У Верховній Раді України зареєстровано законопроект №10221 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо визначення податку за лісові землі".
Читайте також: "Який штраф передбачено за несвоєчасно сплачений єдиний податок".
Так, документ розроблений з метою скасування внесених Законом України від 10.07.2018 р. №2497-VIII змін до ПКУ, якими передбачається ще один податок на всі лісові землі (фактично подвійне оподаткування).
Зокрема, п. 7 розділу І цього Закону внесено зміни до ПКУ, зокрема у п. 273.1 ст. 273 зазначено, що податок на лісові землі складається із земельного податку та рентної плати, що визначається податковим законодавством. Тобто до змін податок за лісові землі справлявся як складова рентної плати, а вже після змін податок за лісові землі складається із земельного податку та рентної плати (був один платіж, а стало два платежі, причому порядку взаємозаліку не передбачено, тобто наявне подвійне оподаткування).
Як зазначається, відмінити новий податок на лісові землі пропонується у законопроекті №10221, яким передбачено внесення змін до ст. 273 ПКУ шляхом повернення попередньої редакції п. 273.1 вказаної статті та виключення п. 723.3, який був доданий як нова норма відповідно до закону №2497-VIII від 10.07.2018 р.

Землі лісового фонду Прикарпаття становлять 626 тис. га. Значна частина регіону вкрита лісом, а це 41 відсоток території області. Розташовані нерівномірно, найбільше їх у Долинському районі — 73% площ, у Снятинському лише 5%. Галузь забезпечує потреби місцевого населення і промисловості в деревині та продукції побічного користування, виконує природоохоронні та рекреаційні функції.

«Лісове господарство області ефективно функціонує і розвивається з позитивною динамікою. Триває реформування галузі, основне завдання — ефективне ведення господарства з максимальним дотриманням лісівничих, економічних та соціальних принципів. Попри те, що лісгоспи не змогли забезпечити себе відповідною технікою, а звідси — максимально застосовувати природозахисні технології, ми добились підвищення заробітної плати, щоб утримати працівників. Але й оголились болючі проблеми», — розповідає начальник Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства (ОУЛМГ) Руслан Осташук.

Лісова галузь не має системного законодавчого документа — програми розвитку, вектора руху. Лісгоспи позбавлені державного фінансування. Останнє завдає втрат і ОУЛМГ, бо частину ресурсу спрямовують до підприємств півдня і сходу.

Володимир Бондар наголосив на персональній відповідальності керівників облуправлінь лісового господарства за дотримання вимог охорони праці.

Сьогодні на засіданні колегії Державного агентства лісових ресурсів України одним з питань розглянуто стан охорони праці на лісогосподарських підприємствах галузі.

За наданою на колегії статистикою впродовж 2018 року на державних лісогосподарських підприємствах травмовано 36 чоловік, з них 10 зі смертельним наслідком. У порівнянні з 2017 роком рівень виробничого травматизму зменшився в 1,5 рази.

«Незважаючи на спадаючі показники, рівень охорони праці залишається на неналежному рівні. Викликає занепокоєння і значна кількість машин, механізмів, які вичерпали передбачений паспортом ресурс роботи – станом на 1 січня 2019 року таких нараховується 1484 одиниці», - зазначив головний спеціаліст Відділу використання лісових ресурсів Держлісагентства Андрій Мусійовський.

Пожежонебезпечний період розпочинається водночас із сезонним потеплінням. Уже з березня, після сходу снігового покриву, в лісах України наступає період, коли різко зростає небезпека виникнення лісових пожеж. Особливо вразливі до виникнення пожеж ліси півдня та сходу країни.

Держлісагентство закликає громадян дотримуватися правил пожежної безпеки у лісах, що може застерегти від трагічних наслідків.

Основною причиною виникнення лісових пожеж є порушення громадянами вимог Правил пожежної безпеки в лісах, а також випалювання сухої трав'яної рослинності на сільгоспугіддях, пустищах, вздовж доріг, що межують з лісовими масивами. Сильні весняні вітри сприяють розповсюдженню вогню у прилеглі лісові насадження, чим створюють реальну загрозу їх знищення. Зростання відвідування лісових насаджень населенням, особливо у вихідні та святкові дні, також зумовлює значне збільшення кількості пожеж.

Порушення правил пожежної безпеки несе загрозу навколишньому середовищу і становить небезпеку для життя людей і тварин.

Щоб повноцінно визначати майбутнє лісової галузі та ефективно працювати, лісівники повинні мати своє Міністерство, а не бути залежними від Міністерства аграрної політики та Міністерства екології і природних ресурсів, вважає в. о. голови Держлісагентства Володимир Бондар.

Про це він розповів на 2 етапі IV з’їзду лісівників України у Луцьку 14 березня.

За словами Бондаря, розподіл функцій, відповідальності та повноважень щодо їх галузі серед різних органів заважає ефективно працювати. Наприклад, проблеми створює екологічна інспекція.

