Доки закон зажерливості переважатиме закони моральні, жодне дерево в Україні не почуватиметься в безпеці.
Минулого тижня масове нищення лісових насаджень в Україні привернуло увагу одразу з кількох причин.
Найактуальніша для пересічного українця, від Києва до Карпат, — спровоковані зливами потопи.
Хи­жацьке вирубування смерек на Івано-Франківщині та в Закарпатті, дубів на Поліссі, змішаних лісів і паркових угідь довкола та всередині столиці з кожним роком чіпляє за живе все більше людей.
І змушує вдаватися до актів громадянської непокори не лише на словах. Бо втоплене на міському перехресті авто, залита повінню хата чи змитий гірським потоком хлів — це вже не абстрактне «природа — наш дім!», а таки твій особистий життєвий простір.
Резонанс у ЗМІ отримало також розслідування британської неурядової організації Earthsight щодо незаконного продажу української деревини за кордон.
Цю новину більше обговорювали «зелені» теоретики та позавладні політики. І все ж черговий міжнародний скандал, схоже, активізував державних функціонерів, змусив демонструвати, якими реальними діями можна ті ліси зберегти.

Скандал інспіровано?..

Заступник голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар тему розслідування британською неурядовою організацією Earthsight неконтрольованого експорту лісу в Європу спробував загасити контррозслідуванням. У Держлісагентстві з’ясували, на підставі яких документів ця організація оприлюднила своє звернення.
Зі слів Бондаря, оскільки організація розмiщується у Великобританії, зареєстрована в 2015 році і складається лише з однієї людини – директора (який, на його думку, не є фахівцем), її дослідження варті довіри лише частково.
«Представники Earthsight неофіційно зв’язувалися з нашими громадськими організаціями, активістами, які надавали їм свої дані. Хто ці активісти, які дані вони надавали, нам невідомо, але говорити, що це офіційні дані щодо вирубки, щодо експорту, сьогодні не можна. Вони не користувалися державними офіційними даними», — вважає заступник голови Державного агентства лісових ресурсів.
І зазначає, що розслідування побудоване на припущеннях, здогадках та висловлюванні неофіційних осіб, що суттєвих доказів не надають.
«Мало того, — почали виступати громадські активісти, які говорять, що дані, які в них узяли, перекручені й не відповідають дійсності, сфальсифіковані», — стверджує Бондар.
На його думку, скандал навколо розслідування був кимось інспірований і комусь безпосередньо вигідний.

«Не дивно, що він спричинив таку реакцію з боку в тому числі й урядових структур. Але конструктивна реакція є і, сподіваюся, наші лісогосподарські підприємства зможуть довести свою невинуватість. Наскільки мені відомо, всі вони працювали абсолютно в законній площині, і якщо відбувався експорт, він був за всіма законами України», — наголошує посадовець.
Яку ж саме інформацію намагаються сьогодні спростувати структури Держлісагентства?

Ліс — для трьох європейських «горішків»

Власне, згадане розслідування більше покликане колоти очі не стільки нашим чиновникам, скільки розташованим у Європі міжнародним компаніям.
Як відомо, в Євросоюзі з 2013 року діє регламент, який встановлює критерії експорту деревини на ринок країн ЄС, — EUTR.
Він прямо забороняє імпорт дерев, незаконно отриманих у країні походження, а ще вимагає від імпортерів проводити юридичні перевірки «з належною обачністю» для мінімізації ризику потрапляння незаконної деревини на внутрішній ринок Союзу.
Однак дослідження Earthsight показує, що цей закон не працює, і деревина незаконного походження систематично потрапляє на ринки ЄС.
На першому місці серед імпортерів українського дерева, за даними Earthsight, компанія Egger, другий у світі за обсягами виробник дерев’яних панелей, її два конкуренти — Kronospan і Swiss-Krono, а також польська целюлозна фабрика, яка входить у найбільшу в світі паперову корпорацію International Paper.
Загалом же з України до країн ЄС імпортується більше незаконної деревини, ніж iз будь-якої іншої країни світу і більше, ніж iз країн Латинської Америки, Африки і Південно-Східної Азії.
За відкритими даними, британська неурядова організація Earthsight вивчає проблеми незаконної вирубки лісів по всьому світу. Як передає Інтерфакс-Україна, протягом останніх двох років там ретельно досліджували і проблему нелегальних лісозаготівель в Україні.
Згідно з висновками Earthsight, під час дії мораторію на вирубку лісу, в обхід не тільки національного законодавства, а й регламентів і сертифікацій ЄС, український ліс рубають і вивозять такими темпами, що за чотири роки його експорт у країни ЄС зріс на 75 відсотків, перевищивши минулоріч позначку в 1 мільярд євро.
«Наші дані свiдчать про те, що сотні дер­жавних компаній беруть участь у систематичному, свідомому порушенні широкого кола правил при заготівлі лісу», — йдеться в дослідженні.
Майже дві третини вирубок порушують встановлені українським законодавством обмеження. Найчастіше — під надуманим приводом санітарних рубок.
Дослідження 18 лісозаготівельних ділянок у чотирьох найбільших лісозаготівельних регіонах України, виконане на замовлення Earthsight, показало, що від 67 до 78 відсотків рубок є невиправданими.
Якщо цей результат екстраполювати на національний рівень, виходить, що незаконна санітарна вирубка становить 38-44 відсотки від загального виробництва та експорту лісу.
За даними Earthsight, навіть якщо лісогосподарські підприємства продають деревину не напряму, а, відповідно до закону, на аукціонах, ті часто проходять непрозоро, і велика частина продукції в результаті потрапляє на «тіньові» лісопилки, яких, за оцінками дослідників, в Україні вже більше 12 тисяч. Там iз «санітарного» лісу і виробляють пиломатеріали на експорт.
У такій кількості, що, за даними дослідження, експорт пиломатеріалів перевищує їх легальне виробництво в країні на 75 відсотків. І саме на країни Євросоюзу припадає 70 відсотків українського експорту деревини.

