В інтерв’ю для газети «Галичина» заступник голови постійної комісії Івано-Франківської обласної ради з питань екології та раціонального природокористування Олександр Матусевич не погодився з думкою про те, що в Карпатах масово вирубують ліси, яка побутує серед жителів області, наголосив, що ситуація з освоєнням лісового фонду перебуває під постійним контролем компетентних служб, звернув увагу, що припинити догляд за лісом, який передбачає санітарне та інше вирубування дерев, — це означає приректи його на запустіння.  

- Нині чимало говорять про те, що ситуація з лісами на Прикарпатті викликає тривогу, зокрема йдеться про варварське вирубування деревостанів. Які маєте міркування з цього приводу?

— Необхідно констатувати, що екологічна ситуація на Прикарпатті останнім часом виглядає стабільною, але на окремих напрямах життєдіяльності суспільства вона потребує поліпшення. Зокрема неблагополучною вона є в окремих регіонах з розвинутою в минулому (сьогодні занедбаною) хімічною промисловістю. Поряд з цим окремі переробні підприємства допускають перевищення норм викидів в атмосферу, ще неналежно контролюють якість стічних вод від промислових об’єктів, сільгоспвиробників, неналежним чином поставлено й питання вивезення й утилізації побутових відходів (влаштування звалищ) від комунальних установ і сільських населених пунктів, що призводить до захаращення узбережжя річок, ярів такими відходами.

Розмови про варварське вирубування лісів для мене не лише як для депутата обласної ради, а й як керівника лісогосподарського підприємства ДП «Вигодський лісгосп» є дискредитуючими, провокаційними, а для всіх лісників обурливими. Відомо ж з історії Прикарпатського краю, що у 50-ті роки минулого століття відповідно до заклику партії комуністів у Карпатах масово вирубували хвойні ліси обсягом до мільйона кубометрів на рік лише на теренах Вигоди. На сьогодні у нашій області загалом заготовляють таку ж кількість деревини на рік. Наслідки того масового вирубування лісів у повоєнний період ми відчуваємо ще і дотеперѕ

Для покращення екологічного стану в лісах проводимо розширення мережі лісових доріг шляхом їх щорічного будівництва по косогорах, що унеможливлює рух трелювальних тракторів по потоках, а також сприяє доступу до лісових масивів і догляду за ними. Проводимо ще низку інших природоохоронних заходів.

- Все ж побутує думка, що в Карпатах вирубування лісу досягло масштабів екологічного лиха, що насправді наші гори катастрофічно лисіють...

— Заготівлі деревини на Прикарпатті не досягли і не досягнуть масштабів екологічного лиха через те, що ситуація з освоєнням і доглядом за лісовим фондом перебуває під постійним контролем. Від 60-х років започатковано активне заліснення післявоєнних вирубок і діє узаконений принцип: зрубано — заліснено. Все пізнається в порівнянні. Масштаби вирубок, покриті лісом площі, лісовідновлення можна побачити на інтерактивній мапі «Globalforestwаtch». На ній можна зіставити, наприклад, площі вирубок і посадок Швеції, Фінляндії, сусідніх Румунії та Білорусі з Українськими Карпатами, зокрема на Прикарпатті, і тоді вже, запевняю, ні в кого не виникатиме паніки.

- Що робить постійна комісія обласної ради з питань екології та раціонального природокористування, до якої ви належите, щоб зупинити в нашій області вирубування лісів та відновити знищені деревостани?

— Комісія згідно зі своїми повноваженнями не правочинна дозволити чи зупинити заготівлю в тому чи іншому лісгоспі області. Дозвіл на рубку, виписку лісорубного квитка регламентують відповідні нормативні документи, які диктують необхідність погодження з держінспекцією, екологічною службою. Але навіть припинити вирубки догляду за лісом — це все одно, що приректи ліс на запустіння, захаращення. Він перестане виконувати свою роль в глобальній екосистемі, бо це живий природний організм, який постійно змінюється (іде приріст, виникає потреба у вирубці, посадці, залісненні). Водночас дотримуються щорічної розрахункової лісосіки, з кожним роком зменшуються площі суцільних зрубів, існують обмеження на суцільні санітарні рубки. Необхідність масових локальних вирубок виникає унаслідок потужних руйнівних буревіїв або ж пошкодження лісових масивів хворобами та всиханням дерев, що, наприклад, спостерігається останнім часом серед смерекових насаджень. Ця проблема сягає європейських масштабів. Але стривожені вчені вже взялися за її вирішення.

