Олександр Сич: Наповнення місцевих бюджетів має відбуватися не за рахунок банкрутства вітчизняної лісової галузі

Серед схвалених депутатами кількох звернень обласної ради до центральних органів влади чи не найвагоміше за своїм соціально-економічним значенням для Прикарпаття є те, у якому йдеться про необхідність вжити невідкладних заходів для недопущення знищення галузі лісового господарства та врегулювання статусу лісів. Ще на самому початку пленарного засідання народний депутат України від Івано-Франківщини Юрій Соловей, який прибув на сесію і ознайомився з її порядком денним, закликав депутатів «провести серйозну дискусію» і в жодному разі не подавати у зверненні обласної ради до Президента України, Верховної Ради та Кабінету Міністрів пропозицію скасувати новий податок на землю, запровадження якого передбачено прийнятим 10 липня 2018 р. законом України, щоб тим самим не позбавити надходжень цього податку органи місцевого самоврядування, особливо в нашій області, де 42% території зайнято лісовими землями. 

– Я впевнений, – сказав він, – що Верховна Рада обмежить одним відсотком верхню планку ставки податку на землю і що буде створено окремий цільовий фонд – Державний фонд розвитку лісового господарства. 

О. Сич запропонував Ю. Солов’ю теж взяти участь у дискусії, яка розгорнеться при обговоренні питання, що вельми резонансне для лісової та деревообробної галузі Прикарпаття. Як поінформував доповідач – голова постійної комісії обласної ради з питань аграрної політики та земельних відносин Іван Приймак, новим законом податок на лісові землі поділено на земельний податок і рентну плату, прописано, що органи місцевого самоврядування або територіальні громади можуть встановлювати такі розміри ставок цього податку: до 3% — для земельних ділянок, нормативно-грошова оцінка яких проведена, і 5% від такої оцінки одиниці площі по області — за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, тобто ті, нормативно-грошової оцінки яких не проведено. 

Але ці ставки податку явно непідйомні для виконання. Адже при застосуванні максимальної ставки треба буде сплатити за рік аж 1 300 грн. податку з одного гектара лісових угідь. В ціні одного кубометра деревини податок і рентна плата в сумі становитимуть 600 грн. За таких розкладів комунальні агролісогосподарські підприємства, у яких ресурси ділової деревини обмежені, помруть одразу. і держлісгоспи таке фантастичне навантаження за короткий час доб’є повністю, бо розмір податку перевищуватиме суму їх доходів.

Депутат Андрій Мироняк проаналізував, що для Ворохтянського лісгоспу з його річним валовим доходом 13 млн. грн. обсяг сплати передбаченого новим законом податку становитиме 14 млн., для Делятинського з доходом  39 млн. – близько 41 млн. грн. податків. Тож якщо, сказав він, ставки нового податку не буде набагато знижено, – збанкрутують лісгоспи, втратимо тисячі робочих місць, люди вимушені будуть їхати як заробітчани за кордон.

Побудувала свої висновки на конкретних цифрах і депутат Ольга Галабала: 

– Кутський лісгосп при доходах 7-8 млн. грн. на рік платить податків 3-4 млн. А тепер підприємство мало би сплатити нового податку за його максимальної ставки майже 20 млн. грн. – це однозначно банкрутство. До того ж якщо ліс іще тільки недавно посаджений і його рубатимуть аж через 50-70 років, то чому лісгосп повинен усі ці роки сплачувати податок на землю, яку він займає? 

Депутат запропонувала у зверненні до найвищих державних чиновників вказати економічно обррунтований, оптимальний для наповнення місцевих бюджетів фіксований земельний податок, а також те, що має бути забезпечено справедливий розподіл рентної плати з рубок головного користування, зокрема щоб не менше як 25% її надходило до місцевих бюджетів (нині рентну плату переказують порівну – по 50% до Державного та обласного бюджетів, а місцеві громади не отримують нічого). 

Внесені до чинного податкового законодавства зміни мають на меті не наповнення місцевих бюджетів, а є спробою доведення лісгоспів до штучного банкрутства з метою їх подальшої приватизації, – на цьому наголошували також депутати Василь Попович, Михайло Королик, Петро Книшук. Він назвав максимальну ставку земельного податку для лісівників 5% нереальною і повідомив, що в Матеївецькій ОТГ встановлять мінімальну ставку цього податку. Депутат Назарій Іванів поінформував, що депутати Брошнів-Осадської селищної ради ОТГ вже проголосували за ставку 0,1% нормативно-грошової оцінки лісових земель. На думку депутата Романа Ткача, потрібно терміново провести обласну нараду, на якій  рекомендувати, з одного боку, органам місцевого самоврядування встановити ставку податку саме на такому рівні, а з другого – лісгоспам не підвищувати вартість своєї продукції у зв’язку з новим оподаткуванням, щоб «лісництва й далі відпускали деревину на дрова за ціною 300, а не 500 грн. за кубометр». Депутат Ольга Федишина запропонувала у зверненні обласної ради рекомендувати парламенту внести зміни до ст. 273 Податкового кодексу України з тим, щоб хоч на перехідний період розмір ставки земельного податку для лісових земель не перевищував 0,1% нормативно-грошової оцінки. 

Депутат Руслан Осташук повідомив, що саме таку оптимальну ставку нового податку розрахували в обласному управлінні лісового та мисливського господарства, яке він очолює: 

– Бо при встановленні вищої стануть на коліна і лісова галузь, і малий та середній бізнес, який займається деревообробкою і не зможе купувати деревину за набагато вищою ціною у зв’язку з недавнім подвійним оподаткуванням лісових господарств, – тепер з них утримуватимуть і податок на землю, і рентну плату. Я в цьому вбачаю недосконалість закону. У зв’язку з його прийняттям ми зустрічалися з представниками обласної асоціації деревообробників і вирішили в останній квартал року не підвищувати ціну на ліс. Тим більше, ми не підвищували ціну дров для населення, а в ціну дров для закладів соціальної сфери – шкіл, дитсадків, ФАПів, амбулаторій – ми включили вартість їх доставки. 

– Самовивозом буде ще дешевше, – додав до слів депутата О. Сич, а з приводу обговорюваного питання, важливість якого для нашого лісистого краю годі переоцінити, сказав:

 – Закон має працювати і на ліс, і на громаду. Але він має бути продуманим, враховувати всі моменти, реальні обставини. Хто платитиме новий податок, скажімо, за лісові угіддя заповідного фонду, наші комунальні ліси? Певна річ, ми всі підтримуємо ідею наповнення місцевих бюджетів, однак воно має відбуватися не за рахунок банкрутства вітчизняної лісової галузі, після якого переконували б суспільство в необхідності надалі передати її в руки «ефективних керівників». Так свого часу було зроблено із заводами й фабриками, які нині перебувають у руках олігархів. 

Головуючий на сесії О. Сич запросив для участі в дискусії народного депутата Ю. Солов’я, але на цей час ініціатора згадуваного закону в залі вже не було...