ГОЛОВНА

ГОЛОВНА

Заслуженому лісівникові України – гідна пам’ять і пошана

         Вчора у селі Княжолука пройшли похорони заслуженого лісівника України Івана Пилиповича Сасника -  ветерана лісової галузі.

         Іван Пилипович один з тих працівників лісового господарства, хто знав ліс не по планшетах чи лісових мапах. За більше, як 30 років своєї праці обійшов багато кварталів і не одну майстерську дільницю. Зробив вагомий внесок для охорони та захисту лісів на території як колишнього Вигодського лісокомбінату, так і ДП «Вигодський лісгосп». Завдяки йому, як колишньому заступнику директора лісокомбінату по лісогосподарській частині, так і в якості лісничого Мізунського лісництва в часи ДП «Вигодський лісгосп», висаджувалися нові дерева, проводились санітарні і вибіркові рубки для якісного покращення існуючих деревостанів.

         За його працю і особистий внесок у розвиток лісового господарства, високу професійну майстерність у 1997 році Указом Президента України йому було присвоєно почесне звання «Заслужений працівник лісового господарства України».

         Користуючись загальною пошаною та повагою, він продовжував працювати у Мізунському лісництві, поки йому дозволяли сили. Для Івана Пилиповича були притаманні такі риси характеру, як почуття відповідальності та порядність. Це була шанована всіма лісівниками людина. Займаючи керівні посади, впродовж всієї своєї трудової діяльності, завжди переймався проблемами підлеглих і намагався вирішити їх, як найскоріше та ефективніше.

         Теплими і щирими словами будуть згадувати його працівники ДП «Вигодський лісгосп» і ветерани лісової галузі.

         Ліс – одне з головних багатств держави і чим вона пишається протягом багатьох століть. Карпатський ліс був відомий ще до того, як з’явилися нафтові та газові  промисли на теренах Східної Галичини. Збереження лісів – одне з головних завдань сучасної держави. І без таких людей, як Іван Пилипович Сасник, які б знали і любили цю справу, виконання цієї задачі було б неможливе.

         Літописна історія лісової галузі на  своїх нетлінних для нащадків сторінках, навічно вкарбує легендарні прізвища вірних лицарів лісової справи. Лісівників з великої літери, вірних синів Карпатського Лісу.

         До речі, Іван Пилипович, був учасником бойових дій, в так званому Карибському кризисі. Це надзвичайно напружене протистояння між Радянським Союзом і Сполученими Штатами, внаслідок таємного розміщення Радянським Союзом ядерних ракет на території Куби в жовтні 1962 року. Іван Пилипович, якраз в той час знаходився на одному з крейсерів біля берегів Куби, де були розміщені крилаті ракети з ядерними боєголовками. Упродовж 13 страшних днів світ стояв на межі ядерної війни, але на велике щастя їй вдалось тоді запобігти, на відміну від сьогоднішніх подій, які відбуваються в Україні, протягом останніх двох років. Тому знову в бій за волю, демократію і визволення від «русского мира»!

         У ЗСУ за незалежність України і національну гідність її народу воюють син Івана Пилиповича – Роман та онук. Вони на фронті добивають російських солдат, а в їхньому обличчі - саму Росію, яка в далекому 1962 році заледве не відібрала життя їхньому батькові і дідусеві – Івану Пилиповичу Саснику. 

ВІЧНАЯ ЙОМУ ПАМ’ЯТЬ!

Осіння посадка лісу у Філії Вигодське лісове господарство

           28 жовтня 2023 року в Шевченківському лісництві в рамках програми Президента «Зелена країна» було висаджено 3200 сіянців ялиці, бука, модрини та сосни. Цієї осені філією планується висадити 105 тис.шт. молодих дерев, адже кожне висаджене дерево - це інвестиція в збереження довкілля, майбутнє нашої країни.

Навчання з протипожежної безпеки

       По Філії «Вигодське лісове господарство» було проведено навчання з питань виявлення та гасіння лісових пожеж. Метою навчань було перевірити оперативну готовність пожежної техніки та працівників особового складу Філії «Вигодське лісове господарство». Тактичним задумом було недопустити швидкого поширення пожежі сухої трави в сільськогосподарських угіддях і переходу пожежі до лісових масивів Мало-Турянського лісництва.

              В навчанні брали участь директор Філії, головний інженер, фахівець з питань цивільного захисту, спеціалісти відділу лісового господарства та лісова охорона лісництв. В ході було задіяно  засоби пожежогасіння, придбані філією в 2023 році.

             В 2023 році Філією «Вигодське лісове господарство» було витрачено 216 тис.грн. на доукомплектування пунктів зосередження протипожежного інвентарю, зокрема було придбано ранцеві лісові оприскувачі – 11од., ренцева лісопожежна установка «Перга» - 2од., рукав пожежний 20м – з од., хлопавка ХПГ – 30 од., костюм пожежний – 5 од., чоботи пожежні – 5 од., каски пожежні – 5 од.,  респіратори, а також ручний шланцевий інструмент.

У Філії Вигодське лісове господарство провели імунізацію диких тварин.

З 12 вересня по 13 вересня 2023 року в лісових масивах Вигодського лісгоспу та на території Вигодської ОТГ єгерською службою лісгоспу спільно з спеціалістами Долинського відділу Калуського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області, ветеринарними спеціалістами Долинського відділу Івано-Франківської обласної державної лікарні ветеринарної медицини, представниками органів місцевого самоврядування, працівниками поліції проведено пероральну імунізацію диких м’ясоїдних тварин проти сказу. Імунізацією охоплено площу 60 км квадратних, розкладено 1500 доз приманки.

           Приманки з вакциною мають вигляд невеликих брикетів розміром із сірникову коробку, в середині яких розміщена капсула з вакциною проти сказу. Брикети мають різкий запах м'ясо-кісткового борошна, що приваблює диких м’ясоїдних тварин. Приманки розповсюджені шляхом ручного розкладання на узліссях, лісах, узбіччі доріг, річок, сільськогосподарських угідь та є безпечними для усіх видів тварин та людей.

        Прохання до жителів: при виявленні приманки не брати їх руками і не переносити їх з місця на місце, тим більше додому. Особливо застерегти дітей, з приманками з вакциною не гратися, а тим більше не пробувати, не розламувати.

СЕМІНАР-ТРЕНІНГ

з сучасних методів планування, проєктування і будівництва лісових доріг в умовах Українських Карпат.

          22-23 серпня цього року відбувся практичний семінар-тренінг з сучасних методів планування, проєктування і будівництва лісових доріг в умовах Українських Карпат.

          Тренінг зібрав загалом 32 учасників та одну учасницю, які представляли філії ДП "Ліси України" з Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей, Карпатський та Подільський офіси ДП "Ліси України", Західне та Південно-західне міжрегіональні управління лісового та мисливського господарства, державну лісовпорядну організацію, компанію з будівництва доріг, громадську організацію в сфері геодезії та компанію, яка надає геодезичні послуги та послуги лазерного просторового сканування.

          Організаторами тренінгу були: ГО "ФОРЗА", філія «Вигодське лісове господарство» ДП «Ліси України» та тренери ­Володимир Коржов та Михайло Старчевський.

           Захід відбувся відповідно до запиту на навчання з теми будівництва лісових доріг, отриманого в ході опитування фахівців про затребувані теми навчань.

         Тренінг був частиною проєкту «Найкращі управлінські практики Лісової служби США щодо якості води – Україні», що впроваджується завдяки фінансовій підтримці Лісової служби США.

          Перший, теоретичний день тренінгу, охопив такі теми: тенденції законодавчого забезпечення якості води в процесі лісогосподарської діяльності; нормативні вимоги до параметрів лісових доріг; національний стандарт для проектування лісових доріг; особливості планування мережі лісових доріг та прокладання їх трас на гірських схилах; екологічні аспекти будівництва лісових доріг; досвід та практики проєктування та будівництва лісових доріг на засадах природозбереження, отримані від Лісової служби США та Австрійської Республіки.

         Другий день тренінгу, частково теоретичний, частково польовий, почався з онлайн презентації роботи сертифікованого проєктанта лісових доріг, яку зробив Богдан Сеневич, зокрема щодо створення проектно-кошторисної документації на будівництво лісових доріг та етапів її узгодження. Другою частиною ранкового блоку стала презентація Степана Джурила, інженера-геодезиста, який познайомив нас з інноваційними інструментами позиціонування трас лісових доріг на основі лазерного наземного та дистанційного сканування, та з застосуванням ГІС-технологій.

          Далі, вже на землях Людвиківського лісництва директор філії Ігор Лазорко разом з Володимиром Коржовим розповіли про особливості створення мережі лісових доріг на гірських схилах із мінімальним впливом на гідрологічний режим водозборів, якість поверхневих вод та створенням умов для проведення ефективної лісогосподарської діяльності. Дорога, на прикладі якої велася бесіда про екологічні та водозбірні аспекти планування та будівництва, була здана в експлуатацію наприкінці 2021 року, і важливо також те, що ця дорога, протяжністю 3,9 км, за своєю суттю і призначенням є багатофункціональною, зокрема слугує місцевому населенню і туристам завдяки своїй зручності і облаштованим оглядовим майданчикам.

          Згодом пан Коржов та пан Джурило розповіли і показали, як планувати трасу лісової дороги на крутосхилах та влаштувати окремі її елементи, а пан Джурило ознайомив з роботою приладів для наземного сканування лісових угідь.

          Після цього група переїхала до лісових масивів Свічівського лісництва, де подивилися на процес будівництва лісової дороги та протипожежної водойми, яке ще триває і має бути завершене до кінця цього року.

          Ці інфраструктурні об’єкти призначені для забезпечення доступу до лісових масивів, де запроваджуватимуться підходи наближеного до природи лісівництва, як клімато-стійкого способу ведення лісового господарства та зниження негативного впливу кліматичних змін й попередження і зменшення руйнівної дії паводків. Проєкт дорожньої інфраструктури передбачає будівництво дороги протяжністю 6,7 км, трьох залізобетонних мостів, влаштування 86 метрів берегоукріплення габіонами. Багатоцільова (протипожежна та протипаводкова) водойма площею 0,56 га слугуватиме джерелом води для потреб пожежогасіння і разом з сухим польдером – для перехоплення надмірної води під час паводків.

         Ми віримо, що знання, інформація та враження, отримані під час цього тренінгу принесуть свої хороші результати.

Біля Бахмута загинув мисливознавець Вигодського лісгоспу

Анатолій Вертепний

       Під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Бахмут Донецької області загинув старший сержант Анатолій Вертепний.

     Народився і виріс Анатолій Вертепний у с. Вигода. Вищу лісівничу освіту здобув у Львівському національному лісотехнічному університеті. Проходив службу в армії.
      З 1999 року Анатолій Вертепний почав працювати у Вигодському лісгоспі на посадах майстра лісу, помічника лісничого. З 2013 року займав посаду районного мисливствознавця. Дбайливо вів єгерську службу у держлісфонді Вигодського лісгоспу. У 2015 році мобілізований. Брав участь в АТО. Після повернення продовжив працювати у лісгоспі. Був обраний депутатом Вигодської селищної ради.
       Анатолій Вертепний – Відмінник лісового господарства. Нагороджений грамотами Івано-Франківської ОДА, Долинської РДА.
        У захисника залишилась дружина Іванна, двоє синів.

        Лісівники Франківщини глибоко сумують з приводу непоправної втрати. Просимо рідних прийняти слова найщирішого співчуття у цей нелегкий час. Дякуємо колезі за захист нашої держави.

Вічна пам’ять і слава Герою!

ДП "Вигодський лісгосп" реалізує дрова для населення

        Державне підприємство "Вигодське лісове господарство" проводить реалізацію деревини дров'яної непромислового використання населенню для опалення. Для купівлі дров необхідно звернутися до відповідальних осіб в лісництва чи у відділ збуту в адмінприміщенні лісгоспу, написати заяву та оплатити згідно рахунку. На даний час є можливість оплати банківською картою безпосередньо в лісництвах чи в конторі лісгоспу.

        Відповідно до наказу Держлісагентства України 16 березня 2021 року №129-к, тимчасово виконуючим обов'язки директора Державного підприємства «Вигодське лісове господарство» призначено Лазорка Ігоря Ілліча.

     Відповідно до наказу Держлісагентства України 12 березня 2020 року №106-к, директором Державного підприємства «Вигодське лісове господарство» призначено Федоровича Романа Любомировича, якого 17 березня працівникам управління та керівникам структурних підрозділів підприємства представив заступник начальника ОУЛМГ Олег Ярошик і ознайомив колектив із цим наказом.

У представленні також взяли участь голова Долинської районної державної адміністрації Віктор Лаврик та голова Вигодської об'єднаної територіальної громади Ярослав Наум.

Олег Ярошик привітав Романа Любомировича з призначенням та побажав успіху у роботі на новій відповідальній посаді.

Роман Любомирович подякував голові Державного агенства лісових ресурсів України Андрію Заблоцькому і керівництву Івано-Франківського ОУЛМГ за ту довіру, яку йому надали і висловив сподівання на підтримку і допомогу від колектива в питанні розвитку лісового підприємства.

Наразі підприємство працює у штатному режимі.

ДП «Вигодське лісове господарство» зі сумом повідомляє, що 29 лютого на 58-му році життя помер головний інженер підприємства – Заяць Ігор Антонович.

Не стало висококваліфікованого фахівця, справжнього друга, однодумця і соратника, який віддав улюбленій роботі 37 років свого життя. За роки своєї трудової діяльності, і за його безпосередньої участі, відбулися значні зміни в сфері будівництва лісових доріг та лісового господарства. На посаді головного інженера держлісгоспу Ігор Антонович контролював роботу нижнього складу, автотранспортного цеху, займався механізмами, вивозкою деревини і її реалізацією, укладав різноманітні договори.

