На рік забули
Отож Олег Ляшко, Віктор Галасюк (голова Комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва), Олександра Кужель, Борислав Розенблат та ще шестеро нардепів ще 6 грудня 2016 року подали законопроект №5495 «Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів». На той час його прийняття видавалося вкрай актуальним. Принаймні у пояснювальній записці автори законодавчої ініціативи «били» на те, що за перші 9 місяців 2016 року експорт кругляку, на який наклали мораторій, скоротився на 600 тис. тонн, зате на 200 тис. тонн зріс обсяг вивезення за кордон дров. «Це демонструє ймовірний масштаб контрабанди кругляку, — наголошували нардепи. — На жаль, невідомо скільки таких «дров» вивезли з України від того часу і до сьогодні».
Уже наступного дня Головне науково-експертне управління Верховної Ради і парламентський Комітет з питань промислової політики та підприємництва надали висновки щодо цього законопроекту. А 22 лютого 2017-го його надав і Комітет Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції.
Однак після цього про начебто невідкладний законопроект більш ніж на рік забули. Згадали про нього аж нинішнього — 20 березня ухвалили його у першому читанні, а тепер — і в другому. Таке враження, що його кинулися розглядати аж після того, як провідні опозиційні політики, працюючи вже з прицілом на наступні президентські і парламентські вибори, стали «перетягувати» електорат, запустивши у соцмережах рекламні пости «Мусимо зупинити незаконну вирубку карпатських лісів! Згоден? Став лайк!». і таким чином, по-перше, вирішили вибити один з потужних козирів у опонентів, а по-друге, — застовпити за собою лаври захисників лісів.
Цифру взяли... зі стелі?
Однією з основних новел закону, що її придумали О. Ляшко, В. Галасюк, Б. Розенблат й інші його співавтори, є введення квоти на обсяг внутрішнього споживання вітчизняних необроблених лісоматеріалів для українців та підприємств, які займаються переробкою деревини і виробництвом продукції з неї — пиломатеріалів, меблів, паперу, паливних брикетів та ін. У законі визначено, що він не повинен перевищувати 25 млн. кубометрів на рік.
Зауважимо, що цю цифру нардепи, судячи з усього, взялиѕ зі стелі. Ще у 2016 році фахівці Головного науково-експертного управління Верховної Ради в експертному висновку наголошували на тому, що у супровідних документах до законопроекту немає будь-якого обгрунтування обсягу квоти так званого внутрішнього споживання необроблених лісоматеріалів, зокрема не наведено ні потреб у деревині на внутрішньому ринку, ні розрахунків того, як таке обмеження вплине на ціни на кругляк та на продукцію з нього. А крім цього, експерти звертали увагу на те, що у законопроекті «відсутній порядок реалізації внесеної законодавчої пропозиції. Зокрема не зовсім зрозуміло, яким чином мають відстежувати обсяг внутрішнього споживання відповідної продукції, хто має здійснювати відповідний моніторинг та контроль такого споживання тощо».
У кінцевій редакції закону, проголосованій у другому читанні, клопіт, пов’язаний з контролем за тим, аби обсяг річного споживання необробленої деревини не перевищив встановленої квоти, нардепи переклали на «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері лісового господарства, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів». Переклали попри те, що експерти Головного юридичного управління Верховної Ради у зауваженнях до законопроекту наголошували на тому, що така законодавча норма не узгоджується з вимогами статті 19 Конституції та не враховує правової позиції Конституційного Суду України, оскільки «не містить достатніх і завершених правових механізмів реалізації положень, як того вимагає принцип правової держави».
Злочин і покарання
Проголосований за підтримки 234 нардепів закон вводить кримінальну відповідальність за контрабанду лісу. Зокрема переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів чи пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев (акація, береза, вишня, груша, горіх, каштан, тис ягідний, черешня, явір і ялівець), а також необроблених лісоматеріалів карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років. Та сама дія, вчинена за попередньою змовою групою осіб або службовою особою з використанням влади чи службового становища, або у великому розмірі, карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років без права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна. Ті ж дії, вчинені організованою групою чи в особливо великому розмірі, караються позбавленням волі на строк від 10 до 12 років без права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Окрім введення кримінальної відповідальності за контрабанду лісу, закон передбачає посилення й адміністративної відповідальності. Зокрема незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 15 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нині це 5-10) і на посадових осіб — від 75 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тепер — 7-12). Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з таких порушень, тягнуть за собою накладення штрафу від 30 до 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нині — 5-10) і на посадових осіб — від 300 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нині — 7-12) . Зазначимо, що неоподатковуваний мінімум доходів громадян становить 17 грн.
Також незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду, караються штрафом від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб караються обмеженням волі на строк від 3 до 5 років або позбавленням волі на той самий строк. Такі дії, вчинені у заповідниках або на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах карають штрафом від 1500 до 2000 неоподатковуваних мінімумів або обмеженням волі на строк від 3 до 5 років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті ж дії, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, караються позбавленням волі на строк від 5 до 7 років.
Зауважимо, що автори закону перейнялися не лише збереженням лісових масивів, а й заодно переписали статтю 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачивши збільшити штрафи для громадян, посадових осіб та фізичних осіб — підприємців за знищення або пошкодження об’єктів озеленення в населених пунктах і за їх межами, що не віднесені до Лісового фонду. Зокрема передбачено накладати штрафи в розмірі від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за пошкодження та незаконну порубку зелених насаджень, окремих дерев, чагарників, газонів, квітників та інших об’єктів озеленення у містах, селах і селищах, за невживання заходів для їх охорони, а також за самовільне їх перенесення в інші місця під час забудови окремих ділянок, зайнятих об‘єктами озеленення.
Вісім років не вивозити
А на додаток до введеного з 1 листопада 2015 року мораторію на експорт лісу 234 народні депутати, які голосували за закон, тимчасово, строком на вісім років, заборонили вивозити за межі України і паливну деревину. Щоправда, із цим не все до кінця зрозуміло. Бо стаття 201-1 Кримінального кодексу України (в редакції авторів законопроекту), що передбачає кримінальну відповідальність за переміщення через митний кордон України поза митним контролем або приховування від митного контролю лісоматеріалів чи пиломатеріалів цінних та рідкісних дерев, а також лісоматеріалів неперероблених, на думку експертів Головного юридичного управління Верховної Ради, не дає однозначної відповіді на запитання про те, чи належить паливна деревина до лісоматеріалів або ж до пиломатеріалів цінних та рідкісних дерев, що визначені статтею 1 Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів». У цьому зв’язку вони нагадали про те, що Європейський суд з прав людини уже неодноразово звертав увагу українських парламентарів на те, що закони мають відповідати встановленому «Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод» стандарту, який вимагає досить чіткого формулювання правових норм у тексті нормативно-правових актів.
Насамкінець зауважимо, що, на наш погляд, проблема збереження, а у багатьох випадках — вже порятунку лісів від варварського винищення, криється не так у термінах ув’язнення та у величині штрафів, як у відсутності ефективної лісової охорони в Україні і в недостатніх зусиллях правоохоронних органів, які мали б боротися з організованою злочинністю і корупцією у цій сфері та забезпечити належний контроль за лісозаготівлями й переміщеннями зрубаної деревини.
