Асоціація деревообробників Прикарпаття наполягає на необхідності розробки стратегії розвитку лісового господарства України та на недопущенні встановлення на Івано-Франківщині великих лісопилок.

В Івано-Франківську минулої п’ятниці відбувся з’їзд Асоціації деревообробників Прикарпаття. Майже 600 його делегатів закликали парламент, уряд та обласну раду й облдержадміністрацію не допустити передачі лісів у концесію та ухвалити закони про збереження і відновлення лісів та про ринок деревини і загальнодержавну стратегію розвитку лісового господарства України. 

Ігор СОБОЛЕВСЬКИЙ, голова Асоціації деревообробних і лісозаготівельних підприємств Західної України, член громадської ради Державної агенції лісових ресурсів України:

— Сьогодні деревообробна галузь України, як і багато інших, має серйозні проблеми. Найперше, що непокоїть нас, — це абсолютна відсутність стратегії розвитку галузі. Її ніхто не пробував розробити та ухвалити. Взагалі ми є свідками різних маніпуляцій і «запуску» страшилок, якими лякають працівників галузі. Але найстрашніше те, що нині справді з’явилися фактори, здатні призвести до зупинки діяльності лісгоспів та деревообробних підприємств, а далі — й до повної ліквідації галузі. Про що мова? По-перше, уряд ухвалив рішення про передачу лісів у концесію, тобто у приватні руки. Європейська практика свідчить, що це шлях у нікуди. Це шлях до знищення як підприємств, так і природи краю. Друге питання — відсутність законів про збереження і відновлення лісів і про ринок деревини. Ми сподівалися, що введення мораторію на експорт лісу-«кругляка», бодай частково врятує ситуацію, але цього не сталося. Бо закон про мораторій на 100 відсотків саботується. Якраз Держагенцією лісових ресурсів України. Нагадаю, що його було прийнято для того, аби більша кількість лісосировини залишилася на внутрішньому ринку й аби завдяки цьому підприємства могли заробити обігові кошти та розвиватися. Тому що наша деревообробка — у печерному віці, у форматі, образно кажучи, суцільної лісопилки. Наші сусіди, зокрема поляки, які, як і ми, отримали у спадок, образно кажучи, лісопилки в гаражах, вже давно перетворили свої підприємства у високоефективні деревообробні виробництва і постачають для свого ринку все — від стола, стільця, вікна і до побутових виробів. А ми, маючи такі запаси лісу, нині все — від стільця і до дерев’яної ложки — завозимо з-за кордону, аж з Китаю. 

Ми все маємо, але свого нічого не робимо. Бо немає стратегії розвитку лісової галузі, вітчизняної деревообробки, немає закону про ринок деревини. 

Крім цього, здійснюється безпрецедентний тиск на підприємства. Хоча лісгоспи є незалежними суб’єктами господарювання, у діяльність яких ніхто не має права втручатися, та керівництво Держагенції лісових ресурсів впливає як на обласні управління лісового господарства, так і на окремі лісгоспи, змушуючи їх працювати з певними біржами, попри те, що вони мають обиратися на конкурсній, прозорій основі. Не так давно керівництво Держагенції запустило механізм продажу лісосировини через так звані електронні торги. У відомстві прикриваються положенням про аукціонні торги, яке справді є, але проводять електронні торги, незважаючи на те, що нині не існує жодного нормативного документа, який узаконював би їх та визначав їх правила. 

15 вересня відбулася сесія обласної ради, на якій депутати на наші звернення прийняли ухвали про недопущення передачі Карпатських лісів у концесію та про несприйняття анонсованих 

Держагенцією реформ лісового господарства, які передбачають ліквідацію лісгоспів, обласних управлінь лісового господарства та, відповідно, колосальне скорочення робочих місць. Бо власне лісгоспи нині і є тим форпостом, який береже і відновлює лісиѕ 

Насамкінець зверну увагу на ще одну подію. Нам нині анонсують прихід в область такої фірми, як «Швайгофер». Заявляють про нібито 90 млн. євро інвестицій у будівництво заводу на Коломийщині. Але фактично фірма забирає з Румунії вже замортизоване обладнання, яке привезуть сюди, добивши його і наші ліси, а тоді здадуть у брухт і поїдуть. Тому сьогодні делегати з’їзду будуть обговорювати та приймати рішення з цих питань, а також ми створюватимемо свої структури, зокрема аналітичний центр. і будемо звертатися до облдержадміністрації, до Агенції лісових ресурсів, МінАПК і до Кабінету Міністрів.

Олександр ГАВРИЛЮК, підприємець, керівник Надвірнянської асоціації деревообробних підприємств:

— Я, напевно, як і кожен підприємець чи громадянин України, відчуваю значне полегшення від реформ, здійснених владою. Жити нам стало краще, зарплата у нас уже європейська, умови ведення бізнесу дуже добрі. Але, на жаль, це така моя іронія. Бо якби все було добре, то ми не скликали би з’їзди і не розглядали ті питання, на вирішення яких мають бути спрямовані зусилля всієї державної машини, тобто на розвиток економіки, бо це — найголовніше. А проблем є багато. Одна з найболючіших — електронні торги. Ми до них не готові. Чому? Бо є велика загроза для середнього і малого бізнесу в тому, що декілька великих «гравців» можуть скупити всю сировину. Це дуже просто робиться. Якщо пояснювати коротко, то не може підприємець, який десь у верхах має один комп’ютер, а інтернет то є, то нема, конкурувати з магнатом, який має спеціальну службу і  20—30 комп’ютерів, через які може виходити на торги. Це нереальноѕ 

Ще одне питання — недопущення на Івано-Франківщині встановлення великих лісопилок. Бо подивімося: спочатку рубали і вивозили на експорт «кругляк». Коли встановили мораторій, то вдалися до такого хитрого ходу — ставимо потужнішу лісопилку, обрізаємо колоди і вивозимо на експорт уже їх. Уявімо собі: працює на такій одній потужній лісопилці 150 осіб, які легко розпилюють фактично весь річний обсяг заготовленого лісу Івано-Франківщини. і все це йде на експорт. Деревообробна галузь не розвивається, не створюється в області додана вартість... А вже сьогодні в нашій галузі разом із суміжними працює 30 000 прикарпатців. Якби ж була стратегія її розвитку, то вже в найближчій перспективі вона могла б забезпечувати роботою і зарплатами понад 100 000 краян. 

Підтримати деревообробників Прикарпаття на з’їзд приїхали сусіди — делегації Львівської, Волинської і Тернопільської обласних асоціацій деревообробних підприємств.