибірковими рубками уже не обійтися. Це є недоцільним, малоефективним та фінансово затратним. Адже з часом у такі виділи доводиться повертатися — і знову забирати хворі дерева. Тож поки що альтернативи — суцільній рубці — немає. Саме це науковці визнають основним способом ліквідації вогнищ шкідників, запобігання розростанню осередків і утворення нових. 

Підсумовуючи вищесказане, варто зауважити, що і вибіркові, і суцільні санітарні рубання — це два напрямки однієї роботи, де сьогодні сконцентровані усі виробничі сили лісгоспу в боротьбі з хворобами лісу. Аби освоїти обсяги екологічного лиха, як сьогодні сміливо можна називати всихання хвойних — лісівники проводять санітарні рубки, в тому числі і в рахунок головного користування — з надією на те, що хворобу таки вдасться подолати.