В. Гройсман  анонсував тотальні перевірки

18 липня відбулося засідання уряду, на якому в центрі уваги опинилося питання боротьби з контрабандою необробленої деревини. Вже по його завершенні прем’єр-міністр України Володимир Гройсман на своїй сторінці у «Фейсбуці» написав емоційний пост: «За останні три-чотири тижні майже 1 000 вагонів лісу виїхали за межі України. Зазвичай це працює так: від нас вивозять «дрова», а за кордон вже заїжджає ліс-кругляк, ділова деревина високої якості. При цьому українські ліси вирубуються варварськими масштабами і продаються контрабандистами за копійки. Це не тільки тяжкий удар для екології України, а й знищення української лісопереробної галузі. Але контрабандисти забули, що самі задокументували свої злочини – під кожним вагоном, кожною партією лісу стоїть підпис конкретної людини на митному пункті».

В. Гройсман додав, що підписав звернення до Генпрокурора України 
Ю. Луценка з приводу цих злочинів, а також повідомив про намір звернутися до НАБУ, «адже у контрабанди лісу є конкретні покровителі, які мають понести відповідальність» й анонсував ретельні перевірки господарської діяльності усіх лісгоспів. А 23 липня прем’єр-міністр провів ще й засідання з представниками МінАПК, Нацполіції, ДФС, Держаудитслужби і «Укрзалізниці», на якому обговорювали, якими методами має бути подолано конт­рабанду лісу в країні. «Треба зупинити варварське знищення українських лісів, коли під виглядом паливної деревини вивозять ділову», – зазначив він. За словами В. Гройсмана, вже найближчим часом з’явиться алгоритм дій з урахуванням повноважень всіх органів та буде створено робочу групу. «На середину вересня готуємо публічний звіт про проведену роботу у персоналіях», – підсумував прем’єр-міністр.

Тюрма не «світить». Поки що...

Але того ж таки 23 липня сталася друга подія – Президент України Петро Порошенко ветував ухвалений Верховною Радою на початку місяця закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів» (№5495). Нагадаємо коротко, що його проект ще понад півтора року тому подали Олег Ляшко, Віктор Галасюк, Борислав Розенблат і ще семеро нардепів. В остаточній редакції, тобто після другого читання, закон №5495 обмежував річний обсяг заготівлі деревини в обсязі 25 млн. кубометрів на весь час дії мораторію на експорт необробленої деревини, вводив кримінальну відповідальність за контрабанду лісу та 
8-річний мораторій на експорт паливних дров (про ці та інші новації, які він містить, «Галичина» докладно розповідала у публікації «Квота, тюрма і мораторій на дрова» за 10 липня). Останнє, до речі, деякі експерти розцінили, як мораторій на мораторій.

Зауважимо, що цей закон, за яким контрабандистам «світять» тюремні строки від 3-5 і 10-12 років, підтримував Кабінет Міністрів і рекомендував Президенту його підписати. Зокрема під час засідання уряду В. Гройсман зазначив: «Наш висновок абсолютно позитивний, і розраховую на те, що він (закон №5495. – Авт.) буде підписаний, введений в дію, і ми зможемо не просто карати за конт­рабанду, а реально притягати до кримінальної відповідальності за конт­рабанду деревини, за вирубку лісів».

Вето П. Порошенка на тлі цих оцінок і заяв прем’єра про намір зупинити незаконне вивезення деревини можна було б сприйняти, як певний дисонанс чи різнобій у позиціях глави держави і глави уряду. Але прес-служба П. Порошенка вслід за лаконічним повідомленням про повернення закону №5495, що з’явилося на веб-сайті Верховної Ради, поширила у ЗМі таке пояснення: «Президент України повністю підтримує посилення кримінальної відповідальності за контрабанду лісу. Але не підтримує лобістські схеми, які потрапили в закон між першим і другим читаннями, зокрема норми, які суперечать Угоді України та ЄС про зону вільної торгівлі». В Адміністрації Президента уточнили, що глава держави підпише закон після внесення парламентом відповідних змін до нього.