Суть його роботи була практично всюди одна - полегшити працю робітників, наростити ефективність виробництва підприємства з найменшими витратами, більше випускати товарної продукції. Завдяки своєму досвіду, знань, цілеспрямованості, високим морально-етичним принципам Ігор Антонович користувався заслуженим авторитетом і повагою у колег по роботі і жителів селища Вигода.

У зв'язку з цією траурною подією ДП «Вигодський лісгосп» висловлює щирі співчуття дружині померлого - Галині, дітям - Уляні і Софії, всім рідним і близьким, хто знав, поважав і любив Ігоря Антоновича.

Добра згадка про цю енергійну і життєрадісну людину збережеться в нашій пам’яті, а його ім'я - в історії лісового господарства та нашого селища.

Світла пам'ять про Ігоря Антоновича, професіонала, прекрасну людину назавжди залишиться в наших серцях.

Від імені колективу ДП «Вигодське лісове господарство» - інженер відділу лісового господарства Погорєлова О.М.

                                                                                                                         02 березня 2020 року

Всеукраїнська акція "Відновлюємо ліси разом"

           Шановний Олександр Борисович!

Вітаємо Вас з обранням народним депутатом України! Ваша перемога на виборах - це гарантія довіри людей до Вас, як до політика і як до людини. Серйозний підхід до роботи, рішучість, відповідальність і досвід - ось, що цінують жителі нашого регіону, які віддали за Вас свої голоси. За такий короткий термін, перебуваючи на посаді директора ДП «Вигодський лісгосп», Ви вже встигли показати, як можете і як повинен працювати справжній керівник підприємства.

Ми впевнені, що ці вибори стануть знаковими, переломним моментом в житті нашого регіону, жителі якого не пошкодують про те, що віддали свої голоси саме за Вас. Ви усвідомлюєте необхідність змін і готові довести, що зміни на краще можливі. А значить, вони обов’язково будуть. Ви намагатиметесь докорінно змінити стару систему влади, втілити курс Президента Володимира Зеленського у конкретних законопроектах і політичних рішеннях, готові сформувати професійний уряд народної довіри у складі фракції партії «Слуга Народу» у Верховній Раді .

Безумовно, Ваші професійні і особисті якості - досвідченість, працьовитість, цілеспрямованість - стануть відмінною підмогою у виконанні цієї нелегкої місії, яку жителі регіону довірили Вам. Вони очікують: і вирішення соціально-економічних питань, і налагодження плідної роботи всіх державних структур, і простого людського ставлення до їхніх проблем. Сподіваємося, що Ви  дотримаєтеся своїх  обіцянок і готові взятися за роботу будь-якої складності.

Виборці округу №86 розуміють: на даний час нам потрібен прогресивний і енергійний депутат, який чітко ставить перед собою мету і активно її добивається. Ваша сьогоднішня ціль - добробут нашого округу, а це масштабна і благородна мета, і жителі нашого регіону готові надати Вам цілковиту допомогу і підтримку в її досягненні. Діяльність на такому високому посту вимагатиме від Вас невичерпної енергії, повної віддачі, високої компетентності і далекоглядності. Всіма цими якостями Ви володієте сповна, а значить проблем з вирішенням поставлених завдань не виникатиме.

Нам імпонує взятий Вами курс на поліпшення всіх сфер життя жителів нашого округу. Рішення проблем охорони здоров'я і освіти, розвиток інфраструктури, зокрема капітального ремонту регіональної дороги Долина-Хуст, реформування житлово-комунального господарства, будівництво берегоукріплюючих споруд вздовж гірських річок, реконструкція наявних та будівництво нових залізобетонних мостів, привернення уваги до розвитку малого і середнього бізнесу, підтримка місцевих виробників, захист лісу і дбайливе ставлення до нього - ось що потрібно нашому округу. Приємно, ​​що Ви, розуміючи це, готові діяти, і діяти реально, а не на словах.

Бажаємо Вам поваги і визнання у майбутніх колег-депутатів Верховної Ради України, підтримки близьких і міцного здоров'я! Бажаємо сил і натхнення, адже мають бути реалізовані ще так багато планів. Від щирого серця бажаємо Вам сміливості у прийнятті рішень в інтересах нашого регіону, цікавих проектів та успіхів у здійсненні задуманих планів.

З повагою колектив ДП «Вигодський лісгосп»                        22.07.2019 року

Ліси Швеції - основа економіки північних районів країни

Гасло шведської моделі використання лісу може бути виражено словами - «свобода, обумовлена ​​відповідальністю». Його основою є положення про те, що використання лісу має задовольняти різні інтереси: виробництво дощок має йти рука об руку з роботою по відновленню вирубаних площ, посадкою нових дерев. Згідно лісовому законодавству Швеції, обсяг лісовідновлювальних робіт повинен точно відповідати обсягу лісозаготівель.
За складом порід лісу Швеції однорідні. Переважають ялина (45%) і сосна (40%). На частку листяних порід (в основному береза) припадає 15%. Віковий склад лісів характеризується рівною участю молодняків, середньовікових і стиглих насаджень. Оборот рубки на півдні країни встановлений в 80-100 років, в центральній частині - 100 -120 років, на півночі - понад 120 років. Природним шляхом у країні відновлюється 55-60% вирубаних лісосік, штучним - 40-45%.
Загальний запас деревини в країні - 2 288 млн. м3. Річний приріст деревини - 78 млн. м3. На частку хвойних порід припадає близько 85% приросту, на частку листяних - 15%. Середній щорічний обсяг заготівлі деревини в Швеції за останні 10 років - 52,7 млн. м3. Обсяги лісозаготівель досягають лише 80% річного приросту.
Ділова деревина становить 88% заготівлі, дров'яна - 12%. Продукція лісового господарства Швеції забезпечує сировиною одну з провідних галузей країни - деревообробну промисловість.
Шведські лісопромисловці розглядають ліс як поновлюваний природний ресурс, який надає можливість використовувати його в господарських цілях без виснаження. Тому вони широко використовують сертифікацію лісів.
Приблизно половина деревини розпилюється на лісопилках на різні пиломатеріали. Для відходів виробництва, також, знаходиться застосування. Тріски використовуються при виготовленні паперу, з тирси робляться деревні плити і пелети. Кора спалюється для одержання теплової енергії. Наступні 40% деревини направляються на целюлозні комбінати для виробництва паперу та іншої продукції. Приблизно 8% деревини використовується як дрова для опалення приватних будинків.
Деревообробна промисловість Швеції відрізняється високою екологічністю. Так як внутрішній ринок занадто малий, деревообробна промисловість Швеції має експортну орієнтацію.
За даними Центрального статистичного бюро Швеції, в галузях економіки, безпосередньо пов'язаних з обробкою деревини, працює понад 60 тисяч осіб.
Половиною лісів країни володіють приватні особи, число яких перевищує 300 тисяч осіб. Дуже часто права на володіння лісовими угіддями передається у спадок, але і торгівля ними ведеться активно. Всі права і обов'язки як власників лісу, так і інших громадян Швеції строго підпорядковані державному управлінню лісом - Лісовим кодексом країни. Якщо власник хоче заявити про проведення рубки головного користування, він повинен заявити про неї за шість тижнів до початку робіт. Таке ж правило встановлено і для будь-яких інших робіт - організації туристичних об'єктів в лісі, прокладання каналів, використання посадкового матеріалу. Перед початком робіт в лісі необхідно заявити про намір, запитати раду, отримати консультацію працівника міністерства і дозвіл на проведення робіт.
Велика увага в Швеції приділяється осушувальним роботам. На осушуваних торфовищах вирощуються лісові культури сосни, ялини та модрини. Хороші результати при цьому дає застосування мінеральних добрив. У загальній покритої лісом площі Швеції державі належить 18%, іншим громадським організаціям - 6, промисловим компаніям - 26 і приватним власникам-фермерам - 50%. Громадські та державні ліси зосереджені переважно в Північній Швеції.

На роковини смерті Василя Богдановича Максиміва

Ми знаємо, Вас неможливо повернути,

Але справам Вашим! - вічна пам'ять,

Швидкоплинне людське життя. Але одні йдуть з нього, нічого після себе не залишивши, а діяння інших тримаються у пам’яті людській надовго. Саме такий добрий слід в серцях лісівників на довгі-довгі роки залишив після себе колишній головний лісничий ДП «Вигодський лісгосп» - Максимів Василь Богданович.

Смерть близьких, рідних, друзів, колег по роботі завжди сумна і трагічна подія в житті кожної людини. У такі хвилини буває важко підібрати потрібні слова, щоб висловити всю душевну скорботу і біль. Як сказати про те, що померлий був для нас всіх незамінним товаришем і порадником? Що він був самою чудовою людиною? Ясно і чітко сказати про його найкращі якості?

 Я почала працювати разом з Василем Богдановичем Максимівим з вересня 1995 року, коли він по переводу з Брошнівського лісокомбінату, адміністрацією новоствореного Вигодського держлісгоспу був призначений на посаду начальника виробничого відділу, а згодом у 1998 році очолив лісове господарство, ставши головним лісничим,  і хотіла б сказати кілька слів на згадку про нього. Він був справжнім професіоналом своєї справи, Спеціалістом з великої літери. Багато наших лісівників, молодих і не тільки, навчилися у нього азам ведення лісового господарства і нерідко користувалися його порадами і допомогою. Він був дуже терплячий і чуйний, завжди міг вислухати кожного, хто звернувся до нього за підтримкою, щось порадити, виручити, нікому не відмовляв у проханнях.

Міг чудово підняти настрій кожному з нас у відділі лісового господарства, хто був чимось засмучений, розгублений або пригнічений. Розповідаючи нам різні незліченні веселі історії, які траплялися з ним у повсякденному житті, часто згадував про свої пригоди з добрим і щирим другом юності - Любком,  а його жарти і анекдоти могли розвеселити кого завгодно. Як людина він був прекрасним чоловіком, батьком і душею будь-якої компанії.

"Був" ... Як не підходить до нього це слово! Як воно недоречно по відношенню до Василя Богдановича! Пішов, не довершивши задумані починання. Пішов, не побачивши внуків, не провівши в останню дорогу свою стареньку маму. Не вийшло, не збулося ... Втім, чи так це? Адже залишилася світла пам'ять про нього.

Нам всім є і буде, дуже його не вистачати у відділі лісового господарства, на наших обідніх посиденьках і корпоративах, де він незмінно відзначався в компанії товаришів-лісівників, піднімаючи наш душевний настрій. Іншої такої людини в нашому лісовому колективі  не має. І, може на моїй пам'яті вже й не буде. Він до кінця життя залишиться в моїй пам'яті і пам'яті моїх колег з відділу лісового господарства, для всіх працівників лісництв ДП «Вигодський лісгосп», зразком стійкості, людиною, що вся іскрилася життєрадісністю, активності і професіоналізму!

Світла пам'ять тим, що пішли від нас. Нехай же зберігається у наших серцях, немов граніт, пам'ять про наших колег, які пішли у вічність. Нехай все хороше, що з ними було, не поховає для нас на віки сира могила. Скільки ми будемо їх у своїй пам'яті зберігати, стільки і вони будуть жити разом з нами.

Спочивайте з миром, шановний Василь Богданович! Хай земля Вам буде пухом! І Царство Вам Небесне!

      Інженер відділу лісового господарства  Погорєлова О.М.                         29 травня 2019 року

З 2019 року запроваджуються нові національні стандарти якості деревини, гармонізовані з європейськими

Якщо зараз деревина в Україні розподіляється на три сорти (І, ІІ, ІІІ) та має низку сортиментів (призначення), то з 2019 року буде розподілятися на чотири класи якості (A, B, C, D), як і в європейських країнах.

Нові національні стандарти, гармонізовані з європейськими, розроблялися Технічним комітетом України зі стандартизації лісових ресурсів ТК 18 «Лісові ресурси» та затверджувалися ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості».

Зокрема, розроблено та затверджено вісім стандартів (ДСТУ EN) класифікації за якістю для хвойних і листяних лісоматеріалів (ялина і ялиця; сосна; модрина та тис; дуб і бук; тополя; ясен, клен та явір), а також класифікації за розмірами для листяних та хвойних порід.

У зв’язку з тим, що з 01.01.2019 р. скасовуються всі стандарти, розроблені до 1992 року (переважно всі міждержавні ГОСТ), на заміну яких мають бути введені європейські стандарти (EN) або, у разі відсутності таких – міжнародні (ISO), складено план робіт, що має бути виконано до 01.01.2019 р.

Наповнення плану робіт обумовлено тим, що на частину продукції лісогосподарських підприємств, не існує ні європейських, ні міжнародних стандартів. Також частина європейських стандартів в Україні не легітимна, а деякі чинні в Україні нормативні документи суперечать між собою.

Відповідно до плану робіт наразі розробляються, уточнюються та затверджуються ще п’ять стандартів та дев’ять Технічних умов.

Окрім того, у зв’язку із переходом на європейську систему стандартизації, розроблена коригуючи форма на класифікацію лісоматеріалів (до кінця 2018 року). Призначення цієї форми – максимально полегшити перший період переходу підприємств галузі до нової системи стандартизації.

Ця форма є наближеною до реальної класифікації за якістю (згідно з європейськими стандартами) лісоматеріалів різних порід деревини, що представлені на ринку деревинної сировини України.

Коригуючою формою передбачається встановлення тимчасового (на перехідний період – до кінця 2018 року) співвідношення між сортиментами певного призначення й сорту за діючими до 01.01.2019 р. стандартами на лісоматеріали (ГОСТ 9462, ГОСТ 9463, ТУУ 56.196) й класами якості за EN 1316:1-2012, EN 1316:2-2012, EN 1927:1-2008, EN 1927:2-2008(АС-2009), EN 1927:3-2008 та проектами ТУУ на лісоматеріали круглі й деревину дров’яну.

