... І коли, немов з бука лісового,

Пристрасть злітає – шаленого листя,

Оголюється першооснова,

Голий стовбур твоєї суті.

Відкривається графіка гілок

На просторі осінніх небес.

І не треба випадкових чудес -

Одноденок або одноліток.

Гей, листя! Старій, старій!

І з мене облітай скоріш!

(Давид Самойлов)

Йдучи, в підніжжі гори Осій, по маленькій стежці, яка в’ється біля вузької колії, я доходжу до так званих «Кульбудок» в Старому Мізуні, і повертаю направо, починаю підніматися крутою гірською стежкою на вершину гори, яка височіє перед Вигодською міською лікарнею.

О, Господи, цей підйом ніколи не скінчиться! Спочатку замість стежки - русло потоку, усипане круглими, легкими під ногою камінням, а потім стежка переходить в тверду ґрунтову доріжку, переплетену коріннями букових дерев, а десь приблизно і з середини гори, вимальовується алейка з обох боків, поросла сосною звичайною. Згодом, доріжка усипана невеличкими скельними камінцями, починає круто підніматися нагору, і нарешті, підйом кінчається! Стежка виводить на вершину гори, а навкруги віковий, буковий ліс. Ніщо не може зрівнятися з тією радістю, яку відчуваєш на вершині гори. Піднімаєшся без кінця в гору, і коли зовсім втомишся, йдеш механічно, нічого вже не помічаючи навкруги, раптом закінчується підйом, віє гірським повітрям, доріжка біжить вже по гребню гори в сторону села Новоселиця, і очам відкриваються нескінченні сині далі – захоплюючий вид на села Старий Мізунь, Пациків, селище Вигоду і вдалині село Шевченково з центральною дорогою на «Шандру».

За що я люблю осінній буковий ліс, то це за буйство жовто-оранжево-червоних відтінків. Ідеш по опалому листю, ніби по яскравому м'якому килиму, а замість звуків цивілізації, тільки шум гірської річки внизу. Подобається мені чистий ліс, без заростів чагарнику, буреломів і звалених напівзгнилих стовбурів дерев. У такому лісі завжди сонячно і тепло. Що особливо гарно в  такому "прозорому" лісі - це гра тіней. Простору достатньо, нічого їм не заважає і тіні не пропадають навіть в полудень. А це якраз те, на що можна дивитися вічно - як тече вода в гірській річці, дзюркіт струмочка і нескінченний шум лісу. Ось саме в таких місцях, час ніби розчиняється в просторі. Ти просто слухаєш і дивишся в нескінченну далину, сидячи на вершині гори, на яскравому килимі з букового листя.

Славно в лісі: палеві стовбури буків гладко обтягнуті міцною корою, а внизу все встелене жовтим листям - як хороший паркет у величній залі з колонами. Внизу попід деревами на схилі гори, тягнуться зарослі ожини з шкірястими, як ніби штучним листям. Але все таки трохи моторошно - так якось незвично тихо серед старих буків, з глухою стежкою, усипаною жовтим листям.

Сонце повернуло на захід. Все затягнулося серпанком - внизу ще жарко, але все ж видно далеко. Внизу голубим блиском сяє ріка Мізунка, від неї уступами круто піднімаються скали. Прямо чуть трохи вдалині видніються будівлі Вигодської міської лікарні. Повертаюся я, коли сонце вже низько. Промені його, зовсім жовті, і довгі, теплі тіні простягаються по вершині гори Осій… 

Давайте, поговоримо трохи про таке цікаве дерево, як бук лісовий. Бук - одне з найпоширеніших дерево в Європі. З'явився він близько 60 мільйонів років тому назад. Назва дерева має схожу назву у багатьох європейських мовах, так як воно сходить до загального праіндоєвропейського слова. Від того самого кореня в деяких германських мовах походить слово «книга»: «Buch» по-німецьки, «book» по-англійськи. Це пов'язано з тим, що саме на корі бука або вирізаних з нього дерев'яних паличках писалися перші руни. Вважається, що саме звідси в деяких германських мовах назва дерева є синонімом слова, що означає книгу.

Слово бук увійшло до складу топоніма Буковина і Бухенвальда.

Бук відноситься до роду широколистяних дерев, який росте в Європі, Азії та Північній Америці.

1. Дерево бука у висоту може досягати до 30 м, максимальний діаметр стовбура при цьому може бути до 2 м.

2. У Західній і Центральній Європі бук є найпоширенішою породою листяних дерев. Тільки в одній Німеччині він займає близько 13,7% загальної площі лісів.

3. Через коріння дерево бука виділяє в ґрунт різні органічні і неорганічні речовини, що сприяють підвищенню її родючості.

Буки ростуть дуже повільно, але живуть до 400 років і більше, а після 80 років вже не росте у висоту, при цьому у нього лише потовщується стовбур і розвивається крона.

Бук – тіньовитривале і теплолюбне дерево, найкраще росте на суглинистому ґрунті. Найбільш поширений в Середній і Західній Європі. Бук дав назву цілому сімейству, в яке входять, в якості його найближчих родичів - дуб та каштан. На нашій території росте тільки один вид бука - бук європейський, або лісовий (поширений на заході України, в Карпатах і Криму).

