Віктор Галасюк: Деревообробна галузь сьогодні недооцінена в Україні, вона потребує правил гри, які дозволять підвищувати і виробництво, і зарплати. Простий приклад: в Польщі і в Україні абсолютно однакова площа лісів, причому поляки роблять товарної продукції – меблів, паперу тощо – на 28 мільярдів доларів, а ми - на 2,5 мільярди. Щоб виправити цю ситуацію, ми з Олегом Ляшком і однодумцями вибороли в парламенті мораторій на експорт лісу-кругляка з України. В нас великі претензії до того, що кордони діряві, і через контрабанду ліс все-таки вивозиться, але ситуація докорінно змінилася. Після введення мораторію створюються тисячі робочих місць, нові виробництва, інвестуються мільярди коштів в цю галузь.
Але мораторій був лише першим кроком. Тепер, щоб галузь запрацювала на повну, ми закінчуємо розробку закону про ринок лісоматеріалів, який покликаний знищити ту корупцію і бюрократію, яка сьогодні існує. Бо навіть в умовах дій мораторію виробники жаліються, що їм не вистачає сировини. Тобто державні лісгоспи штучно обмежують доступ виробників до сировини, а сірий і чорний експорт подекуди має місце. Тому ми з цим боремося.
І один з наступних кроків розвитку галузі – це розстрочка імпортного ПДВ на деревообробне обладнання. Ще на при кінці минулого року при прийняті бюджетного пакета ми вибороли ці зміни в податковому законодавстві. І тільки зараз ми домоглися того, що уряд нарешті виписав постанову, якою запроваджує в життя цю норму. Це означає, що для українських деревообробних підприємств обладнання стане дешевше.
Навіть більше, ми вже пішли далі, і запропонували пакет законодавчих ініціатив, який передбачає звільнення від імпортного мита і розстрочку імпортного ПДВ взагалі на виробниче обладнання, і не тільки на деревообробне. І зараз ми переконуємо уряд і прем’єр-міністра, щоб вони підтримали наші ініціативи Радикальної партії.
Радіо Hayat: Розкажіть детальніше про ті робочі місця, які з’явилися після цих змін?
Віктор Галасюк: Те, що ми зробили з лісом-кругляком, заборонивши його експорт, дуже не подобається нашим країнам-конкурентам, це не подобається нашим друзям в Європі, бо вони хочуть, щоб до них їхав дешевий ліс-кругляк, і їхали українці працювати за три копійки, піднімати їхню економіку. Ми розуміємо, що це не вихід, і пропонуємо кардинально іншу політику – сировина залишається в Україні, в Україні потрібні робочі руки, таланти, розум, і тут має бути європейська зарплата.
Те саме ми робимо в металургійній базі, і є законопроект, який ми з Олегом Ляшком ініціювали, і проводимо в парламенті вже другий раз – збільшення втричі вивізного мита на металолом. Це означає, що невигідним стає вивозити металолом за кордон, а металолом – це сировина для всіх без виключення українських металургійних заводів. І це означає, що через цей закон ми не дали вкрасти робочі місця українських металургів за кордон, ми втримали валютний виторг, а значить – втримали курс гривні і стримали інфляцію. Тобто це реальні кроки для втримання української промисловості. Багато закордонних партнерів були проти такого закону, бо вони хочуть дешевий металолом, хочуть українську робочу силу і хочуть бути багатими самі. А ми хочемо, щоб українці мали гідні зарплати, високі пенсії та перспективу у себе в країні.
Радіо Hayat: В Україні розгорнулася широкомасштабна антикорупційна кампанія. І вам належить висловлювання: «Інвестиції – інструмент антикорупції». Чому? Як це працює?
Віктор Галасюк: Я переконаний, що існує тільки один реальний і фундаментальний шлях боротьби з корупцією. Це не створення десятків якихось антикорупційних органів – НАБУ, НАЗК чи якихось законів, бо це все поверхневі дії. Навіть, якщо вся країна піде працювати в НАБУ, ніхто не буде працювати на заводах, в країні все одно буде корупція. Щоб подолати корупцію, треба підняти рівень життя громадян, треба зробити так, щоб громадяни не виживали, а гідно жили і заробляли таку заробітну плату, на яку вони можуть прожити, заплатити комуналку, лікуватися, навчатися, підтримувати своїх батьків і розвивати своїх дітей, тоді вони будуть зовсім іншими людьми. Подивімося, де в країні корупція? Громадянин України стикається з її проявами майже з дитинства, всі звикли, що десь щось треба занести, щоб десь щось відбулося. Чого так відбувається? Хіба наші українські вчителі є хабарниками? Ні, вони поставлені в такі умови виживання, що якась подяка сприймається, як щось необхідне для того, щоб вижити. Тому треба зробити так, щоб українці мали легальну, нормальну роботу з легальною заробітною платнею, але це буде кращий запобіжник корупції. Тому інвестиції – кращі ліки проти корупції, тому що вони приносять нові виробництва, створюють робочі місця. Заможні і дорослі люди не будуть займатися корупцією.