Під час користування коригуючою формою, у перехідний період на європейську систему стандартизації, слід враховувати, що:

- у європейській системі стандартизації лісоматеріалів круглих прийнято 10 груп діаметрів, а не звичні для нас 3-и групи;

- групи діаметрів враховують лише обмір колод за серединним діаметром в корі чи без кори (за домовленістю зі споживачем);

- принцип класифікації за європейською системою стандартизації лісоматеріалів круглих не базується на призначенні сортиментів, а в основі його – показники розміру та якості колод; більший діаметр і мінімальний вміст вад деревини за встановленого приросту – вищий клас якості;

- до класу якості А прийнято відносити лісоматеріали найвищого класу якості, які у більшості походять з нижньої частини колоди, із чистою деревиною або з незначними вадами, які не обмежують її використання;

- до класу якості В прийнято відносити лісоматеріали середнього класу якості, без особливих вимог до чистої деревини та сучками у межах середнього значення для кожної породи;

- до класу якості С прийнято відносити лісоматеріали нижче середнього класу якості, в яких дозволяються ті вади, які не значно знижують природні властивості деревини, як матеріалу;

- до класу якості D має бути віднесено лісоматеріали, що не задовольняють жодному з класів якості А, B, C, але з яких ще може бути отримано пиломатеріали для подальшого використання;

- всі інші лісоматеріали круглі, з яких неможливе отримання пиломатеріалів для загального використання, мають бути класифіковані, як:

а) деревина дров’яна для промислового використання, довжиною 2,0-4,0 метри (виробництва трісок технологічних чи паливного призначення, розколювання на паливну деревину тощо);

б) деревина дров’яна для непромислового використання, довжиною до 2,0 метрів (може бути реалізована фізичним і юридичним особам як паливо).

Коригуючі форми між різними системами класифікації лісоматеріалів (ГОСТ та EN) можна завантажити.

Зазначимо, що перехід на національні стандарти, гармонізовані з європейськими, передбачено постановою Уряду «Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України» від 09.12.2014 року №695 та у відповідності до наказу державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 14.12.2015 року №184.

Перехід до нової стандартизації зумовлений розвитком нових технологій переробки деревини та євроінтеграційними процесами в лісовій галузі України.

Прес-служба Держлісагентства

 Мертва деревина - навіщо вона потрібна в лісі?

Біловезька Пуща, фото Андрія Плиги

В останні роки лісова галузь України декларує перехід до сталих практик ведення лісового господарства. Нарешті з’явилося розуміння того, що ліс – це не тільки товарна деревина, а ціла екосистема, а збереження лісів є важливим для добробуту країни загалом. Але окремі моменти практики сталого ведення лісового господарства досі не сприймаються не тільки лісовою галуззю, але й багатьма природоохоронцями. І проблема мертвої деревини – одна з таких.

Більшість матеріалу, наведеного в статті, ґрунтується на двох англомовних публікаціях (1, 2), які рекомендуються для ознайомлення у повному обсязі. Там же містяться посилання на більшість літературних першоджерел.

Що таке мертва деревина?

  Уявіть собі праліс – ліс, який ніколи не зазнавав суттєвого впливу людини. Ліс, що існує в природному стані сотні і тисячі років. Величезні, кремезні дерева в такому лісі досягають максимального віку, відмирають і падають, а на їхньому місці з’являється молодий підріст – цей цикл повторюється віками. Неважко уявити, що праліс повністю вкритий рештками відмерлих дерев, які можуть розкладатися сотні років. Це зовсім не схоже на типовий український ліс сьогодення… 

Будь-який ліс у його природному стані – це система, що підтримується завдяки взаємодії різних її складових. Існування лісів забезпечується не лише завдяки найбільш очевидному компоненту системи – деревостану. Ґрунтовий покрив, невеликі безлісні відкриті галявини, тваринний компонент та безліч інших елементів забезпечують постійне існування лісових екосистем у часі. Сам термін “система” передбачає, що будь-яка зміна навіть одного її компоненту може викликати невідворотні зміни з абсолютно непередбачуваними наслідками. Написане вище добре відоме всім, хто має відношення до лісового господарства та охорони природи. Однак чомусь мало хто згадує про не менш важливий компонент природних лісових екосистем – мертву деревину.

Термін “мертва деревина” є зручним узагальненням. Зазвичай під мертвою деревиною розуміють деревні рослини або їх частини на різних стадіях розкладу, тобто вже неживі дерева та їхні фрагменти. Термін є трохи умовним, адже деревина живого дерева також частково складається із вже відмерлих клітин. І коли говорять про “мертву деревину”, то розуміють не живі, ростучі дерева, а «мертві» організми (стоячі чи лежачі відмерлі дерева), а також їхні частини (фрагменти стовбура, гілок, коренів, пні тощо). Мертвою деревиною можна також вважати всохлі гілки дерев, які ще не впали, окремі дупла в ще живих деревах тощо.

 

Мертва деревина є невід’ємним компонентом лісових масивів, що не зазнали суттєвого впливу людської діяльності. У пралісі відмерлі дерева є відмерлими внаслідок будь-яких факторів: чи то поважний вік, чи то вітровал. Із плином часу засихають, падають на землю і повільно розкладаються. Процес повного розкладу, залежно від клімату і виду дерева, триває десятки чи сотні років. За деякими даними, мертва деревина складає до 25 % загального об’єму деревини в умовному центральноєвропейському пралісі. Неважко уявити, що прогулянка в такому лісі не буде простою через постійну необхідність перелазити численні колоди. А тепер порівняйте такий уявний праліс із майже будь-яким українським лісом – і зрозумієте, на скільки останній далекий від природного стану.

Сучасне українське лісове господарство вимагає підтримання “належного санітарного стану лісів”. Це відображено в численних нормативно-правових актах – «санітарні рубки», «прибирання захаращення». Передбачається вилучення та вивезення мертвої деревини. Ліс повинен бути чистим та акуратним, схожим на парк. Чому це неправильно?

Біологічна роль мертвої деревини

Один із найвідоміших пралісів Європи – Біловезька Пуща, розташований на кордоні Польщі та Білорусі, щороку приваблює тисячі туристів. Він має виняткове значення для дослідження природних процесів у лісових екосистемах.

Встановлено, що щорічний приріст деревної маси на 1 га лісу в Біловезькій Пущі становить приблизно 3,3 м3. Якщо допустити, що природна екосистема знаходиться в стані приблизної рівноваги, то майже така ж сама кількість деревної маси – 3,3 м3/га/рік має відмирати. Такий об’єм деревини можна порівняти з одним грабом значного віку. Відповідно, щорічно на 1 км2 має відмирати близько 100 таких дерев. У реальності, значна кількість мертвої деревини утворюється внаслідок відмирання набагато менших за розміром дерев, і тому їхня кількість є набагато більшою.

Якщо мертва деревина жодним чином не вилучається рубками і не знищується (наприклад під час лісових пожеж), то приблизно 3,3 м3 її щорічно акумулюється в лісі.

В умовах Біловезької Пущі мертву деревину на останніх стадіях розкладу можна ідентифікувати до 100 років після її утворення. Це значить, що 1 га пралісу може містити в середньому 120 м3 мертвої деревини. У реальності зараз звичайний європейський ліс містить в десять разів менший об’єм, і це в кращому випадку.

Яка ж роль мертвої деревини в екосистемі? Вона створює величезну кількість оселищ та екологічних ніш. Уявіть собі стовбур, що лежить в лісі. В ньому можна виділити “контактну зону”, де він торкається землі, затінені нижні ділянки, верхні ділянки, що прогріваються сонцем. Більше того, такий стовбур не є гладеньким, в ньому величезна кількість тріщин, отворів, “галерей” та інших схожих елементів з абсолютно різним мікрокліматом. Це величезний простір для існування різних видів живого.

Навіть якби мертва деревина була повністю гладенькою, то додавала б 65 м2 площі до кожних 100 м2 лісу. У реальності ж ця цифра є значно більшою. І саме тому мертва деревина створює своє унікальне середовище існування, і в лісі воно ніколи не залишається порожнім. Можна впевнено казати, що “мертва деревина» аж ніяк не є мертвою!

Хто такі сапроксили?

В умовах вічної мерзлоти біологічні рештки не піддаються розкладу через майже повну відсутність організмів, які б такі рештки розкладали. А от в помірних широтах мертва деревина одразу після утворення (а часто і до) заселяється різними видами живого, які починають її споживати – такі види здатні перетворювати целюлозу в поживний цукор, тому мертва деревина є для них цінним харчовим ресурсом.

Загалом види, що на певних стадіях розвитку залежать від мертвої деревини, називають сапроксильними (грец. sapros – гнилий, xulon – деревина). Виділяють різні стадії розкладу мертвої деревини, для кожної з яких характерним є свій особливий комплекс сапроксильних видів.

Чи не найбільше сапроксильних видів належить до ряду Твердокрилих або Жуків. І саме ця група знаходиться в найбільшому ризику через зменшення кількості мертвої деревини в лісах. Чимало сапроксильних жуків належать до родин Вусачів, Златок, Довгоносиків, Стафілінід, Рогачів та багатьох інших. Яскравим прикладом є один із найбільших жуків Європи, великий дубовий вусач (Cerambyx cerdo), внесений до Червоної книги України та Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи. Сапроксильні види зустрічаються і серед інших комах: метеликів, мурах, ктирів, мух-дзюрчалок, комарів-довгоногів тощо. Сапроксильні види є і з-поміж хеліцерових, нематод. Надважливу роль у розкладанні деревини грають і мікроорганізми (які не відносяться до безхребетних тварин).

Великий дубовий вусач

Сапроксильних безхребетних поділяють на облігатних та факультативних – тобто тих, чиє життя обов’язково залежить від мертвої деревини, і тих, хто все ж може без неї існувати. Потреба ж в мертвій деревині у безхребетних сапроксилів може виникати через абсолютно різні причини і на різних стадіях розвитку: від власне харчування різними частинами деревини до харчування грибами чи іншими комахами, що населяють таку деревину, харчування їхніми відходами життєдіяльності, паразитування на інших сапроксилах чи просто використання деревини в якості схованки.

Сапроксильні комахи є надзвичайно важливим компонентом лісової екосистеми, адже вони беруть участь у розкладі деревини, обмежують кількість інших видів комах, наприклад, «шкідників деревини», а також безпосередньо створюють умови для існування інших видів. Існує пряма залежність між кількістю сапроксильних комах та кількістю птахів, що ними харчуються. Важливим є також той факт, що не будь-яка мертва деревина придатна для заселення усіма видами сапроксильних комах. Кожен вид має свої “побажання” до породи, розміщення, діаметру, ступеня освітленості, стадії розкладу та інших аспектів. Бо до мертвої деревини належать не тільки «лежачі» стовбури, але й всохлі гілки на ще живих деревах, сухостійні стоячі дерева, стоячі уламки їх стовбурів тощо. Усі вони заселяються різними видами живого – і чимало таких видів знаходяться під загрозою зникнення.

Так, європейські сапроксильні безхребетні вважаються однією з найбільш вразливих груп живого. За деякими оцінками, близько 40 % сапроксильним видам Старого Світу загрожує вимирання, популяції більшої частини інших видів також зменшуються. На жаль, сучасні лісогосподарські практики не враховують інтересів сапроксильних видів. Чимало мешканців мертвої деревини є вкрай низькомобільними, тому не можуть переміщатися між окремими ділянками старого лісу, віддаленими одна від одної. Для прикладу, жук Bolitophagus reticulatus дуже зрідка мігрує далі, ніж на 30 м від місця, де відбувся метаморфоз. Деякі ж із видів потребують виключно крупномірної мертвої деревини, тому навіть відмова від вивезення деревних рештків не зможе сприяти їхньому збереженню в найближчий час. Збереження сапроксильних безхребетних потребує сотень гектарів недоторканого лісу і вкрай обережного ведення лісового господарства, що є неможливим без усвідомлення важливості мертвої деревини усіма відповідальними за прийняття рішень.

Варто розуміти, що збереження сапроксильних видів є важливим не тільки саме по собі! Біорізноманіття природного лісу є значно вищим за штучні культури. Зменшення їхньої чисельності робить лісові екосистеми менш стійкими до стихійних лих, а значить впливає і на життя людей. Збереження умов, придатних для сапроксилів, зберігає умови, придатні для людей!

Рослини, мохи, гриби, лишайники

Не тільки тварини є залежними від мертвої деревини. Численні види мохів потребують наявності мертвої деревини для продовження свого існування. Судинні рослини, що залежать від мертвої деревини, невідомі, але мертва деревина все одно має значний вплив на рослини, обумовлюючи мозаїчний розподіл рослинного покриву в лісі.

Дослідження, проведені в Біловезькій Пущі, виявили сотні видів грибів, що пов’язані з різними видами мертвої деревини. Для прикладу, повалені стовбури дерев Біловезької Пущі заселяються 282 видами грибів, 109 з яких пов’язані виключно з такими оселищами. Гриби яскраво ілюструють неоднорідність мертвої деревини як оселища: через набагато більшу зволоженість нижньої частини повалених стовбурів дерев, саме ця їх частина частіше колонізується грибами. При цьому обламані стовбури дерев все одно є придатними до заселення десятками видів інших грибів. Важливо пам’ятати, що гриби не тільки беруть участь у розкладі деревини, а і слугують їжею для чималої кількості інших сапроксильних тварин.

Мертва деревина в Поясківському заказнику, фото Андрія Плиги

І серед лишайників є види, що найчастіше зустрічаються саме на мертвій деревині. У Біловезькій Пущі таких нарахували 15, більшість із них заселяла стоячу мертву деревину та повалені стовбури дерев. Цікаво, що найбільша кількість лишайників на мертвій деревині спостерігалася в проміжку з 10 до 15 року після її утворення, в черговий раз доводячи необхідність постійного збереження мертвої деревини в лісах.

