На які питання очікують відповіді лісівники перед тим, як розпочати реформування.

24 березня відбулася зум-конференція, на якій у широкому колі представників галузі (271 підключення, а учасників у кілька разів більше) лісівники обговорили питання реформи, що планується здійснити.

У вступному слові Голова Державного агентства лісових ресурсів України Юрій Болоховець роз’яснив причини проведення реформування лісової галузі й ключові критерії її проведення.

Потім учасники наради мали можливість задати запитання Голові Держлісагентства. Процес був динамічним, запитання – відповідь, і таким чином всі, хто хотів, отримали можливість висловити наболіле та перестороги процесу змін.

Адміністрація та профспілкова організація ДП "Вигодський лісгосп" взяли участь у виробничій нараді з Голова Державного агентства лісових ресурсів України Юрій Болоховець.

Голова Держлісагентства підкреслив, що реформа в галузі давно назріла і це одне з найголовніших завдань, які перед керівництвом Держлісагентства поставив Уряд та Президент України. «Пропоновані в недалекому минулому варіанти реформування абсолютно не відповідали потребам лісової галузі і вели до її знищення. Це – концесія лісів, ліквідація лісгоспів, як юридичних осіб, і створення єдиного підприємства… Ці питання не знято з порядку денного, але від Міністерства захисту довкілля надійшла пропозиція, і там чекають варіанту реформування галузі, який враховуватиме специфіку лісового господарства. Зараз ми проходимо стадію обговорення і напрацювання моделі, яка буде зрозумілою й прийнятною для суспільства, і при тому успішно виконуватиме покладені на лісівників функції охорони, захисту, відновлення лісів та й, взагалі, сталого ведення лісового господарства».

Юрій Болоховець підкреслив, що лісове господарство суттєво відстає від інших європейських країн у матеріально-технічному оснащенні, впродовж останніх п’яти років зростає кредиторська заборгованість. Тому вкрай необхідно напрацювання моделі, яка успішно працюватиме майбутні кілька десятиліть.

Держлісагентство не приймає рішення одноосібно. Проводяться обговорення ситуації у кожній області і в ході дискусії приймається найбільш оптимальний варіант можливого укрупнення підприємств. Першочергово враховуються географічне розташування, ресурсний потенціал, економічні можливості й інфраструктура підприємств. Також беруться до уваги територіальний устрій, соціальна ситуація, але це не основні критерії. Тому говорити, що укрупнення прив’язується до нового адміністративного поділу – не правильно. Політичні аргументи чи персональні (створення підприємства під особу директора) – не беруться до уваги.

Разом з цим, зазначив Голова Держлісагентства, укрупнення державних лісогосподарських підприємств не матиме суттєвого економічного ефекту без зниження податкового навантаження. Держлісагентством вже відправлено до Уряду проєкт постанови про зниження відрахування частини чистого прибутку до 30 відсотків.

До реформи треба підходити комплексно, тому Держлісагентство співпрацює із відповідними Комітетами Верховної Ради для запровадження замість існуючих єдиного лісового податку, який залежатиме від цінової політики на нашу продукцію.

Відповіді Голови Держлісагентства Юрія Болоховця на запитання з регіонів розділені на наступні блоки:

Щодо вивільнення людей. Головою Держлісагентства зазначено, якщо до цього підійти зважено, то скорочення людей практично не буде взагалі. Є ряд керівників державних підприємств, які абсолютно не відповідають за своїми моральними і діловими якостями займаним посадам. Майже 30 відсотків лісової охорони не має фахової освіти, велика частина працівників не виконує своїх функцій: не може складати протоколи, є майстри, які не підпишуть діляночного стовпа… Тому скорочення, в класичному розумінні, не буде, а якщо й буде – то мінімальне.

Щодо використання матеріалів лісовпорядкування, висновків ОВД, розрахункової лісосіки укрупненими підприємствами. Зазначено, що Держлісагентство готує проєкт рішення Кабінету Міністрів України, яке внормовує це питання. При укрупненні головне підприємство матиме правонаступництво до моменту проведення чергового базового лісовпорядкування.

Щодо надання фінансової підтримки Південним лісовим господарствам. Головою Держлісагентства підкреслено, що фінансова підтримка зі спеціального фонду Державного бюджету буде збережена. Крім того зазначено, що не буде приєднання лісогосподарських підприємств, які не мають рубок головного користування до тих, які мають розрахункову лісосіку.

Щодо деревообробки. Зазначено, що у випадку економічної ефективності деревообробних підрозділів, вони будуть залишені.

Щодо адміністративних будівель. Головою Держлісагентства зазначено, що на даний час є багато різноманітних споруд, які роками не використовуються, але потребують коштів на їх утримання. Після укрупнення лісгоспів, споруди, які не використовуватимуться, будуть передані в оренду, відчужені…

Щодо мисливських угідь. За словами Голови Держлісагентства мають бути внесені зміни в рішення сесії обласної ради про надання права користування правонаступнику.

Щодо обласних управлінь лісового та мисливського господарства після укрупнення лісгоспів. Зазначено, що після створення та впровадження єдиного лісового порталу, створення якого анонсовано на червень поточного року, суттєво спроститься передача даних, отримання звітів тощо. Діяльність обласних управлінь та Держліс­агентства буде оптимізована.

Щодо термінів реформування. Зазначено, що спочатку повинні бути схвалені комплексні рішення щодо нормативного регулювання процесу укрупнення (Указ Президента України та постанова Кабінету Міністрів України) і тільки після цього розпочнеться активна фаза реформування – укрупнення. Це триватиме значний час. Протягом першого року економічного ефекту не слід сподіватися, скоріш за все, він буде мінусовий, тому що потрібні економічні витрати на переоформлення речових прав, майна тощо.

Головою Держлісагентства були надані також відповіді і на гострі питання представників Добрянського, Вижницького та Бродівського лісових господарств. Юрієм Болоховцем наголошено, що у кожного є своє бачення реформ і у місцевої влади, і в ОТГ, і у працівників лісогосподарських підприємств. У більшості випадків це різні точки зору. Вгодити всім неможливо, але найважливішим є обрання оптимальної моделі, яка б працювала на десятиліття. Він наголосив щодо необхідності зміцнення саме лісництв та їх спроможності виконувати свої функції, підвищувати заробітну плату саме низової ланки, створюючи гідні умови праці. І при цьому зовсім не обов’язково змінювати своє місце проживання. Він зазначив, що сьогодення змушує нас працювати дистанційно і ми бачимо, що це ефективно. Тому працівники приєднаного підприємства можуть виконувати таким чином свої функції, не змінюючи місце розташування.

Наш кор.,
Газета “Природа і суспільство”