Радіо Hayat: Зупиніться на інвестиційному аспекті для створення так званих індустріальних парків.
Віктор Галасюк: Я багато спілкуюся із закордонними інвесторами, і буквально тиждень тому в мене був шведський інвестор, який вклав в Україну 25 мільйонів євро в деревообробний завод, і будує ще один за 20 мільйонів євро. На Рівненщині цей завод називається «Українські лісопильні». І він відверто каже, що інвестував ці кошти в Україну тільки через те, що ми прийняли в Раді закон про мораторій на експорт лісу-кругляка. Тобто йому не заважають ніякі рейтинги, ніякі байки, він порахував, що йому вигідно робити завод в Україні, оскільки тут є сировина, є люди, які здатні виробляти цю продукцію, є попит і в Україні, і за кордоном.
Отже, треба робити справжню інвестиційну політику, і через індустріальні парки залучати інвестиції. Індустріальні парки – це той інструмент залучення інвестицій, який використовують і Туреччина, і Польща, і Словаччина, і Китай, і Малайзія. Про що йдеться? Якщо сьогодні є десь закинутий завод, який не працює, якщо є якась ділянка, де сьогодні немає виробництва, податків та робочих місць, то така ділянка може бути визначена індустріальним парком. І там на 5 років будуть податкові канікули стосовно податку на прибуток, там буде звільнення від імпортного мита на виробниче обладнання, там будуть діяти міжнародні комерційні арбітражі, суди, які захистять інвестора, і тоді туди прийдуть мільярди інвестицій. А це значить – робочі місця для українців, наповнення українського бюджету, а не закордонних офшорів. Тобто не треба прикриватися війною чи якимись рейтингами, а створювати привабливі умови для інвесторів. Тоді вони прийдуть.
Радіо Hayat: Ви говорите, що Україні потрібно друкувати більше грошей. Чому?
Віктор Галасюк: Що робить сьогодні Національний банк? Він бореться з інфляцією – проводить політику дорогих грошей, зв’язує грошову масу, вводить штучні валютні обмеження для експортерів, тобто хоче, щоб грошей в економіці було якомога менше, тоді, там вважають, що не буде зростання цін. Ми переконані, що це шлях до банкрутства країни.
Що потрібно робити? Подивимося на конкретному прикладі. Нещодавно Київ купив польські вагони, замість того, щоб купити вагони львівського чи дніпровського виробника. Тобто європейці запропонували дешевше, ніж львів’яни, а на тендері – це 2 мільярди гривень. І ці кошти пішли за кордон на європейський розвиток. Так, європейці наші друзі, але якщо ми будемо купувати за кордоном, ми нікуди не прийдемо. Коли нам МВФ дає кошти, то в нього є бажання, що ми купували закордонне, це природнє бажання. Як ми можемо вийти з цієї залежності, коли ми беремо кредити, купуємо готові товари за кордоном, та експортуємо сировину? Друкувати кошти і вкладати їх в будівництво доріг та будівництво інфраструктури. В нас повністю зношена комунальна інфраструктура, а від цього шалені втрати тепла. Можна, наприклад, запустити загальнонаціональну програму – заміни трамваїв в країні. Нам треба виробити нові трамваї і купити їх у власного виробника. Отже, друкуємо кошти, направляємо їх на підтримку виробників, які роблять реальну продукцію, платять заробітну плату, платять податки, ми стаємо менш залежними від імпорту, і, відповідно, стаємо сильнішими. Це природній процес, який проходили всі розвинуті країни. Ті, хто кажуть, що Україні потрібно переходити на євро чи на долар, дуже помиляються. Україні потрібно мати свою валюту і друкувати кошти на розвиток.
Радіо Hayat: Польща відмовилася від 9,2 мільярда кредиту МВФ. В результаті мають зовнішньоторговельний баланс, профіцит держбюджету і є позитивна динаміка промисловості. Можливо, Україні варто теж відмовитися від чергового траншу МВФ?
Віктор Галасюк: Я переконаний, що українська влада має ставити перед собою завдання не постійного продовження співпраці з МВФ, а погашення боргів та виходу з цієї співпраці, і нормально розвивати свою економіку. Безумовно, це неможливо зробити за один день, бо сьогодні країну загнали в борги. Більш того, відмовитися від кредитів МВФ при тій економічній політиці, які сьогодні проводить влада і президент, абсолютно неможливо.