О. Ляшко, як один з авторів закону, це рішення прокоментував у «Фейс­буці» так: «Порошенко пропонує виключити норму про експорт дров. Це означає, що саме Порошенко і його оточення відповідають за шалену контрабанду лісу під виглядом дров і захищають мародерів, котрі продають за безцінь національні багатства України». Чи так це? Нам думається, що глава держави, накладаючи вето, насправді керувався дещо іншими намірами – він прагнув не загострювати відносин з ЄС, який, як відомо, віддавна настійно вимагає від України зняти мораторій на експорт нашої деревини. і з цієї причини навіть не надав останній транш макрофінансової допомоги в розмірі 600 млн. євро (насправді йшлося не про безповоротну грошову допомогу, а про позику, яку українці мали згодом віддати. – Авт.).

Втім, поки все крутиться довкола долі закону, ініційованого О. Ляшком, схоже, ні нардепи, ні урядовці не задумуються над тим, аби дати громадськості відповіді на запитання, які виникли після його ухвалення. Наприклад, за яким помахом чарівної палички великі штрафи і тривалі строки ув’язнення, що «прописані» у законі №5495, вбережуть українські ліси, якщо нині 1 000 вагонів лісу, як стверджує В. Гройсман, «пролітають» через митний кордон України і їх ніхто не зупиняє і не питає, що везуть – дрова чи високоякісну деревину цінних порід? і ніхто не притягує до відповідальності та не штрафує нехай і малими, але чинними штрафами. А якщо всі ланки великої державної машини нагляду і контролю, так би мовити, просто сплять і не працюють, то, можливо, насамперед доречно було би писати і приймати закон про посилення їхньої відповідальності, і для них визначати жорсткіші покарання, а вже аж після цього вводити, наче пугало в городі, тривалі строки ув’язнення для контрабандистів?

«…І матимемо тут Каліфорнію»

– У цих всіх діях є дуже багато популізму. Бо говорять одне, а думають і роблять зовсім протилежне, – найперше зазначив у коментарі для «Галичини» голова Асоціації деревообробних і заготівельних підприємств Західної України Ігор СОБОЛЕВСЬКИЙ. – Насправді ж ситуація, так я оцінюю, така, що наші олігархи націлилися поставити на коліна лісгоспи, знищити вітчизняну деревообробку і приватизувати ліси. До цього йдуть різними шляхами. Спробували, нагадаю, «протиснути» ідею передати ліси у концесію приватним структурам. Ми не дали цього зробити. Намагалися скасувати мораторій на експорт необробленої деревини. і цього ми не допустили. Але вони не полишають планів прибрати ліси до своїх рук. Бо ж наразі нічого з них не маютьѕ

Якщо ж справді думати про долю Карпат, то слід насамперед говорити про масове всихання смерек у наших горах. Лише на Івано-Франківщині нині маємо 35 тис. гектарів смерекових лісів, що всихають, і 5 млн. кубометрів деревини, враженої короїдом. Це середня оцінка, бо насправді масштаби лиха ще більші.

Карпати треба рятувати – це нині ключове завдання. Необхідно якнайшвидше звільняти лісові угіддя від смерек, що всихають, та й загалом від смерек, бо їхня поверхнева і коренева системи неспроможні протистояти змінам клімату. І замінювати їх модринами, наприклад, садячи їх упереміш з буком і грабом. Потрібно також зачищати ділянки буреломів, які самозасіюються листяними чагарниками. Це велика біда. У мене таке враження, що ніхто й не замислюється над можливою катастрофою – 14 млн. кубометрів всохлої смереки (це те, що обліковано, а знімки, зроблені квадрокоптерами, свідчать, що реально масштаби лиха набагато більші) і якщо, не дай Боже, впаде іскра і десь спалахне пожежа, то ми матимемо тут Каліфорнію. Листя горітиме, як суха верета. Горітимуть ліси, лісгоспи і селаѕ А чим рятуватимемося? Старою пожежною машиною, яка одна на десять сіл?

