Як боротися з нашестям короїда-типографа?

         Останнім часом все більше звучить звинувачень на адресу ДП «Вигодський лісгосп» у тому, що лісгосп масово вирубує ліс. А  деякі громадські активісти та особливо екологи пропонують відмовитися взагалі від санітарних рубок як таких, а натомість використовувати суто біологічні методи боротьби з масовим всиханням лісу та поширенням короїда-типографа.

         За даними служби охорони і захисту лісу відділу лісового господарства ДП «Вигодський лісгосп» загальна площа всихання ялинників на території лісгоспу становить близько 2000 га. Якщо раніше уражалися дерева віком понад 80 років, то зараз інтенсивно всихають середньовікові насадження і навіть молодняки. Виникає питання, чому нашестя жуків короїдів спустошує тисячі гектарів лісу. Цим питанням займаються на даний час лісопатологи і служба з охорони і захисту лісу лісгоспу.

Як стверджують лісопатологи, на сьогоднішній день проблема не лише в самих короїдах, а в кліматичних змінах. Глобальні зміни клімату та росту антропогенного навантаження на ліс, погіршили умови його існування. Після посушливого 2009 року, різко понизився рівень ґрунтових вод. Дерева росли в умовах достатнього зволоження, і раптом коріння опинилося в умовах недостатнього зволоження. В інші роки, коли проходять затяжні дощі – рівень ґрунтових вод підвищується, і корені відчули дефіцит кисню. В обох випадках дерева стали сприятливими до ураження різними хворобами і заселення стовбурними шкідниками, серед яких найбільш поширений в нашій місцевості - короїдом-типографом. Ці жуки спроможні розмножатися впродовж усього вегетаційного періоду та давати по 2-3 покоління. Його поселення видно відразу. Такі дерева неможливо вже врятувати, але можна встигнути одержати ліквідну деревину, що і робить ДП «Вигодський лісгосп».

На одному 60-80 річному дереві ураженому короїдом-типографом може розміщуватися 400-600 і більше родин, які продукують  25-50 тисяч штук потомства. Щільність поселення жуків, як на гілках, так і на стовбурах є надкритичною. За даними науковців з одного га площі діючих осередків за розрахунками вилітає від 8,5 до 14 млн. жуків.

         На даний час основним методом боротьби з цим жуком залишаються санітарні рубки. Але є ще біологічні методи, а саме: біологічний захист лісу з використанням птахів, що живляться комахами, штучні житла для синиць, повзиків та інших перелітних та зимуючих лісових птахів. Та сам біологічний метод із використанням птахів не вирішує даної проблеми. За діючими Санітарними правилами щоб провести суцільну санітарну рубку дуже непросто - необхідно організувати комплексне обстеження всихаючого деревостану із залученням спеціальної комісії. Витрати дні, або й тижні на погодження та документальне оформлення, отримати відповідні дозволи. А це потребує немало часу.

Ця пошесть охопила ліси від Швеції до Греції. В європейських країнах налагоджене виробництво феромонів і феромонних пасток. Нещодавно ДП «Вигодський лісгосп» закупив у фірми ПП «Ламель-Плюс» у м. Львові 20 феромонних пасток типу MF Trap 5+1 (шестиконусна) та 20 феромонів Ipsodwit (Ips typographus L.). Пастки з феромонами були роздані в ті лісництва, де були виявлені осередки короїда-типографа, а саме: Мізунське - 2 штуки, Бистрівське – 2 штуки, Шевченківське - 2 штуки, Собольське -2 штуки, Солотвинське - 4 штуки, Людвиківське - 2 штуки, Вишківське - 2 штуки, Свічівське - 2 штуки, Ільм’янське - 2 штуки.

З настанням стійкого тепла починають свій життєвий цикл ці комахи-шкідники. Феромонні пастки розмістили в раніше виявлених осередках враження.

«Принцип дії феромонних пасток — досить простий. Він полягає у тому, що на дно лійкоподібної пластмасової конструкції закладається пластинка, яка протягом місяця виділяє запах, ідентичний природним феромонам короїдів-типографів. Жуки злітаються на запах і потрапляють у пастку. Раз на тиждень проводиться виїмка та облік комах», — говорить інженер з охорони і захисту лісу відділу лісового господарства ДП «Вигодський лісгосп» Янцур Ольга Василівна.

         Як підсумок, хочеться відмітити таке, що осередки короїда поступово згаснуть тільки тоді, коли зменшиться площі для їх активного заселення, а саме: кількість ослаблених дерев, невивезеної заготовленої деревини, коли збільшиться площа мішаних насаджень, коли будуть вчасно і поступово здійснюватися рубки догляду і коли нормативна база не заважатиме своєчасно вилучати заселені шкідниками дерева.

         При підготовці статті використовувалися наукові дані і висновки науковців з статті «Як боротися з нашестям?», автор Леся Родіна «Лісовий і мисливський журнал» № 2 за 2019 рік.