З 1 січня 2017 року діє абсолютна заборона експорту лісу (мораторій на тверді породи дерева діє ще з 2015 року, в минулому році його доповнила заборона на експорт сосни).
Скасування цього мораторію, викликавши свого часу великий суспільний резонанс, навіть зникло з переліку вимог для отримання нової макрофінансової програми Євросоюзу — ЄС вирішив задіяти дво­сторонній механізм вирішення спорів, прописаний в Угоді про асоціацію.
А у квітні цього року стало відомо, що дані статистики України та Європейського Союзу про вивезення лісу-кругляка з нашої країни після введення мораторію Верховною Радою розходяться в 238 (!) разів.
Президент Порошенко тим часом ветував прийнятий у ВР 3 липня Закон «Про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів i запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів».
Зокрема, там тимчасово, строком на 8 років iз дня набрання чинності, забороняється вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту деревини паливної.
«Підтримуючи збереження українських лісів i запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів, слід зауважити, що запровадження такої заборони не відповідає міжнародним зобов’язанням України, взятим згідно із Протоколом про вступ України до Світової організації торгівлі, ратифікованим законом України від 10 квітня 2008 року. Відповідно до статті XI Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, ніякі заборони чи обмеження, крім мит, податків чи інших зборів, чи то у формі квот, імпортних або експортних ліцензій чи інших заходів, не повинні встановлюватися», — йдеться у пропозиціях Президента.
Це також не узгоджується із зобов’язаннями України за Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, ратифікованою у вересні 2014 року. Тому пропонується пункт 2 розділу ІІ закону виключити, встановивши захисні заходи, спрямовані на збереження українських лісів, застосування яких відповідатиме міжнародним зобов’язанням.
За словами заступника голови Державного агентства лісових ресурсів Володимира Бондаря, патова ситуація склалася через те, що в закон між першим і другим читанням внесли некоректні поправки.
Щодо заборони експорту дров заступник голови відомства повідомив: «Це питання не тільки власне дров, а й похідної продукції — щепи, пілетів, дров колотих... Ці продукти переробки проходять через дороговартістне обладнання, закуплене за кордоном. Тільки в Закарпатській області більше 500 людей займаються виробництвом і експортом неділової деревини. Тому очевидні речі треба виправити, щоб вони не шкодили українській економіці».

Минулого тижня фахівці обстежували хвойні насадження Радчанського та Заліського лісництв. Підтверджено, що переважаючим шкідником соснових насаджень є верхівковий короїд, шестизубий короїд та трахео­мікоз.
Зі слів науковців, суттєве збільшення популяції шкідників зумовлене масовим ослабленням деревостанів через кліматичні зміни та порушення водного живлення лісів.
Раніше такі шкідники теж були. Але сосни «відбивалися» власною смолою. Наразі ж напад настільки концентрований та агресивний, що своїми силами дерева короїда не подолають: на одному дереві вже налічують від 5 до 15 тисяч особин. Найчастіше комахи вражають дерева віком від 40 років. На верхівці стовбур дерева повністю синій, трохи нижче діаметр синього кола менший, а нижня частина ще зовсім здорова.
Тож, якщо аналізувати зруб лише за пеньком, можна подумати, що зрізали цілком здорове дерево. Науковці прогнозують, що найближчих кілька років верхівковий короїд природним чином нікуди не зникне, а поширюватиметься ще масштабніше і вбиватиме ліси цілими масивами.
Тому, може, є смисл переглянути структуру лісонасаджень на користь дерев, стійкіших до короїда, ніж масово насаджувана за радянської влади сосна? Тим паче що дослідження українських науковців на тему органічної для різних типів біоценозу рослинності в Україні давно готові.

31.07.2018