Для чого мертва деревина хребетним тваринам?

Мертва деревина створює необхідні умови і для існування численних видів амфібій та рептилій. Жаби та саламандри впадають в сплячку в напіврозкладених колодах, а сапроксильні комахи є для них кормом. Підвищена вологість мертвої деревини є надзвичайно важливою для вологолюбних амфібій. На заболочених лісових ділянках мертва деревина є одним із небагатьох місць вище рівня води, створюючи необхідні умови для існування амфібій. В гірських умовах наявність мертвої деревини великого діаметру є важливою для саламандр, зокрема вогняної саламандри.

Мертва деревина є надзвичайно важливою і для дуплогніздних птахів. Більшість видів таких птахів створює гнізда саме в стоячій мертвій деревині або ж використовує заглиблення, утворені іншими видами. Для прикладу, щільність дятлів, які використовують мертву деревину для створення гнізд та харчуються деякими сапроксильними комахами, в Біловезькій Пущі є вдвічі більшою порівняно з іншими лісами, що зазнали впливу людини!

Важливою є мертва деревина і для великої кількості інших птахів – наприклад сов. А в тій же Біловезькій Пущі, за матеріалами досліджень, волове очко переважно гніздиться в у вивернутому корінні мертвих дерев.

Не менш важливою є мертва деревина і для ссавців. Зубри інколи харчуються грибами, що зростають на повалених колодах. Дикі свині шукають в них їстівних комах. Гризуни використовують їх в якості сховищ, кладових, а також схованків для зимньої сплячки. З-поміж 13 видів кажанів Біловезької Пущі 11 використовують щілини та дупла в сухостійних деревах в якості оселищ! Потрібна мертва деревина і невеликим хижакам – наприклад лісовій куниці, яка харчується мешканцями мертвої деревини.

Біловезька Пуща, фото Андрія Плига

Інша користь мертвої деревини

Після загибелі дерева та чагарника макро- та мікроелементи, які накопичувалися в ньому впродовж життя, починають повертатися назад в ґрунт. Органічні речовини перетворюються на поживний шар ґрунту – гумус. Цей процес не є одномоментним і відбувається протягом всього циклу розкладу мертвої деревини. Це дає змогу вберегтися від вимивання мінеральних речовин під час сильних дощів, як це відбувається за умов внесення добрив. Дослідження, проведені в Північній Америці, показали, що 215 тон крупномірної мертвої деревини в 1 га лісу містять 14 кг фосфору, 330 кг кальцію, 46 кг калію і 7 кг натрію. А тепер уявіть, наскільки збіднюються ґрунти внаслідок постійного вивезення мертвої деревини і як це впливає на подальший розвиток лісових культур.

Більше того, мертва деревина ще й виступає в якості резервуару води, впливаючи на мікроклімат під деревним пологом. Крупномірні повалені стовбури часто стають місцем зростання деревного підросту, що забезпечується більшою кількістю води та поступовим її вивільненням.

Мертва деревина взагалі є доволі важливою для розвитку деревного підросту, особливо в перезволожених, заболочених лісах. В останньому випадку крупномірні повалені стовбури та пеньки природного походження дозволяють підросту не бути затопленим під час весняних паводків або ж просто зростати над рівнем води. В більш сухих лісах крупномірні стовбури важливі для утворення, наприклад, ялинового підросту. Зростання на такому субстраті забезпечує дерево поживними речовинами, вологою, необхідним контактом з симбіотичними грибами, а також захищає від затінення трав’янистою рослинністю. Більше того, зростання поряд чи на мертвих стовбурах може захищати підріст від виїдання копитними тваринами, сприяючи природному поновленню лісів. Декілька мертвих стовбурів ялини зі щільною щіткою довгих гілок не дають змоги копитним виїдати маленькі деревця, що знайшли там захист.

Мертва деревина впливає також і на водні ресурси. Стовбури, що падають в річки і потічки, можуть суттєво впливати на гідроморфологічні процеси, створюючи місця, необхідні для існування водних організмів. Кожен рибалка знає, що певні види риб краще ловити саме біля повалених у воду дерев. Мертва деревина може також перекривати локальні водойми, створюючи штучні запруди, які впливають на паводкову ситуацію та інші процеси.

Біловезька Пуща, фото Андрія Плиги

Як пов’язані мертва деревина та «шкідники лісу»?

Серед лісівників поширена думка, що мертва деревина є середовищем розмноження багатьох видів «шкідників лісу» (деревогризучих комах), зокрема короїдів. Саме так аргументується проведення санітарних рубок, під час яких вилучається більшість мертвої деревини з лісової ділянки. Однак, про що вже йшла мова вище, різні стадії розкладу деревини зумовлюють різні комплекси видів, що її населяють. Сухостійні дерева без кори вже давно були відпрацьовані «шкідниками», які переважно колонізують живі ослаблені дерева. Жодного сенсу з точки захисту лісу у вивезенні сухостою немає. Такі санітарні рубки є лише профанацією боротьби зі «шкідниками».

Навіть більше: мертва деревина є оселищем для значної кількості ентомофагів, які в природних умовах регулюють чисельність «шкідників»! До ентомофагів належать дятлові птахи, чимало комах тощо. Вилучення мертвої деревини позбавляє їх здатності ефективно винищувати безконтрольні популяції «шкідників».

Більш того, варто пам’ятати, що термін «шкідник» за визначенням означає вид, що приносить шкоду людині або її господарству. Людині, але не природі. Спалахи чисельності короїда є нормальними процесами, що так чи інакше відбувалися завжди. Звісно, що вони є небезпечними для штучних українських лісів, стійкість яких порівняно з природними лісами є нижчою. Однак це зовсім не є аргументом для масового бездумного проведення санітарних рубок на природоохоронних територіях. Якщо ми заповідаємо певні землі, тобто створюємо території для охорони конкретних цінних природних комплексів, то поняття «шкідника» автоматично втрачає свій зміст.

Відповідно, те ж саме стосується і поняття «санітарного стану лісів» взагалі. «Належний санітарний стан» і “природний стан” є часто поняттями діаметрально протилежними. Те, що є допустимим в господарських лісах, не завжди є допустимим на заповідних територіях. Жодні рубки «пошкоджених», «кривих», «хворих» та інших дерев, малоцінних з господарської точки зору, недоцільно проводити в об’єктах ПЗФ!

Заповідний ліс в Україні, НПП «Цуманська Пуща» з тотальним вилученням мертвої деревини

Мертва деревина та туризм

Яскравим прикладом розумного підходу до управління лісами є національний парк «Баварський ліс». Штучні культури хвойних дерев, які існували там до створення парку, в подальші роки зазнали нищівної атаки з боку короїда і були фактично знищені. В той-же час, враховуючи інтереси власників сусідніх господарських лісів, на межі парку в буферній зоні проводились рубки з вилученням свіжозаселених короїдами дерев. Проте зараз ліс нормально відновлюється, а сам національний парк є одним із найбільш відвідуваних національних парків Німеччини!

Звісно, що сухі стовбури становлять значну небезпеку для туристів чи відпочивальників. В Україні проблему вирішують тотальним вирубуванням та вивезенням сухостою. А от в Європі та США давно використовують «приземлення» дерев навколо туристичних стежок та рекреаційних пунктів, тобто зрубують небезпечні дерева, але лишають лежати в лісі. При цьому встановлюються попереджувальні таблички про важливість мертвої деревини і небезпеку сходження з туристичного маршруту через сухостійні дерева!

В Україні практика приземлення дерев не має юридичного підґрунтя, а більшість сухостою, що вилучається з лісу, не створює жодної небезпеки для туристів.

На жаль, широке застосування санітарних рубок в інших лісових масивах аж ніяк не сприяє відновленню природного стану лісів і, що найголовніше, збереженню сапроксильних видів. Відсутнє при цьому і розуміння того, що природний ліс – це неабияка туристична атракція, яка за умов правильного управління може приносити суттєві прибутки.

Українські лісівники та окремі працівники національних парків досі не хочуть повірити, що такі краєвиди можуть приваблювати тисячі туристів.Національний парк «Шумава», Чехія

Мертва деревина та пожежі

Важливим дискусійним питанням є взаємозв’язок між мертвою деревиною і лісовими пожежами. Дійсно, накопичення великої кількості мертвої деревини може сприяти поширенню неконтрольованих руйнівних пожеж на значні площі, особливо в сухих лісових масивах. Однак варто пам’ятати, що до інтенсивного господарювання людиною в лісах періодично виникали пожежі, які зменшували кількість мертвої деревини до певного рівня. Відповідно, компроміс між залишенням мертвої деревини та небезпекою лісових пожеж має вирішуватися встановленням її мінімально необхідної кількості. На жаль, конкретні цифри все ще є предметом наукової дискусії. В той же час, у Фінляндії практикують штучні пали лісу з метою утворення мертвої деревини. Проведені дослідження демонструють, що значна кількість мертвої деревини, що утворюється внаслідок палів, сприяє суттєвому зростанню щільності сапроксильних видів. Особливо важливим це є для тих сапроксилів, які залежать безпосередньо від лісових пожеж – так званих пірофільних видів!

Штучна мертва деревина

Про важливість мертвої деревини свідчить і те, що в багатьох об’єктах ПЗФ західних країн використовують штучні підходи до збільшення її кількості, оскільки вона достатньо повільно накопичується в лісі і заборона рубок дасть свої ефекти лише через роки. Тому дерева штучно «зістаріють» (відділяють кору, обламують крони, надрізають тощо), переміщують мертву деревину з інших лісових ділянок і, як було згадано вище, проводять контрольовані пали.

Мертва деревина в Україні?

Розуміння важливості мертвої деревини є першим кроком на шляху до впровадження сталих лісогосподарських практик. Наразі, навіть більшість працівників установ природно-заповідного фонд, вважають що «мертві дерева шкодять лісу» і не бачать нічого поганого в масовому проведенні санітарних рубок і вилученні мертвої деревини. Тому найважливіше – відмовитися від вилучення мертвої деревини усюди, де це тільки можливо. Наприклад, не проводити в установах природно-заповідного фонду санітарні рубки в обсягах більших, чим це потрібно для забезпечення дровами місцевого населення. І розглянути можливість забезпечення дровами населення під час проведення інших рубок – наприклад, рубок переформування, відновлення корінних деревостанів та рубок інвазійних дерев.

На жаль, чинне українське законодавство не дозволяє реалізовувати такий підхід в повній мірі. В той же час, у західних країнах вже давно ведеться широка інформаційна кампанія щодо важливості мертвої деревини, в певних країнах встановлена мінімальна кількість мертвої деревини, що має залишатися на ділянках.

Література:

1. Bobiec, A.; Gutowski, J.M.; Laudenslayer, W.F. (2005). The Afterlife of a Tree.

2. Speight, M. C. D. (1989). Saproxylic invertebrates and their conservation. Nature and environment. Strasbourg: Council of Europe.

3. Marius Mayer (2014) Can nature-based tourism benefits compensate for the costs of national parks? A study of the Bavarian Forest National Park, Germany, Journal of Sustainable Tourism, 22:4, 561-583, DOI: 10.1080/09669582.2013.871020

4. Müller, J. & Bütler, R. Eur J Forest Res (2010) 129: 981. https://doi.org/10.1007/s10342-010-0400-5

5. Hyvarinen, Kouki, Martikanen (2006) Fire and Green‐Tree Retention in Conservation of Red‐Listed and Rare Deadwood‐Dependent Beetles in Finnish Boreal Forests. Conservation Biology Volume 20, No. 6, 1711–1719, DOI: 10.1111/j.1523-1739.2006.00511.x

Санітарні рубки: Чому ліси не дають лікувати?

Як і людям, лісам, час від часу, потрібне хірургічне втручання заради їхнього збереження. Однак в Україні екологічні «активісти» та політики надто переймаються звичайними санітарними заходами, які проводять державні лісові господарства, і які є необхідними для лісу, пише УКРОП із посиланням на resource.com.ua.

Гучні заяви про незаконні вирубки дають підстави чиновникам все більше обмежувати подібні лікувальні заходи.

Отже, порядок санітарних заходів в Україні все частіше регулюють не лісівники-практики та науковці, а ті, хто більш за всіх галасують у ЗМІ про «знищення лісів».

Для чого потрібні санітарні рубки?

Багатьох людей дуже бентежить вигляд зрубаного дерева чи масова вирубка дерев як у містах, так і в самих лісах. Суспільство звикло, що дерева рубати не можна, бо це легені міста, люди звикли відпочивати у лісах та парках, на природі, а тому вирубування дерев сприймається вкрай негативно.

Цим вдало користуються численні активісти, які живуть завдяки іноземним грантам та “подачкам” деяких політиків. Вони розповсюджують в соціальних мережах фотографії «лисих» Карпат, а також масових вирубок лісів. Щоправда, після аналізу цих “викривальних” матеріалів виявляється, що це фото не українських краєвидів, а масові вирубки – наслідки вітровалу і стихійного лиха.

Вони постійно накидаються з критикою на державні лісництва, звинувачуючи їх у завищенні обсягів санітарних рубок. Мовляв, лісівники рубають як хворі дерева, так і здорові, а видають їх за ушкоджені.

Суцільні санітарні рубки проводяться шляхом вирубування сухостійних, вимираючих і дуже ослаблених дерев, пошкоджених пожежами, шкідниками, хворобами лісу, а також після аварій та стихійного лиха. Їх проводять, насамперед, для захисту лісу, який потерпає від багатьох шкідників та хвороб. Якщо цього не зробити вчасно, то дерева починають масово хворіти і всихати, заражуючи один одного.

Останні десятиріччя справжньою пошестю для лісів Європи став жук-короїд, який інтенсивно розмножується, та активно переходить з дерева на дерево, знищуючи кору та кореневу систему рослини, що призводить до висихання дерева за лічені місяці.