Перше, що треба робити, - докорінно міняти економічну політику. А друге – повертати поступово борги МВФ. Коли мені кажуть, що це неможливо, я відповідаю, що варто подивитися на приклад Туреччини, яка 40 років була позичальником Міжнародного валютного фонду. Уряди мінялися кожен рік, в країні був бардак, була гіперінфляція, нестабільність, військові заколоти. Коли ж Ердоган розпочав нову економічну політику, він з 2003-го по 2013-ий рік погасив всі борги МВФ. І в Туреччині сказали, що можуть самі надавати кредити. А тепер подивіться – які товари стоять на полицях в Європі. Турецьких товарів дуже багато, вони побудували потужну промисловість, і сьогодні українці їдуть працювати в Туреччину, бо там є робота і перспектива. Тому я переконаний, що співпраця з МВФ – це штучний, вимушений спосіб підтримки економіки, від якого ми маємо поступово відходити.
Радіо Hayat: Розкажіть про пакет законопроектів, спрямованих на оновлення промислової галузі. Зокрема, про законопроект про безкоштовне під’єднання до інженерних мереж та створення українського експортно-кредитного агентства.
Віктор Галасюк: Я виступав на Верховній Раді в п’ятницю і презентував промисловий пакет реформ, який розроблений нашої командою Радикальної партії спільно з кращими економічними експертами.
Він містить в собі набір механізмів. Це індустріальні парки для того, щоб зробити створення заводів-виробництв, вигідних Україні. Це експортне-кредитне агентство, яке вже прийнято в цілому як закон. Воно буде здешевлювати кредити для українських виробників, які продають продукцію на експорт. І це дозволить, навіть, при тих дорогих кредитах, які існують сьогодні в комерційних банках, компенсувати цей недолік, і зробити фінансування в рази дешевшим для українських виробників.
Третя ініціатива – це безкоштовне приєднання до інженерних мереж в Україні. Це революційний законопроект, яке підтримали Міністерство економіки і програма USID. Сьогодні для того, щоб збудувати будь-яке виробництво, інвестору потрібно чотири рази заплатити за одне і те саме. Спочатку побудувати підстанцію своїм коштом, подарувати її монополісту, заплатити податок державі, а потім ще платити інвестиційну складову в тарифі. Ми пропонуємо зробити під’єднання до всіх мереж (газових, електричних, водних) безкоштовним, так, як це працює в США та Ізраїлі. Разом з тим, компенсація буде відбуватися через інвестиційну складову в тарифі. На тариф це буде мати абсолютно мінімальний вплив – десь до 0,5% загального тарифу, і це абсолютно прийнятна ціна, щоб повністю знищити корупцію і бюрократію, і забрати один з найвищих інвестиційних бар’єрів в країні.
Деякі закони вже прийняті в цілому – експортно-кредитне агентство, деякі в першому читанні – індустріальні парки, а деякі щойно внесені, але на них вже надійшли десятки листів підтримки з різних регіонів України з галузевих асоціацій.
Радіо Hayat: Яким чином створюється пакет інвестиційних стимулів для нових виробництв науково-дослідних парків? В чому цінність законопроекту, який умовно називається «купуй українське – плати українцям»?
Віктор Галасюк: На сьогодні законопроект про індустріальні парки вже підтриманий Верховною Радою в першому читанні. Він передбачає кілька дуже важливих норм. Це на п’ять років звільнення податку на прибуток для нових виробництв, це повне зняття імпортного мита на виробниче обладнання і розстрочка на п’ять років імпортного ПДВ на те ж виробниче обладнання. Це можливість місцевих органів влади звільняти від місцевих податків.
Це потрібно, щоб Україна могла вирівнятися за інвестиційною привабливістю з тією ж Туреччиною, Словаччиною та Польщею, де є індустріальні парки, де спеціальні виробничі експортно-промислові зони. Наші конкуренти використовують цей інструмент, щоб боротися за наших людей, за сировину, за ринки збита і інвестиції. Україна досі пасла задніх. Але є готовність уряду міняти свій підхід. Вони почали до нас серйозно дослухатися, і прем’єр-міністр Володимир Гройсман, виступаючи на Економічному форумі країни, тричі підкреслив, що він підтримує індустріальні парки, що він вбачає в них інструменти розвитку промисловості та децентралізації. А це значить, що ми будемо об’єднувати свої зусилля, щоб провести цю ініціативу.
Джерело:
Радіо Hayat