Тобто якщо говорити про те, що нині необхідно невідкладно робити, то це будувати дороги до лісових масивів, створювати інфраструктуру, запускати розсадники із саджанцями стійких порід і масово висаджувати їх у наших Карпатах.

А що натомість маємо  на практиці?

Лісгоспи обдирають, як липку, – 75-80 відсотків коштів від прибутків забирають, так би мовити, на-гора. і ніхто не знає, де щезають ті грошіѕ Водночас уже три роки лісгоспи ні копійки не отримують з Держбюджету. При тому, що галузі потрібні потужні державні програми підтримки. Це з одного боку. З другого, ми бачимо якісь ігри в заборони. То одне заборонили, то друге. Заборонили, наприклад, санітарні рубки, бо, припускаю, хочуть завести сюди австрійську компанію «Швайкгофер». А тим часом в українському сегменті соцмережі «Фейс­бук» поширюють «картинки», на яких зображено жахливі виднокраї «лисих» Карпат. Та насправді на них не українські, а румунські Карпати, де якраз уже «погосподарювала» «Швайкгофер». У «Фейсбуці» постять фотографії, на яких – вагони з деревиною, яку нібито саме в цей час вивозять за кордон. Але коли ми придивилися, то з’ясували, що це ешелони, сфотографовані на залізничній станції в Чернівцях ще у 2014-2015 роках, коли ми з активістами асоціації якраз зупиняли отой «експортний потік» необробленої деревини. Сьогодні ж всі ці фотоматеріали використовують для дискредитації лісопромислового комплексу України. Все це, на моє переконання, має одне й те саме спрямування – знищити лісгоспи і приватизувати ліси. А ще долучаються «парники» політиків, бо на горизонті вже маячать наступні вибори. і всі поспішають записатися у рятівники Карпат. Чим ближче до виборів, тим більше рятівників. Та це – смерть Карпатам.

На початку липня парламент ухвалив закон про кримінальну відповідальність за контрабанду. Але знаєте, це лише благі наміри. До речі, я брав участь у засіданнях Комітету з питань промислової політики та підприємництва Верховної Ради, на яких обговорювали ще його законопроект. І тоді за­кликав народних депутатів припинити лобіювати інтереси кількох олігархів – власників енергетичних установок. Бо в їхніх інтересах що зробили? У нас в Україні нині є 600 підприємств, які підбирають у лісі деревні рештки, що залишилися від промислових рубок.

Пилять їх, колять на дрова, фасують і продають на внутрішньому ринку та постачають на експорт. Це ж ніхто ділову деревину не рубає на дрова, бо вона дорога. Власники цих підприємств придбали і запустили дровоколи, лінії фасування і пакування дров, різні навантажувачі. Вони платять зарплати досить великій кількості своїх працівників і податки державі. А що зробили народні депутати? Вони вдарили по цих 600 підприємствах, записавши у закон норму про 8-річний мораторій на експорт дровѕ Не втримався, написав В. Галасюку (голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Верховної Ради і один із співавторів закону №5495. – Авт.) і запитав його: «Невже нам мало того потоку заробітчан, що перетинають державний кордон щодня у пошуках праці і засобів до життя?». Тобто це той випадок, коли говорять одне, але роблять зовсім інше.

Після ухвалення цього закону було дуже багато звернень до центральних органів влади. І Президент його заветував. Але ті, хто готував законопроект, лобіював його ухвалення у парламенті, і на цьому роблять собі піар. Мовляв, ми прагнули вберегти ліс, а глава держави не дав. Але не розповідають того, яку мету вони мали, прикриваючись гучним визначенням «посилення відповідальності за контрабанду»…

Газета "Галичина" громадсько-політична газета Івано-Франківської області від 09 серпня 2018 року