Жук здатен перелітати з дерева на дерево, яке розташоване за кілька десятків метрів, але якщо сусідні дерева розташовані за сотні метрів від місця ураження, то жук для них не страшний, бо не може до них дістатися.

Тому завданням номер один для лісівників є своєчасне виявлення місця ураження і відокремлення здорових дерев від хворих. Чим швидше вони це зроблять, тим краще буде лісу. І навпаки, якщо вони з цим забаряться, то шкідники можуть протягом сезону вразити велику кількість дерев.

Тому лісівники прорубують своєрідні коридори між хворими і здоровими деревами, вирубуючи й ті дерева, які ще не уражені жуком. Ось чого ці вирубки називаються санітарними.
Жодний еколог не може оцінити реальні масштаби наслідків діяльності жука-короїда, визначити правильність чи неправильність тієї чи іншої санітарної вирубки, адже для цього потрібне володіння фаховими знаннями, оперування великими обсягами інформації. Це здатні зробити лише спеціалізовані наукові структури. Під час проведення суцільних рубок лісгоспи застосовують технології, які дають змогу максимально зберігати дерева, які не підлягають вирубуванню, підріст, підлісок, трав’яний покрив та ґрунти.

В обстеженні на доцільність призначення суцільної санітарної рубки беруть також участь представники облуправлінь, державних спеціалізованих лісозахисних підприємств, обласних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування. Заготівлю деревини проводять відповідно до спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (лісорубний квиток).

                                                            За вирубками – відновлення

Санітарні вирубки також дозволяють прибрати сухостій, який виникає внаслідок висихання дерев. Сухі та мертві дерева стають чудовими носіями хвороб та вогненебезпечними, внаслідок чого виникають лісові пожежі. Загальне висихання лісів – величезна проблема для лісів Карпат та Полісся. Тут відбувається масове зниження рівня ґрунтових вод, через що дерева (здебільшого хвойні) не отримують достатньо вологи та гинуть. Тому треба своєчасно проводити санітарні вирубки засохлих дерев та висаджувати інші види дерев, коренева система яких більш придатна до низького рівня ґрунтових вод.

Це величезна робота, яка під силу лише державним лісовим господарствам, адже вони не лише рубають, але й висаджують нові дерева, роками дбайливо збирають насіннєву базу, вирощують саджанці різноманітних лісокультур в спеціальних розсадниках, володіючи всією технічною та науковою базою щодо правильного ведення лісового відтворення.

У 2018 році відтворено лісів на площі 36,6 тисяч гектарів (станом на початок жовтня). Тоді як площа суцільних зрубів у 2017 році становила 40 тис. гектарів. До кінця року заплановано виконати завдання з відтворення лісів на площі понад 40 тисяч гектарів (з них заплановано створити нових лісів на площі 1,4 тис. га).

Так лісівникам вдається повністю заміщувати зрубані дерева молодими та більш пристосованими до нових кліматичних умов. Наприклад, лише на Вінниччині лісівники щороку відновлюють понад сто гектарів лісу. Висаджують тут переважно дуби – майже 80%, а ще 20% – інші породи: модрина європейська, берека лікарська, черешня, гікорі. Тож через десятиліття вінничани збиратимуть у лісах горіхи та черешні.

Лише держава у вигляді держлісгоспів може попередити масове висихання лісів і перетворення Півдня на Сахару.

                                                            сайт Держлісагентства

Але замість того, щоб допомагати лісництвам, сучасна влада тільки й робить, що вставляє палки в колеса господарствам. Трирічне блокування фінансування програм відновлення лісів призвела до загрози повного знищення лісів Півдня та Сходу, які слугують природним захистом від масової ерозії ґрунтів та проникнення пісків на орні землі. Місцеві лісгоспи виживають лише завдяки допомозі лісогосподарств Заходу та Півночі, які з власних зарплат фінансують місцеві лісгоспи. Але ресурсів в них небагато, тому ліси степової України нині перебувають під загрозою повного знищення (такої загрози не було багато десятиріч).
Турбота чи жага вигоди?

Але цього, схоже, замало. Влада хоче обкласти ліс подвійним податком. Причому, сума грошей від максимальної ставки податку (5%) буде вищою за весь річний заробіток всіх лісгоспів разом узятих. Отже, це означатиме банкрутство лісгоспів і продаж лісів з молотка.

Галас псевдоекологів про «надумані» вирубки підбурюють чиновників до змін у порядку цих процедур. Подібний волюнтаризм дорого коштує лісам та навколишньому середовищу. Так звані «дні тиші» для рубок збігаються з періодом активного розмноження жука-короїда, через це він зміг розповсюдитися на значній лісовій площі. Попри всі докази лісівників, чиновники були непохитними. Склалося враження, що вони діють заодно із жуками-паразитами.

Сусідня Білорусь через подібну проблему навіть змінила законодавчу базу. І тому зараз, коли білоруському лісництву треба провести санітарну рубку, вони можуть це зробити за 3 дні.
Білоруські лісівники, у разі виявлення шкідника, викликають інспектора, проводять всі необхідні заходи, подають папери, їм дають відповідь. Вже на третій день вони можуть проводити санітарну рубку. Що стосується України, то вирішення тієї ж проблеми, з моменту знаходження шкідника до рубки займає до 3-х, а може до 6-ти місяців. За ці півроку короїд в 7 разів збільшить потомство, відповідно, це буде вже не 10 гектарів ураженого лісу, а 500!.

“Законодавча база України є тим гальмом, яке не дає нормально розвиватися галузі і зберігати те, що є”, – заявив Володимир Молочко, представник розробника ЕОД – австрійської компанії Latschbacher Gmbh.

Складається враження, що чиновники в уряді хочуть довести до банкрутства лісогосподарства, а потім продати з молотка ліси за копійки. У багатьох урядовців муляє очі той факт, що державні лісгоспи спроможні ефективно працювати і, навіть, в таких скрутних умовах заробляти гроші, годувати не лише себе, але й інші лісгоспи, утримувати цілу інфраструктуру багатьох лісових районів.

Тому головним завданням чиновників та «екологів» є дискредитація їхньої роботи.

«Держава на законодавчому полі так вже зарегулювала механізм, що фактично лісівники, для того, щоб провести санітарні рубки, документів, напевно, треба зібрати набагато більше, ніж для будівництва атомної станції. Крім санітарних рубок нічого в цивілізованого світі не знайдено для ефективної боротьби. Якщо дерево пошкоджено, його треба хірургічним методом забрати з лісу, для того, щоб воно не було джерелом розповсюдження», – зазначив Віктор Мельниченко, генеральний директор ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр».

За його словами, всі санітарні вирубки держлісгоспів, підпорядкованих Держлісагентству, можна проконтролювати, оскільки всі вони перейшли на електронний облік деревини. Тому митники, правоохоронці чи представники громадськості можуть дізнатися, де зрубали дерево, куди воно транспортується і якій його стан.

Але якщо суспільство може контролювати державні лісництва, а також регулювати їхні вирубки, то ліси міністерств, відомств та місцевих громад (а це приблизно 30% лісфонду) проконтролювати ніхто не в змозі, та й не бажає.

Ловити рибку в каламутній воді набагато легше. Противники санітарних вирубок, схоже, дуже хочуть, щоб такою каламутною водою стали всі ліси України.
                                          

Інтерв’ю директора ДП "Вигодський лісгосп" Матусевича Олександра Борисовича з нагоди святкування Дна працівника лісового господарства газеті "Добра Справа" від 14 вересня 2018 року № 36 (752).

З днем працівника лісу!

День працівника лісу — професійне свято, яке за традицією відзначаєтеся золотої осені. Цей день покликаний вшанувати людей, які професійно стоять на сторожі гармонії і порядку в лісовому господарстві, і справедливо заслуговують глибокої поваги і високого авторитету. Напередодні свята, яке цього року припадає на 16 вересня, спілкуємося із директором Вигодського лісового господар­ства Олександром Матусевичом, який знає зсередини всі проблеми, труднощі і тонкощі роботи в лісовій галузі.

- Олександре Борисовичу, на­ближається  свято - День працівника лісу, кого хотіли б привітати? 

-   Найперше з нагоди цього свята хочу привітати всіх, хто дбає і доглядав, примножував його ба­гатства, а також усіх жителів на­шого лісового краю, життя яких нерозривно пов'язано з лісом і подякувати громадам за береж­ливе ставлення до «зелених дру­зів», лісових звірів, екології, які в сукупності є умовою нашого майбутнього існування.

-    Оскільки свято професійне, розкажіть власне про профе­сію лісівників детальніше?

- Наша професія - одна з най­давніших, бо в нашій країні її вік визначається кількома століттями.    Першим   предметом споживання   дарів   лісу   були хутро, мед, гриби і ягоди. На протязі наступних століть невпинно змінювався спосіб життя і зросли запити людей вже на унікальний продукт лісу - деревину.  Суспільство по мірі свого розвитку потребує щораз біль­ше деревинної сировини, в ре­зультаті чого назрівала вимога для контролю за дотриманням балансу між обсягом рубок і приростом   насаджень,   дотри­манням норм лісокористування таким чином сформувалась з часом професія сучасного лісів­ника, який вже керується в своїй роботі досягненням вітчизняної науки у сфері лісівництва і лісоексплуатації, законодавчими актами, бере на озброєння сучасні методи лісогосподарювання. Коротко і доступно скажу, що професія  лісівника  покликана охороняти  і   захищати  лісову флору  від  незаконних  рубок, пожеж, фауну від браконьєрів. А також слідкувати за здоров’ям насаджень, тобто вчасно проводити різного виду рубки по їх догляду, в тому числі санітарні, і основне - вчасно і якісно прово­дити посадки на зрубах.

-  Як вважаєте, Ваш колектив професійний, згуртований? 

-   Звичайно, що професіоналізм у кожній роботі шліфується з часом,  при  умові  теоретичної підготовки і відданості обраній спеціальності. Ми залучаємо до    лісогосподарської  роботи Вигодського лісгоспу молодих людей, створюємо їм умови для розкриття їх  здібностей і на­буття навиків у веденні лісової справи. Згодом, переконавшись у здатності кваліфіковано вико­нувати свою роботу лісівника, ми окремим спеціалістам дору­чаємо  обіймати посаду лісничого. Хто не витримує такого іспиту,  той добровільно може залишити наші ряди, хоча таких практично дуже мало. В нас немає місця протекціонізму, тому позбулись заздрощів, недоброзичливості, а робота молодого дружнього колективу підпоряд­кована одній меті - збереження і примноження майбутніх лісів.

    - Кого хотіли б відзначити, кому подякувати? Напевно є  такі, кого буде нагороджено і вручено премії? 

   - Традиційно з нагоди Дня пра­цівника лісу буде нагороджено ряд   працівників   Вигодського лісгоспу із врученням премій. Від Державної Агенції лісових ресурсів   нагороди   отримають Михайло   Павлик   та   Василь Тисяк - лісничий та помічник Людвиківського лісництва від­повідно, Тарас Мицак - провідний інженер з охорони і захисту лісу.  Відзнаками Івано-Франківської ОДА та обласної ради, будуть нагороджені Ігор Бриняк - май­стер Вишківського лісництва та Михайло Тимочко - лісничий Бескидського лісництва. Від ОУЛМГ почесними грамота­ми відзначать Світлану Жаб'як -  начальника відділу правової та кадрової роботи, Юрія Мировича - помічника Вишківського лісництва, Лесю Гладун - бухгалтера, Михайла   Меланчина - помічника  Солотвинського лісництва. Грамотою Долинської районної державної адміністрації та ра­йонної ради Михайла Вольовача - головного економіста, Василя Тисяка - лісничого Шевченківського лісництва. Ще ряд працівників підприєм­ства буде відзначено грамотами ДП «Вигодське лісове господар­ство» і преміями.

-  Знаємо,  що багато Ваших були в АТО, їм мабуть окреме спасибі? 

-  Може повторюсь, але зазначу з початку військових дій на Схо­ді України надається посильна матеріальна    допомога,     згідно  потреб  військового  штабу. Дев'ятеро   наших   працівників пройшли військову службу, за що їм окрема подяка від колек­тиву, за гідно виконаний свій обов'язок в АТО. 

-  За підсумками 1 півріччя 2018 року ДІЇ «Вигодське ЛГ» - одне з кращих в області. Розкажіть про свої досягнення... 

- Так за вказаний звітній період Вигодський   лісгосп  досягнув досить   вагомих   результатів   у дольовій  участі   господарської діяльності Івано-Франківського обласного Управління в  цілому. Все, звичайно, оцінюється в порівнянні. За перше півріччя 2018 року нашим підприємством реалізовано продукції на 88 млн. грн., що становить 22% від об'єму загальної реалізації по Управлінню, до складу якого входять 17 підприємств. Серед усіх лісгоспів ми отримали найбільшу суму чистого прибутку - 5 млн. грн. На будівництво і ре­монт доріг, придбання основних засобів, нами витрачено 3 млн грн., тобто 25% від суми коштів витрачених по цій статті в цілому по Управлінню. Фінансування на 1 га земель, що перебувають у постійному користуванні за рахунок власних коштів. По Управлінню склало 328 грн., а у Вигодському лісгоспі, ця сума майже вдвічі більша - 600 грн. Сплачено Єдиного соціального внеску на суму 5 млн. грн., що складає 15% під такого ж внеску в цілому по Управлінню (31,5 млн. грн.)

   Цього року  ми облаштували чер­гове рекреаційне місце біля уро­чища «Жолобок» (Шевченків­ське лісництво) із дерев'яними лежаками, дитячою площадкою, парковкою та ін. Родзинкою на Вишківському перевалі, право­руч нової дороги, на невеличко­му схилі від неї, відкрився для відвідування цікавий оглядовий майданчик, який вже вподобали автотуристи, котрі ідуть в напрямку Закарпаття.