- Все ж, до чого може призвести тотальне нищення лісів?

— Я нагадую, що масове знищення Карпатських лісів відбувалось у повоєнні роки, що негативно відобразилось на екології й їхньому майбутньому. А на таке запитання маю лише одну категоричну відповідь. Ліс — це народне багатство, одна з невід’ємних умов існування людини. Допустити ж до масового знищення лісів — це запустити рукотворний апокаліпсис проти карпатських флори і фауни та людини. Це, зрештою, безумство і злочин. Можу заспокоїти велику громаду Прикарпаття, що цього не допустимо ні тепер, ні в майбутньому. Таке запевнення ррунтується на тому, що річний приріст деревинної маси у держлісфонді лісгоспів області завжди є більшим від загального обсягу вирубаних дерев за цей період.

- У яких районах Івано-Франківщини є найбільші втрати лісів?

— Про якісь втрати від вирубок не можна вести мову, тому що ділову деревину від заготівлі майже всю використовують для переробки, а вирубані площі заліснюють відповідно до законодавства у дворічний термін. Це суворо контролюють органи держінспекції.

- Та все ж, як відомо, є проблеми із залісненням тих чи інших територій, і не лише на Прикарпатті, а й в Україні загалом...

— На Івано-Франківщині ця проблема пов’язана з тим, що в результаті глобального потепління погодні умови у різні пори року нестійкі: маємо ранні весни, несподівані травневі снігопади і заморозки, затяжні сухі періоди, які чергуються зі зливами. А це ускладнює проведення лісокультурних робіт і лісовідновлення. Скажімо, через підвищення середньорічних температур, настання тривалих засушливих періодів влітку і восени передовсім потерпають насадження ялини європейської. Такі ж негативні явища поширюються на всі ліси на території України.

- Чи запроваджено на сьогодні в Україні європейську систему обліку деревини, яка передбачає контроль від моменту висадки лісу до його  переробки?

— Мені відомо, що в усіх лісових підприємствах області впроваджено  європейську електронну систему обліку деревини, яка передбачає контроль від моменту вирубувань до переробки. Від моменту висадки за станом створених лісових насаджень ведеться постійний моніторинг у вигляді щорічної інвентаризації до віку 6-7 років, після чого такі насадження переводять у категорію «покрита лісом площа» і їх вважають молодими насадженнями (молодняками).

- Чи є, на вашу думку, різке зменшення лісистості території нашого регіону наслідком нераціонального використання і управління лісовими ресурсами та неефективної організації ведення лісового господарства на державному рівні?

— Я, звичайно, не згідний із таким твердженням, що йде процес різкого зменшення лісистості на Прикарпатті. Повторюю, що процеси лісоексплуатації і лісовідновлення (заліснення) поєднані між собою і не можуть природно існувати без цієї послідовності, і цей показник лісогосподарювання сталий, бо незаліснених площ не може бути після вирубок згідно із законодавством.

Будемо сподіватися, що підписаний недавно Президентом України указ «Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження об’єктів природно-заповідного фонду» допоможе підвищити і впорядкувати раціональне використання і управління лісовими ресурсами та ефективної організації ведення лісового господарства на державному рівні. Відразу хочу зауважити, що в ньому закладено низку суперечностей з постановою КМУ «Про стратегію реформування лісового господарства України до 2022 року». На мою думку, під начебто благими намірами у цій постанові приховано мету передати ліси у користування приватним структурам, тобто в так звану концесію. Ось де справді є велика загроза нашим лісам, бо вже аж тоді Карпати полисіють. 

На тій же згадуваній інтерактивній мапі можна побачити, які наслідки від експлуатації лісів там, де їх було передано в концесію. Наприклад, у сусідній Румунії, де зрубано великі площі лісів, а послідовного заліснення цих територій не спостерігається.

За матеріалами гаети "Галичина" від 07 грудня 2017 року