У буковому лісі зазвичай дуже рідкісний і бідний трав'яний покрив, і чагарниковий підлісок. Самі букові дерева ніколи не ростуть купчасто, а тримаються на відстані один від одного. Причина такого «індивідуалізму» - не світлолюбний характер (бук дуже тіньовитривала порода), а сильно розвинена, що виключає тісне сусідство, коренева система кожного дерева.

І в змішаних, і в чистих букових лісах панує якась надійна, усталена тиша - ні скрекоту комах, ні пташиного свисту. Птахи не обживають буковий ліс, і не в'ють тут гнізд. Але деякі види птахів такі як: дикий голуб, сойка та дятел - великі любителі букових горішків - мешкають в буковому лісі.

Бук - дерево-божество у гірських племенах давніх українців. Зокрема, його обожнювали Карпи - велике давньоукраїнське плем'я, що дало назву горам Карпатам, і які поклонялися цьому дереву. Строго заборонялося вирубувати молодий бук, а старі дерева рубали тільки за згодою жреців.

«Хрещений батько» бука, Карл Лінней, свого часу дав йому родову назву «Fagus» («живить»), оцінивши, перш за все його поживні горішки-насінини. Між іншим, майже ніхто не знає, що з букових горішків можна робити масло, яке довго не псується і позбавлене запаху. За своєю якістю і властивостями воно цілком може бути прирівняне до відомого горіхового або мигдального.

Бук з давніх часів уособлював силу і бадьорість духу, перемогу і велич. Талісманом було не тільки саме дерево, яка наділяє людину своєю величезною енергією, але і вироби з кори бука. Кора оброблялася спеціальним відваром, до складу якого входили ряд інших рослин, наприклад, листя осики або берези, квіти примули, конюшини, насіння липи. Цей талісман необхідно було носити завжди при собі, бажано на очеретяної мотузочці. Стародавні німецькі народи вірили, що подібний талісман приносить удачу і перемогу в суперечках. Також вважалося, що бук допомагає виграти війну

Кажуть, що якщо вдома знаходиться будь - який предмет, зроблений з букової деревини, то весь будинок захищений від будь-якого чаклунства і злих сил. Власне якогось підтвердження цьому я ніде не зустрічала, але багато хто посилається на доброчинну енергетику його деревини. У порівнянні з буком, дуб - прямо-таки вампір, і прагнення заможних людей обставити будинок дубовими меблями пояснюється лишень модою. Вважається, що на дубовому ліжку не можна добре виспатися, а меблі з бука немов підживлюють людину, наділяє її додатковими силами. А якщо вам трапиться побувати в буковому лісі, притуліться головою, спиною, ногами і п'ятами до здорового молодого букового дерева, постарайтеся "злитися" з ним - і ви отримаєте незвичайний заряд сил, молодості і здоров'я.

Деревина бука жовтувато-рожево-коричнева, важка, добре виносить вологість, хоча не любить її змін, бо може деформуватися, вона легка в обробці і має приємний вигляд. Вироби з бука довговічні.

Людство знайшло буку безліч застосувань. Наприклад, з деревини отримують оцтову кислоту, дьоготь, метиловий спирт. З букових горішків отримують масло, яке нічим не гірше від оливкового або мигдального. А букова кора і листя народна медицина використовує для лікування кишкових і шлункових захворювань. Навіть тріски бука знаходять своє використання - на них варять пиво Будвайзер.

Але, звичайно, частіше за все використовують деревину бука, з якої виготовляють різні вироби: від музичних інструментів до рушничних прикладів. А вже про паркет і меблі і говорити не доводиться. Адже під дією пари - деревина бука легко гнеться, що дозволяє створювати різні округлі елементи. Бук поряд з таким відомим деревом як дуб відноситься фахівцями до категорії найцінніших порід деревини.

Завдяки красивій формі і кольору букового дерева, використовують його в ландшафтному дизайні, при створенні великих композицій, в садах, алеях і парках відпочинку. У груповій посадці поєднується з сосною Веймута, липою, каштаном, дубом і кленом. Бук лісовий на великій відкритій території є яскравим акцентом в одиночній посадці. Так, у сквері, що знаходиться біля старовинного приміщення Вигодської селищної ради, росте розкішний червоний бук, прикраса невеличкого скверу і гордість вигодян.

До речі, нещодавно Уряд України затвердив новий план заходів із збереження букових пралісів. Затверджений План заходів, розроблено Міністерством екології та природних ресурсів України, включає два великі розділи.

Перший з них передбачає реалізацію комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону української частини природного об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи», а в другому прописуються найважливіші дії урядових структур та місцевих органів влади, які спрямовані на забезпечення сталого розвитку прилеглих до об’єкта всесвітньої спадщини територій.

 Електронний ресурс: https://ru.wikipedia.org/wiki

http://www.kidsnet.at/Sachunterricht/buche_n.htm 

https://www.wald.de/die-rotbuche-fagus-sylvatica/