-  Ваші працівники   є активними  учасниками   спортив­них змагань між лісгоспами області, займаючи при цьому призові  місця,   організовуєте їм пізнавальні поїздки по істо­ричних місцях нашої країни. Чи сприятливо це впливає на загальну атмосферу взаємовід­носин у колективі? 

- Ми насмілились розвіяти штучно створений   стереотип про лісівників: що ці люди крім лісів, комп'ютерів та власних домівок нічого не бачать. Якраз участь наших працівників у різ­них заходах є ознакою, не тільки згуртованості колективу, а свідчить про різносторонню обда­рованість нашої молоді. Так у змаганнях з міні-футболу, який розпочався у вересні минулого року, наша команда футболістів­ на початку цього року у заключному фіналі виборола перше місце серед галузевих підприємств області. Наші спортсме­ни брали участь по волейболу, хоча не так вдало, як хотілося б, але вже на початку вересня цього року команда Вигодського лісгоспу в шаховій Прем'єр-Лізі Прикарпаття зайняла перше призове місце. У серні місяці цього року ми організували екскурсійний тур: Хотинська фортеця - місто Кам'янець-Подільськ з його фортецею - Чернівецький уні­верситет. Стверджую, що така активність працівників підтверджує висо­кий імідж підприємства, а го­ловне - позитивно впливає на дружню атмосферу в колективі, стимулює кожного до продук­тивної праці.

-  Скільки людей нашого регі­ону  забезпечені роботою на підприємстві? Чи достатньо у Вас працівників, чи навпаки, можливо, назріває процес оптимізації і  оновлення  ка­дрів? 

- На даний чиє у нас працює 417 місцевих жителів з гідною заробітною платою. Поки що така чисельність персоналу є опти­мальною, оскільки   зростання об'ємів   рубок   не   планується, хоча все буде залежати від сані­тарного стану наших лісів. Зміна поколінь відобразилась і на нашому колективі. До при­кладу, у цьому році у мене змі­нились два   заступники, наші молоді вихованці очолили Вишківське та Мало-Тур’янське лісництво.

-  Чи існують чинники, які за­важають повноцінній роботі лісгоспу? 

- Вагомим чинником, що дещо гальмує розвиток підприємства, є невідповідність діючого екологічного лісового законодавства, до вимог реформування лісово­го господарства. Коли занадто зарегламентовані правила не дозволяють проводити лісогос­подарські і лісовідновні заходи у відповідності до завдань, які ставляться сьогодні перед лісо­вою галуззю.

-   Які загрози існують для укра­їнських лісів? 

-  Внаслідок дуже теплої весни, активізувався короїд-типограф, що є одним з найбільш відомих шкідливих лісових комах, він отримав популярність завдяки загибелі від його активної ді­яльності, тисячі гектарів лісу, в старих ялинниках, які в резуль­таті масового розмноження цього шкідника всохли за останні десятки років. Це стихійне лихо поширилось на хвойні ліси ін­ших регіонів країни та Європи і вимагає спільних зусиль лісовиків, науковців, законотворців для подолання цього дуже не­безпечного явища. 

- Чи вважаєте, що питання лісової галузі стало політич­ним? Як  депутат   обласної ради, прокоментуйте: які цьогорічні зміни в галузі лісового господарства є необхідними, а які, можливо, руйнівними? 

- 15 серпня 2018 року набрав чинності Закон України № 2497- VIII, який покликаний стимулю­вати розвиток фермерських гос­подарств, а ось лісову галузь країни він однозначно може призвести до банкрутства (по­двійний земельний податок). Непомірне бажання отримати негайні додаткові платежі до бю­джету від лісових підприємств у передвиборчий рік, призве­де до поступового банкрутства цих підприємств, а відповідно припинення в найближчі роки виплат пенсійних, соціальних і виплат у бюджетній сфері. Позитивних змін, які ми всі очі­кували, на жаль, цього року не відбулось, попри заяви Прези­дента України про створення єдиного лісового фонду та вста­новлення хоча б якоїсь стабіль­ності в галузі. Вже століття жителі нашого Прикарпатського регіону жи­вуть і працюють по неписаному закону - «джерело життя - ліс, зрубав дерево - посади і виро­сти для наступних поколінь».

- Плани щодо розвитку ДП на майбутнє... 

   - Найближчим часом очікуємо підписання контракту у рамках міжнародної Програми   транскордонного співробітництва Європейського інструменту су­сідства  «Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна  2014-2020 по Проекту «Дороги до здоро­вих лісів», в рамках якого пла­нується будівництво близько 10 км. лісових доріг, трьох мостів, протипожежного  ставка, бере­гоукріплень та відновлення лісів у Свічівському лісництві. На території селища Вигода заплановано встановлення лі­сопильного цеху з новим об­ладнанням, що дозволить додатково офіційно працевлаштуванні близько 50 місцевих мешканців. Вже у жовтні урочисто відкриватимемо новозбудовану конто­ру Солотвинського лісництва, котра слугуватиме не тільки для працівників підприємства, а й буде притулком для карпатських туристів.

-   Яка   цьогорічна   програма святкування Дня працівника лісу? 

     - Уже ввійшло в традицію спільне проведення урочистих міроприємств з громадою селища Вигода, оскільки   святкування Дня працівника лісу співпадає з Днем селища Вигода. Запла­новані такі заходи на 16 вересня (неділя): о 11:00 початок шахового турніру «Відкритий командний чемпіонат Долинщини 2018 з нагоди Дня працівників лісу та Дня селища Вигода»; урочисті розпочнуться о 13:00 біля Будинку Культури, далі колоною  учасники   святкування, разом з муніципальним орке­стром міста Долини, рушать у бік  Центру  спадщини  Вигодської вузькоколійки; зі сцени на вулиці Набережна (на з'єднанні річок Свіча і Мізунка) привітання від організаторів;   урочисте відзначення працівників Вигод­ського лісгоспу та мешканців Вигоди; з 15:00 святковий концерт місцевих співаків, танцю­ристів та музикантів;19:30 запалення «Ватри»;20:00 на сцену вийде спеціально запрошений гурт «Lama».
 

 7 червня 2018 року – затверджені перші проекти, що фінансуються за Програмою, обраною Спільним Моніторинговим Комітетом

 24-25 квітня 2018 року представниками національних та регіональних влад Угорщини, Словаччини, Румунії та України, членами Об’єднаного моніторингового комітету (СМК) були відібрані для фінансування на другому засіданні СМК, яке відбулося у Кошице, Словаччина, п’ять великих інфраструктурних проектів на загальну суму 22 млн. євро. Одним з учасників переможців у проекті під назвою «Дороги до здорових лісів: стійкі, адаптивні, різноманітні та сталі ліси у прикордонних регіонах України та Словаччини» став ДП «Вигодський лісгосп».

Проблема поганої прохідності лісових доріг, одна з найгостріших і тяжко розв’язуваних і створює стримуючий вплив на розвиток економіки країни і регіону в цілому. Адже погано організована система транспортного сполучення обумовлює низький рівень вантажоперевезень і відповідно, робить негативний вплив на темпи зростання обсягів виробництва в лісовій галузі ...

У країнах Європейського Союзу з цією проблемою навчилися справлятися за рахунок ефективного впровадження в будівництво лісових доріг нових інноваційних матеріалів і технологій. В Україні, яка на світовому ринку виступає в ролі постачальника лісопродукції  (пиломатеріали, брикети паливні, євро дошка та інше) потрібно швидкими темпами ліквідувати відставання в цій важливій сфері і з кожним роком все більше і більше будувати якісні внутрішні комунікації, зокрема лісові дороги, які дадуть можливість удосконалювати способи вивезення лісу-кругляка з місця його вирубки.

Ця проблема дуже актуальна і для ДП «Вигодський лісгосп», зокрема, для вивезення лісу з важкодоступних лісових масивів, для того щоб збільшити обсяги надходження податків до Державної і місцевих скарбниць, доводиться створювати просту і найменш витратну логістику лісового господарства. Можливість ефективної розробки важкодоступних лісових ділянок, тут прямо залежить від наявності надійних автодоріг в гірській місцевості. Крім того, важливо, щоб якість використовуваних лісових доріг зберігалося протягом багатьох років, навіть при великому транспортному навантаженні (вага лісовоза з лісом приблизно 20 т).  А також те, щоб лісові дороги були доступні для експлуатації незалежно від будь-якої пори року.

24-25 квітня 2018 року в Кошице (Словаччина) прийняли рішення про виділення європейського гранту, який буде використаний для будівництва і розвитку інфраструктури лісових доріг. Цей європейський проект був запущений в 2017 році. Проект має на меті сприяти інноваційній співпраці між країнами Європейського Союзу (ЄС) і країнами Східного партнерства та ефективно використовувати існуючі можливості такої співпраці. Така схема грантів (2017) призначена для посилення партнерських відносин у сфері інноваційної діяльності в рамках цього проекту.

ДП «Вигодський лісгосп» почав будувати лісові дороги ще в 2008 році. В даний час на дорожній лісовій карті лісгоспу близько 140,5 км лісових доріг, які поряд з лісогосподарськими функціями грають і велике соціальне значення для гірських і високогірних населених пунктів Долинського району. Нові лісові дроги, які плануються побудувати в найближчому майбутньому - Людвиківське лісництво урочища «Городище» - 3,8 км, «Пустий Горб» - 4 км, Свічівське і Бескидське лісництва з будівництвом трьох мостів та підпірної стінки із габіонів довжиною 84 м вздовж ріки Свіча, 11 дерев’яних перепадів в руслі ріки, дві лісові автомобільні дороги в напрямку урочища «Тисовий» протяжністю 7 км, протипожежна водойма площею дзеркала води 0,56 га . Також передбачено рекультивацію трелювальних волоків загальною протяжністю 4 км.

Будівництво запроектованих споруд  дозволить забезпечити створення умов для  поступового переходу  на переважно вибіркові методи рубок; транспортного забезпечення  лісогосподарських робіт з відновлення охорони та захисту лісу, а також виконання лісозаготівельних робіт із застосуванням сучасних систем лісозаготівельних машин і природозберігаючих технологій лісозаготівель; оптимізацію лісотранспортної мережі; суттєве зменшення кількості  трелювальних волоків, зниження обсягів ерозійних процесів, влаштування в лісовому фонді малих гідротехнічних споруд для накопичення води та регулювання її стоку, а також з метою укріплення берегів рік.

Будівництво лісової дороги - це непросте завдання, вирішення якої потребує спеціальних навичок і відповідної кваліфікації. Тепер задача, яка стоїть перед керівництвом лісгоспу - знайти фірму-виконавця на здійснення таких робіт, щоб якісно і в повному обсязі освоїти гроші Європейського Союзу на це відповідальне завдання – будівництво лісових доріг в гірській місцевості в максимально стиснені терміни і з відповідною якістю.

Лісове господарство Естонії 

Ліс - одне з найважливіших природних багатств Естонії, яке також дає значну кількість сировини для виробництва. У лісовому господарстві зайнято всього 1% працюючих людей Естонії, його продукція дає всього 1% від ВВП Естонії, проте ця галузь забезпечує сировиною деревообробну, паперову та меблеву промисловість, і яка виробляє близько 6% валового продукту і де зайнято більше 4% працівників. Лісове господарство і лісова промисловість створюють багато робочих місць в сільських регіонах Естонії і невеликих поселеннях.

Велика частина продукції естонського лісового господарства та лісової промисловості експортується, причому Естонії вдається нарощувати експорт все більш дорогих видів товарів. Стабільно зростає виробництво і експорт дерев'яних будівельних деталей, меблів і будівель (будинків). В основному, дана продукція експортується до Фінляндії, Швеції, Німеччини, Норвегії і Великобританії.

Загальна характеристика

Загальна площа країни становить 4,4 млн. га, з яких ліси займають 2,25 млн. га або 51,5%. Площа лісів зростає з року в рік. Тільки за останній 10-річний період вона збільшилася більш ніж на 300 тис. га, а в порівнянні з 1958 роком - в 1,7 рази. Розподіл лісових масивів по країні більш-менш рівномірний (лісистість коливається від 35,4 до 63,4%). Зростаючий запас насаджень складає 411 млн. м³, збільшившись з 1958 року в 3,1 рази. Про ефективність ведення лісового господарства каже факт підвищення середнього запасу на одному гектарі з 103 м³ до 194 м³ за останні 50 років. Ліси Естонії продукують щороку 5,8 м³ деревини на одного жителя, що перевершує аналогічні показники багатьох європейських країн.

В Естонії переважають хвойні породи, однак їх питома вага поступово знижується (з 64,6% в 1958 році до 51,7% в 2000). У приватних лісах, в порівнянні з державними, менше соснових насаджень (29% і 46,7% відповідно), проте вони відрізняються більшою продуктивністю (середні запаси хвойних насаджень в приватних лісах вище, ніж в державних на 20-30 м³). Слід зазначити, що листяні насадження Естонії відрізняються більшою продуктивністю, ніж українські деревостани. Так, середній запас осикових насаджень становить 229 м³ / га, а вільхових 195 м³ / га, практично відповідаючи середнім запасам хвойних насаджень (201 м³ / га для сосни і 216 м³ / га для ялини). Щорічний приріст становить 4,95 м³ / га в державних і 5,7 м³ / га в приватних лісах. Найбільшим приростом (6-7 м³ / га) відрізняються ялинові, модринові, осикові насадження і насадження вільхи сірої. Середній вік насаджень зусиллями естонських лісівників збільшений з 41 року в 1958 році до 56 років у 2000 році. Вік хвойних насаджень трохи вище середньої позначки (60-70 років), а листяних нижче (30-50 років).

