Виїзд працівників лісгоспу на Вишківський перевал та оглядовий майданчик 

Настав липень, середина літа. В цьому році ця пора не дуже тепла та сонячна. Але все рівно не дивлячись на капризи погоди, хочеться виїхати на природу, відпочити на свіжому повітрі, насолодитись гірськими краєвидами. Літо дарує можливість влаштувати незабутній відпочинок від повсякденних справ і турбот! І цей час треба використовувати з задоволенням і з користю. І самий раз провести яскравий і запам'ятовуючий виїзд працівників лісгоспу на природу, який допоможе згуртувати колектив і додасть співробітникам нових сил для подальшої плідної роботи.

Завдячуючи підтримці директора лісгоспу та в технічній організації заходу головному лісничому, виїзд пройшов весело і цікаво, важливо правильно все спланувати і підготувати.

По дорозі у Вишківське лісництво наша маленька екскурсійна група відвідала рекреаційне місце «Жакля-2» Шевченківського лісництва, де ми помилувалися річкою Свіча з її перекатами і бурхливим потоком та самим рекреаційним місцем з яскравими забавками для дітей і лежаками для дорослих біля ріки.

Потім наша дорога пролягла до Ільм’янського лісництва. На мості через Свічу, який веде до контори Ільм’янського лісництва, нас зустріла невеличка дружелюбна рижо-біла собачка, яка супроводжувала нас під час оглядин форельного господарства. Там ми побачили басейни з рибою; де вирощують ставкову форель, короп, стерлядь з родини осетрових. З живності: три веселі кабанчики, які бігли до нас, сподіваючись від гостей на якісь ласощі для них. Оглянувши церкву на території Ільм’янського лісництва в супроводі нашого маленького рижо-білого «гіда», і сфотографувавшись на мості,  ми повернулись до автобуса і поїхали в напрямку села Мислівка. По страшенно розбитій дорозі, проїхавши контору Людвиківського лісництва і село повернули направо по новій лісовозній дорозі, яка вела в урочище «Кляуза» Людвиківського лісництва, а потім на «Томнатик» Слобідського лісництва, а далі на Вишківський перевал урочища «Городище». Лісовозна дорога була набагато краща чим центральна, хоча і без асфальтового покриття, але без ям і вибоїн. На мій погляд трохи вузька, так що наш бус і зустрічний гружений лісом  лісовоз заледве розминулися на ній, зліва крута гора, а справа глибоке урвище. Погода різко мінялась при підйомі по серпантиновій дорозі на гору, з приємного і ласкавого сонечка в Ільмі, небо, гори затягувались у непроглядний туман і почалася мряка. Коли ми доїхали до оглядового майданчика на Вишківському перевалі, кругом нас був туман як молоко, почав накрапати дощ і ми змушені були заховатися в автобус, і насолодитись відкриваючими гірськими краєвидами з оглядового майданчика ми не змогли. Але все рівно, всі були задоволені поїздкою і набрались багато приємних вражень. Напевно, у всіх красивих місцях є якесь диво - краса природи будить в людині такі щасливі почуття, що, здається, сам світ навколо змінюється на краще. Зелений килим лісу, синє небо і пишні білі хмари, промені сонця, що іскряться в краплях роси. Кожен новий пейзаж не схожий на попередній. Заради цього варто було приїхати сюди, і всі «труднощі», тяжкі для міських жителів здаються тут незначними в порівнянні з її величністю природою.

Літо, дуже вдалий час для проведення таких заходів. Коли ще відпочинок на природі буває настільки доступним і приємним? Співробітники з великим задоволенням виїдуть на природу, щоб отримати порцію позитивних емоцій і енергії. Хороший відпочинок піде на користь кожній людині і лісгосп від цього тільки виграє.

Побажаємо нашому керівництву проводити такі виїзди частіше. Працівники будуть задоволені і вдячні за організацію неформального спілкування і незабутнього відпочинку, а Ви отримаєте персонал, налаштований на плідну роботу і досягнення високих результатів!