«Контроль за всім, що відбувається в лісі, здійснює профільне Мінстерство і підпорядкована йому екологічна інспекція. Ви знаєте роботу цієї структури на місцях. В окремих випадках це нагадує рекет, коли приходить перевіряючий і вимагає “вирішення” тих чи інших питань за те, щоб був підписаний необхідний документ. Я вважаю, що із цим ми теж повинні боротися», - пояснив посадовець.

Бондар розповів про те, що лісівники повинні повернути собі суб’єктність у цій галузі, зокрема право законодавчої ініціативи.

«Держлісагентство на якомусь етапі втратило право законодавчої ініціативи. Наші ініціативи, бачення та напрацювання розбиваються об стіну нерозуміння на всіх рівнях. Які б чудові ініціативи ми з вами не готували, вони якимось чином нівелюються», – пояснив він.

   Прийняття десятків актів чекають тисячі людей, щоб унормувати   діяльність у цій сфері

Наприкінці лютого відбувся публічний звіт за результатами   роботи Державного агентства лісових ресурсів України у   2018 році. З повним звітом читачі можуть ознайомитися на   сайті ДАЛРУ. А «Голос України» вирішив дізнатися про   законодавчі аспекти та перспективи для лісової галузі в   заступника глави відомства Володимира БОНДАРЯ (на       знімку).
— Розкажіть, будь ласка, коротко, з якими результатами,   зокрема фінансовими, лісова галузь завершила 2018 рік?
— Нам вдалося виконати завдання з відтворення лісів. Торік майже  на 44 тисячах гектарів було відтворено ліс. Ті території, де   відбувалися суцільні рубки у 2017 році, було відновлено у 2018-   му.  Вдалося ще й створити майже 2 тисячі гектарів нових лісів.   Хоча в умовах сьогодення це дуже важко.

У бюджеті 2018 року було виділено кошти лише для бюджетних   установ і трохи для науки. Майже всі роботи в галузі відбуваються   за рахунок коштів, отриманих за реалізацію деревини, товарів та   послуг, наданих державними лісогосподарськими підприємствами.   Якщо подивитися на інші країни Європи та світу, то ви, мабуть, не   знайдете жодної цивілізованої країни, яка б не виділяла кошти з   бюджету для лісової галузі на лісорозведення, збереження       біорізноманіття тощо. Україна, на жаль, у цьому плані унікальна.

Підприємствами галузі у 2018 році отримано 16,8 мільярда гривень чистого доходу від реалізації продукції — це майже 480 мільйонів гривень чистого прибутку. На ведення лісового господарства у 2018-му спрямовано майже 7 мільярдів гривень власних коштів лісогосподарських підприємств.

Із заробленого сплачено мільярдні податки. За 2018 рік нашими підприємствами сплачено податків, зборів, обов’язкових платежів та єдиного соціального внеску на суму 6,2 мільярда гривень.

Загалом лісова галузь прибуткова, але є значна кількість підприємств, які не мають джерела покриття витрат на лісове господарство і виконують виключно природоохоронну функцію.

У Луцьку відбудеться ІІ етап IV з’їзду лісівників України.

Захід розпочнеться о 10 годині в четвер, 14 березня, у Волинському облмуздрамтеатрі, повідомили на Фейсбук-сторінці Державного агентства лісових ресурсів України.

Під час другого етапу з’їзду учасники розглянуть стан реалізації рішень першого етапу з’їду, обговорять подальші кроки та напрями розвитку лісового господарства України.

За результатами буде ухвалено звернення з’їзду до Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.

Нагадаємо, перший етап IV з’їду лісівників України відбувся у вересні минулого року. Метою його проведення було ухвалення спільних рішень за участю фахівців лісового господарства, закордонних експертів, представників деревообробного сектору щодо подальшого функціонування та реформування лісового господарства на основі європейських стандартів та досвіду.

Круглий стіл на тему "Відкритий лісовий діалог. Частина перша. Український ліс – рубати чи не рубати?"

ЗМІ рясніють інформацією про нелегальні рубки та переповнені суцільною "зрадою" відносно лісового сектору. Складається враження, що вирублено буквально увесь ліс, Карпати лисі, і дихати скоро буде нічим. 

Але чи так це насправді?

Не варто забувати, що ліс – це не лише поновлюваний природний ресурс, але і товар, навколо якого створена ціла лісогосподарська галузь, де працюють більше 100 000 громадян України. 

22 лютого 2019 року відбудеться публічний звіт заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимира Бондаря. Під час звіту буде презентована інформація про основні результати діяльності лісового господарства у 2018 році.

З повним Публічним звітом можна ознайомитися тут https://bit.ly/2BBi2T1

Регламент заходу:
10:00 – 10:30 – презентація публічного звіту.
10:30 – 11:00 – запитання та відповіді.

Запрошуємо взяти участь у заході представників Громадської ради при Держлісагентстві, громадських об’єднань, організацій роботодавців, професійних спілок, засобів масової інформації, експертів.

Місце проведення: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16, прес-центр Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ».

Інформацію про учасників просимо надати до 15:00 години 21 лютого 2019 року на електронну адресу: press_lis@ukr.net (ПІБ, назва організації або ЗМІ, контактний телефон). Тел.: (044) 234-23-48