Відповідно до земельною реформою і реформою власності, проведеної в 1991 році, колишні лісові власники або їхні спадкоємці незалежно від місця їх проживання могли вимагати повернення своєї власності, отримати за неї компенсацію або претендувати на іншу власність замість «нелегально експропрійованою» в 1940-1991 роках . Заяви від власників або їхніх спадкоємців приймалися до березня 1993 року, після чого стартував процес реституції і приватизації (приватизації підлягають незатребувані правонаступниками лісові землі). Ситуація ускладнена тим, що всього 65,6% земель країни за станом на початок 2002 року було офіційно зареєстровано в земельному кадастрі, тобто процес перерозподілу власності ще не закінчений. Потенційно має бути приватизовано близько 50-60% лісових земель. В даний час держава володіє майже 40% лісових площ, муніципалітети мають менше 1% лісових площ, 30% приватних лісів, а майбутнє ще 30% лісових масивів ще не визначено. Станом на 30.06.2001 року в Естонії було зареєстровано 98,2 тис. приватних лісових власників, які володіють 677,2 тис. га лісових масивів. Приватні володіння Естонії на справжній момент відрізняються невеликою величиною - 6,87 га в середньому, а 57,6 тис. осіб володіють ділянками менше 5 гектарів.

З 1997 року в Естонії активно функціонує ринок земельних і в т.ч. лісових ділянок. За період з 1997 по 2000 рік було укладено понад 11 тис. Угод і продано більше 120 тис.га сільськогосподарських і лісових земель. Із загальної кількості проданих земель в другому півріччі 2000 року лісові землі становили 56%, орні - 28%, пасовища - 7%. Середня ціна за гектар лісових земель становить 800-2000 $ / га. Ціна залежить в першу чергу від продуктивності і породного складу насадження, проведених заходів, місця розташування ділянки (віддаленість від порту, розташування переробних потужностей і місць масового відпочинку).

В Естонії виділяють 3 категорії лісів:

• Охоронні ліси - 4 національні парки, 6 заповідників, 52 ландшафтних парки, а також спеціальні зони, що охороняються лісів, в яких заборонена будь-яка економічна діяльність. Загальна площа охоронних лісів становить 141,7 тис. га або 3% лісових територій.
• Захисні ліси - спеціальні зони, що охороняються лісів, в яких дозволена обмежена економічна діяльність, а також водоохоронні і ґрунтозахисні насадження. Вони служать як цілям охорони навколишнього середовища, так і цілям рекреації, освіти і науки. Загальна площа таких насаджень 223 тис. га або 15% лісової території (в державних лісах 17%). Тільки 5% захисних лісів знаходяться в приватній власності. У захисних насадженнях ширина лісосіки не повинна перевищувати 30 м, площа суцільних рубок не повинна перевищувати 2 гектарів, а поступових рубок 10 гектарів.
• Експлуатаційні ліси. В експлуатаційних лісах допустимі всі види користування, проте також існують обмеження по площі і ширині лісосіки. При подальшому штучному поновленні ширина лісосіки не повинна бути більше 100 м, а площа 5 га; при природному відновленні ширина не більше 150 м, а площа 7 гектарів, при поступової рубки - не більше 10 гектарів.

В Естонії існує кілька видів лісовпорядного планування: 10-річний план розвитку всього лісового сектора країни і плани для кожного лісового підприємства. Для приватних власників за рахунок бюджету складаються рекомендації щодо лісовпорядкування. Законодавством не обмежується кількість деревини, заготовленої в приватних лісах. Встановлюються лише загальні обмеження в частині нижньої межі віку стиглості, частоти проведення рубок догляду і заборони на вирубку молодняків. Загальнообов'язкові, встановлені державою правила рубок останнім часом спрощуються і в подальшому поступово будуть замінені настановами та консультаціями. За два тижні до початку запланованих рубок власник лісу повинен подати повідомлення в відповідну повітову службу охорони навколишнього середовища про види та обсяги рубок, лісо відновлювальних заходах і дотриманні вимог охорони природи. Без повідомлення може проводитися вибірка деревини, пошкоджена вітровалом і сніголами, а також вирубка 1 м³ з гектара в рік з умовою, що загальна вирубка не перевищуватиме 50 м³ на рік.

Лісова політика Естонії обмежує максимально можливий розмір рубки у всіх лісах - 7,8 млн. м³ деревини. У 2000 році в країні було заготовлено 6,4 млн. м³. Середній запас насаджень, що надходять в лісовідновні рубки, невеликий - 174 м³ / га в цілому і 248 м³ / га в державних лісах. Необхідно відзначити скорочення обсягів вибіркових санітарних рубок, а також частки пошкодженої деревини в загальному обсязі лісо відновлювальних рубок. Якщо в 1994 році їх частка в заготовленому обсязі становила 23% і 9% відповідно, то у 2000 році тільки 6,2% і 4,7%. Лісокористування в державних лісах відносно стабільно - 2,6-2,8 млн. м³ деревини в рік або близько 3,5 м³ / га в рік. У приватних лісах, де вирубується більше половини всієї деревини, коливання більш значні.

У 2000 році в Естонії було відновлено 9,2 тис. га площ, причому природним шляхом відновилося 27,4% площ. Для сприяння природного поновлення під час головного користування практикується залишення насінників. Природним шляхом поновлюються в основному насадження берези, осики, вільхи. Посів практикується в основному в соснових (89,2%) і ялинових (4,6%) насадженнях. Незважаючи на те, що в державних лісах менше, ніж в приватних, вирубується деревини, 77,8% проведених робіт з лісовідновлення виконано саме в державних лісах.

В даний час на внутрішньому ринку Естонії немає попиту на сертифіковану лісову продукцію. Сертифікація проводиться для розширення можливостей експортованої продукції. У 2000 році для розробки національної схеми сертифікації в країні закінчилася розробка естонських стандартів невиснажливого лісокористування, що складаються з 10 основних принципів, критеріїв та індикаторів. З 2001 року в країні діють дві неурядові організації, відповідальні за адаптацію національних стандартів до вимог сертифікації по системам FSC і PЕFC. Поки національні стандарти знаходяться в стадії розробки, Влітку 2000 року 600 гектарів приватних земель були сертифіковані за системою FSC. Державні ліси в даний час сертифіковані за системою FSC і ISO 14001: 1 996 (сертифікат діє з січня 2002 по січень 2005 року). Подальший розвиток процесу сертифікації гальмується через відносно невеликій площі приватних володінь і відсутності економічної зацікавленості власників лісу.

У 2000 році в лісовому секторі економіки було зайнято 457 підприємств, а загальна чисельність склала 3205 чоловік. Доходи від реалізації деревини і послуг склали 309,5 млн. $. Приблизно третина реалізованої деревини (в основному, баланси) була продана на експорт. Витрати лісового сектора у 2000 році склали 298,3 млн. $. Майже половина витрат припадає на організацію торгівлі, четверту частину становлять витрати на матеріали і обладнання, а витрати на оплату роботи персоналу 4,9%. Прибуток лісового сектора склала 13,2 млн. $.

Деревообробна промисловість розвивається в останні роки бурхливими темпами. Основним видом продукції є хвойні пиломатеріали (1436,5 тис. м³ у 2000 році) і панелі, в основному ДСП і ДВП (175,8 тис. м³ і 17,7 млн. м² 2000 року відповідно). Значна частина продукції переробки експортується (у 2001 році було експортовано 944 тис. м³ хвойних і 141 тис. м³ березових пиломатеріалів). Потреби в папері покриваються в основному за рахунок імпортованої продукції, - в 2000 році в країні було вироблено 54,4 тис. тонн целюлози і 52,4 тис. тонн паперу).

Експорт лісопродукції становить 13,4% загального експорту по країні і перевищує обсяг імпорту більше, ніж в 4 рази. Так, експорт склав 2000 року 496 млн. $, а імпорт - 91,3 млн. $. 68% експорту припадає на круглий ліс і пиломатеріали. У 2000 році було експортовано 4,3 млн. м³ круглого лісу, в основному балансів, експорт різних колод склав лише 10,4%. Імпортується ж в основному хвойний пиловник. З Естонії лісопродукція в основному прямує до Швеції, Фінляндії, Великобританії, Німеччини та Данії. Основними ж постачальниками виступають Росія, Фінляндія і Латвія.

Інституційна структура

Основним органом, що відповідає за лісовий сектор, є Міністерство охорони навколишнього середовища, в складі якого функціонує лісової департамент. У його функції входить:

• Вироблення лісової політики, законодавчих актів в галузі лісового господарства, підготовка та фінансування державних програм розвитку лісового сектора (у 2002 році бюджет програм розвитку лісового сектора склав 18,2 млн. крон або 1,25 млн. $), Координація складання довгострокового плану розвитку лісового сектора.
• Збір і аналіз інформації про стан лісового сектора.
• Контроль ведення мисливського господарства.
• Надання підтримки приватним лісовим власникам, включаючи підготовку пропозицій щодо надання фінансової допомоги
• Координація роботи по інвентаризації ключових біотопів і надання фінансової допомоги для їх охорони.
• Здійснення міжнародного співробітництва.

На регіональному рівні 15 повітових служб охорони навколишнього середовища, що є підрозділом міністерства, контролюють стан лісів, займаються видачею дозволів, організовують проведення робіт з охорони лісових екосистем і консультацій для приватних власників лісу.

У безпосередньому підпорядкуванні міністерства знаходяться також: 

Центр лісозахисту і лісовідновлення, утворений в 1996 році. Центр бере участь в законодавчому процесі, контролює якість лісового насіння і матеріалу для лісовідновлення, організовує національний банк лісового насіння, здійснює моніторинг санітарного стану лісу і якості лісовідновлення, проводить лісові дослідження, збирає і аналізує інформацію про ліси і лісові ресурси. У штаті центру працює 30 співробітників, фінансування - бюджетне.

Лісовпорядне підприємство, що займається як питаннями лісовпорядного планування, так і проведенням національної інвентаризації. Має в своєму штаті 79 співробітників.

Управління земельних ресурсів, утворене в 1990 році, відповідальне за стан земельного кадастру, координацію в проведенні земельної реформи, а також інших робіт, пов'язаних з геодезією, топографією, картографією і т.д. Управління має в своєму штаті 234 співробітника, з яких 70 осіб працює в штаб-квартирі організації, а інші в 15 повітових офісах. Фінансування бюджетне. У 2001 році бюджет організації становив близько 5,2 млн. євро.

            Всіма державними лісами країни управляє за дорученням профільного міністерства державне агентство - RMK. Агентство в тому вигляді, в якому воно існує зараз, функціонує з 1 січня 1999 року. Його вищим директивним органом є обраний на 3 роки наглядова рада, що складається з представників парламенту, профільного міністерства, міністерства економіки, а також інших представників, рекомендованих профільним міністерством. До компетенції наглядової ради належить призначення генерального директора, прийняття бюджету і економічної політики агентства, твердження шкали заробітної плати та тарифної сітки працівників. Фактичне керування здійснює генеральний директор, який обирається строком на 5 років.

У підпорядкуванні штаб-квартири RMK, крім безпосередньо лісових підрозділів, знаходиться лісові розсадники і мисливське господарство (державні лісомисливські округи покривають тільки одну десяту частину мисливських угідь країни), зони і будинки відпочинку, центри навчання, природоохоронна школа, лісовий музей, кар'єри з видобутку природних ресурсів . Щорічно відзначається скорочення і укрупнення структурних одиниць, провідних лісове господарство. Так, в 1999 році а агентстві було 92 лісництва, в 2000 - 80, а в 2001 вже 66. З 2002 року департаменти полювання, туризму і охорони природи функціонують як рекреаційна сфера діяльності агентства.

Із загальної площі лісів, що знаходяться в управлінні агентства (1,063 млн. га) на початку 2003 року, 14% відповіли режиму суворих заповідників, 19% мали обмеження в лісокористуванні, внаслідок виконання ними певних охоронних функцій.

RMK має щорічно можливість заготовляти 2,6 млн. м³ деревини і практикує два види продажу деревини: продаж лісу на корені і продаж заготовленого круглого лісу. Продаж лісу на корені економічно невигідно, внаслідок більш низьких цін реалізації, і його обсяги щорічно знижуються. Деякі коливання обсягів продажів в 2001-2002 році пов'язані з розробкою в порядку санітарних рубок насаджень пошкоджених вітровали. Як ми бачимо, з пожвавленням ринку ростуть ціни продажів і круглого лісу і ліси на корені. Однак втрати агентства при продажу лісу на корені очевидні (в 2003 році було реалізовано 0,6 млн. м³ зростаючого лісу за середньою ціною 15,6 $, а 1,9 млн. м³ круглого лісу за середньою ціною 27,6 $.

Для здійснення продажів застосовується кілька методів. Ліс на кореню продається останнім часом в основному на аукціонах і торгах. Частка проданого на них лісу збільшилася з 41% в 1997 році до 77,7% в 2000. Аукціони / торги проводяться у всіх регіонах щомісяця, однак найбільші обсяги (65%) продаються в зимовий період. Найбільші ж ціни, навпаки, припадають на сезон з квітня по вересень. Необхідно враховувати, що згідно із законом ціна продажу не може бути нижче базової, встановленої профільним міністерством. У 2000 році було проведено 30 аукціонів і торгів, 6 з яких були закритими. 98% проданих насаджень призначені в суцільну рубку і тільки 2% для проведення вибіркових рубок. Крім традиційних методів проведення відкритих і закритих аукціонів, агентство практикує виставлення оголошень в Інтернет і проведення on-line аукціонів. Це новий метод продажів, проте він надає можливість залучення більш широкого кола покупців деревини. Крім аукціонного продажу, агентство практикує продаж за довгостроковими договорами, причому спостерігається тенденція скорочення кількості покупців за договорами з одночасним збільшенням обсягів деревини, що продається за одним договором. Так, наприклад, 140 тис. м³ осиковою деревини щорічно набуває компанія AS Estonian Cell. Крім того, можливе укладання договорів на нетривалий період (дослідні партії, продаж дров і низькоякісної деревини).

У 2001 році на базі одного з розплідників RMK була утворена акціонерна компанія з виробництва контейнерного посадкового матеріалу. Її засновниками були міністерство охорони навколишнього середовища (60%) і фінська державна лісова компанія (40%). В даний час компанія працює для потреб естонських лісів, проте в майбутньому планується експортувати посадковий матеріал. Решта 6 великих розплідників RMK об'єдналися під егідою департаменту лісонасіннєвої справи. Розсадники агентства покривають як свої потреби в посадковому матеріалі, так і інших лісокористувачів. Крім шести стаціонарних великих розплідників багато лісництва мають свої невеликі розплідники. У 2002 році було вирощено 4,3 млн. саджанців і 5,7 млн. сіянців ялини, 5,3 млн. сіянців сосни і 0,7 млн. саджанців берези, зібрано 1389 кг насіння сосни. Збільшення виробництва посадкового матеріалу стало необхідним для залісення пошкоджених ураганом насаджень. Діяльність департаменту принесла в 2002 році агентству прибуток в 675 тис. $.

Пожежі завдають найбільшої шкоди естонським лісах. В цілому по країні у 2000 році було зареєстровано 158 пожеж із середньою площею в 4,3 га. Для охорони лісів від пожеж агентство проводить систему попереджувальних протипожежних заходів, авіаційне патрулювання території. Великої шкоди естонським лісах завдав шторм липня 2001 року: 6 тис. державних лісів були знищені і ще 7 тис. вимагали суцільної санітарної рубки. Збиток, нанесений агентству, оцінювався в 2,8 млн. $. Шторм в листопаді 2001 приніс втрати близько 1 тис. м³ деревини.

Рекреаційна діяльність RMK зосереджена на створенні умов для залучення якомога більшої кількості людей, які відвідують лісові масиви. Для проведення відпочинку в лісі надаються будиночки, хатинки, обладнуються місця для кемпінгів і розведення багать. Агентством на ці цілі в 2002 році було виділено в цілому 0,5 млн. $ на утримання і 0,23 млн. $ на створення нових місць відпочинку. RMK також зацікавлене в залученні населення та іноземних гостей для проведення відпусток і мисливських турів в лісах агентства. Для цих цілей обладнані 17 будинків відпочинку, готель і конференц-зал, мисливські будиночки. Агентство також надає послуги з харчування (харчування та розміщення гостей становить 0,61 млн. $ доходів від надання туристичних послуг. За нового туристичного кодексу Естонії, туристичні послуги можуть надавати тільки комерційні структури. RMK за законом міг надавати послуги до початку 2003 року. Наглядова рада агентства подає прохання про перегляд цього положення.

Доходи RMK склали в 2001 році 919 млн. ЕЕК або 63,3 млн. $. Основним джерелом доходу агентства є продаж деревини і ліси на корені. У 2002 році доходи зросли до 65 млн. $, а доходи від транспортування деревини, полювання і вирощування посадкового матеріалу до 4,5 млн. $. У проекті бюджету на 2003 рік передбачено зменшення доходів, внаслідок введення обмежень і зниження розміру рубок на 150 тис. м³.

Агентство має щорічний прибуток близько 5 млн. $. У структурі витрат компанії  значне місце відводиться виплати податків. На зарплату і виплату соціального забезпечення припадає 23% витрат.

Згідно із законом 26% доходу від продажу лісу на корені (лісовідновні рубки) та круглого лісу, отриманого в результаті лісовідновної рубки, перераховується у вигляді податку в бюджет держави. У 2003 році державі було сплачено 11,8 млн. $. Решта дохід, отриманий RMK, залишається в агентстві і використовується для покриття витрат на проведення лісогосподарських операцій. Законом також передбачена можливість надання дотацій з державного і місцевого бюджету на виконання заходів, передбачених урядом і місцевими адміністраціями. Агентство має право з дозволу наглядової ради брати позики в розмірі, що не перевищує 10% загальних щорічних витрат.

Агентство, як і інші підприємства лісового сектора, платять також такі податки: 

ПДВ. З 28.06.2003 року підприємство має реєструватися як платник ПДВ при перевищенні річного обороту в 18,3 тис. $. Стандартна ставка податку 18%. За експортовану продукцію ПДВ не стягується. В Естонії існують зменшені ставки податку в 0 і 5%. Однак до продукції лісового сектора вони не відносяться. У зв'язку з вступом країни в ЄС, з 1.05.2004 року підвищено ставку ПДВ на деякі види товарів.

Земельний податок в розмірі 0,5-2,5% від вартості землі. Всі землі країни розділені на 11 зон. Ставка податку визначається місцевою адміністрацією, на рахунок якої і надходить податок. Для лісових земель в середньому ставка податку становить 1,6%. Відповідно до рішення уряду може бути встановлено зниження ставки податку (20, 50 і 75%) внаслідок економічних обмежень землекористування.

Відрахування на соціальне страхування в розмірі 33% всіх виплат працюючим співробітникам (20% соціальне страхування і 13% національне медичне страхування).

Лісове господарство Фінляндії

Приватні ліси Фінляндії — приклад для світу, або як невеликі сімейні господарства вирощують найкращій ліс для великих корпорацій.

Фінляндія відноситься до тих країн, де лісогосподарська галузь економіки грає провідну роль у формуванні ВВП. Країна займає перше місце у світі за долею лісопаперової галузі в експорті країни — 40-45%. Ліси займають 71,6% усієї площі Фінляндії. У цьому зв’язку ми спробуємо з’ясувати, як інститут приватної власності забезпечує такі високі результати країни у лісогосподарській галузі.

Одним з найбільш вагомих інститутів, що забезпечує активний розвиток та процвітання лісогосподарського комплексу Фінляндії є приватна власність на ліси. 70% від їх загальної площі належать приватним господарям або лісопромисловим корпораціям, лише 25% лісів належать державі, а 5% є землями, що захищені від лісопереробної діяльності. 

Процентне співвідношення площі заповідних лісів від їх загальної кількості (див. карту).

Оскільки одне лісове господарство, зазвичай, належить одній сім’ї, можна підрахувати, що близько 900 тис. фінів володіють лісами. Загалом населення країни складає 5.5 млн, що означає, що кожен п’ятий громадянин Фінляндії є лісогосподарем. Тобто ведення лісового господарства є прерогативою малого сімейного бізнесу, а переробкою сировинного продукту та створенням більшої доданої вартості у подальшому займається середній та великий бізнес. Загалом в Фінляндії, 80-90% лісогосподарської діяльності припадає на приватний бізнес.
Лісова індустріальна група об’єднує лісове господарство, лісову промисловість, машинобудування для лісової промисловості, частину хімічної та фармацевтичної промисловості, автоматизовані та пакувальні системи, типографію, енергетичне виробництво, логістику, освіту та консалтинг у лісовій галузі. Якщо виходити з об’ємів усього індустріального лісового кластеру, то його доля у ВВП Фінляндії складає 35%. 

Структура лісоволодіння у Фінляндії: 70% усього лісового господарства країни належить приватним структурам, з яких 61,7% – малий сімейний бізнес, а частка лісозаготівельних корпорацій – лише 8.7%.

Лісове господарство Австрії

Австрія - промислово розвинена держава в Центральній Європі з населенням понад 8 млн. чоловік. Ліси займають 3,92 млн. га. за лісистістю, яка становить в середньому 46,8%, Австрія належить до багатих лісом країн Європи, поступаючись лише Фінляндії, Швеції та Росії.

Австрія - гірська країна, значну територію якого займають Альпи - витягнута гірська гряда, що складається з багатьох хребтів і масивів і круглих гір висотою до 3800 м. Країна, в основному лежить в океанічній кліматичній зоні з великою кількістю атмосферних опадів. Клімат передгірних і рівнинних районів помірний. Максимум опадів припадає на літній період. Середньорічна кількість опадів в більшості районів перевищує 1000 мм. Зони і райони з незначними атмосферними опадами розміщені в Центральних Альпах, на північному сході і сході, де випадає менш 500 мм на рік.

Лісові масиви розташовані нерівномірно. Більшість з них розташована на схилах альпійської зони і в середніх горах. До висоти 600-800 м зустрічаються окремі ділянки дуба черешчатого і австрійського, бука європейського, ясена звичайного; вище 800 до 1000 м бук утворює суцільний лісовий пояс і займає більше половини площі лісів. На висоті 1000-1400 м переважають хвойні породи: ялина європейська, ялиця біла, модрина європейська, сосна чорна і звичайна. У Центральних Альпах природна межа лісу лежить вище 1800 м над рівнем моря, а в Вапнякових Альпах - приблизно на 200 м нижче. Межа деревної рослинності (гірська сосна і кедр) піднімається майже на 300 м вище межі лісів. Приблизно з висоти 2000 м - альпійські луки. Переважна більшість - 69,2% становлять хвойні ліси, які характерні для високогірних місцевостей. Ялина є найбільш поширеною породою (55,7%). Бук становить менше 10%. Запас деревини в лісах становить понад 900 млн.м³ при щорічному загальному прирості майже в 20 млн.м³. Середня продуктивність експлуатаційних лісів - 240 м³ / га, річний приріст деревини в них - 6 м³ / га. Відповідно продуктивність захисних лісів, що виконують переважно водоохоронні і ґрунтозахисні функції в горах - 190 м³ / га, а їх щорічний приріст - 2,8 м³/ га.

Серед різноманітних функцій лісів Австрійським лісовим законом охоплюються такі чотири основні функції: комерційна (господарська), захисна, рекреаційна і природо формуюча 64,5% загальної лісової площі використовують цілком з експлуатаційною метою, а в захисних лісах ведеться обмежена господарська діяльність, яка дає можливість отримувати доходи власникам лісів, лісівникам та лісовим працівникам. Слід зазначити, що в австрійських лісах понад 100 років принцип постійного невиснажливого лісокористування є головним законом ведення лісового господарства.

Переважна більшість лісів Австрії знаходиться в приватному володінні. Державі належить лише 18% лісових площ. Решта - власність приватних осіб, колективна або церковна власність. Для країни характерно чимала кількість власників лісів. Лісові володіння площею до 200 га становлять половину (53%) всіх лісових площ. Серед них дві третини становлять лісо володіння площею до 50 га.

В Австрії ліс уже давно знаходиться під суворою охороною. Ще лісовими законами і правилами середньовіччя було забезпечено збереження лісів з метою задоволення потреб гірничодобувної промисловості, солеварень і металургійних заводів. У державному Лісовому законі 1852 року до цього додали принципи збереження захисних і природозберігаючі функції лісу. З роками, відповідно зі зростаючим усвідомленням проблем охорони навколишнього середовища, постійно вводилися нові правила захисту лісів. Глобальне значення лісу в останні десятиліття зросла, і ліс тепер розглядається не тільки як постачальник сировини, а й як незамінний елемент навколишнього середовища. У чинному Законі про ліс, який прийнятий в 1975 р і доповнений в 1987 р, враховані прогрес суспільства до природо збереження. Мета закону - забезпечити захист лісів і безперервне виконання його основних функцій і інших корисних властивостей. За головною вимогою господарства, новий молодий ліс завжди повинен замінювати старий. Лише у виняткових випадках дозволяється вирубка лісу для побудови, наприклад, населених пунктів, доріг і т.д. Необхідно відзначити, що законодавство Австрії забороняє переводити лісові землі в сільськогосподарські угіддя. Існують особливі вимоги щодо охорони лісів і досконалий догляд за захисним лісом. Навіть в господарському лісі можна використовувати тільки ту деревину, яка досягла повної зрілості. Розробка суцільних лісосік, що перевищують площу 0,5 га, здійснюється тільки з дозволу лісового відомства. Великі суцільні лісосіки цілком заборонені.

Налагоджено дієві механізми забезпечення якості виконання лісових операцій. З цією метою встановлені вимоги, згідно з якими лісовими господарствами площею понад 500 га повинні керувати кваліфіковані лісівники, а площею понад 1800 га - дипломовані  інженери-лісівники.

Спеціальний контрольний лісовий орган стежить за дотриманням встановлених законом правил, а також консультує власників лісів і залучає інші спеціалізовані організації. Захист лісу в Австрії є центральним суспільно-економічним фактором, забезпечується строгим лісовим законодавством, професійною роботою висококваліфікованих лісівників, організацією стійкого розвитку лісового господарства та неухильним запобіганням пошкоджень і знищення лісів. У Законі про ліс встановлені розмір грошової допомоги на поліпшення функцій лісу, а також види лісогосподарських пільг, сприяють виплаті кредитів, узятих на проведення лісогосподарських заходів. Завдяки цьому щорічно виконуються роботи з лісорозведення та лісовідновлення на площі понад 30 тис. га (заліснення вирубок, висаджування нового лісу на пустирях і гірських схилах, озеленення місць відпочинку і т.п.).

Незважаючи на приватний характер лісів, будь-який громадянин має право перебувати в лісі. Винятком є ​​тільки райони вирубок, місця буреломів. Збір грибів та ягід в занадто великих кількостях категорично забороняється. Катання на лижах в лісі поблизу канатних доріг і лижних трас строго заборонено. Строго заборонено також знищувати ліс, руйнувати і пошкоджувати лісокультурні площі, в тому числі і неофіційно складувати побутове сміття в лісі. З огляду на гірський характер місцевості, в країні вже більше 100 років працює лісотехнічна служба по закріпленню гірських потоків і зсувів, підпорядкована лісовому відомству. У ній працюють висококваліфіковані лісівники.

Застосовувані службою методи полягають в поєднанні будівельно-технічних і лісобіологічних заходів. Комбінація високогірних заліснень, відновлення і догляд за захисними лісами в поєднанні з технічними спорудами є яскравим прикладом гармонізації довкілля, що зараз особливо важливо і актуально.

Раціональним веденням господарства в лісах Австрійської Республіки керує Міністерство земель, лісів і водного господарства, департамент лісового господарства якого розробляє основні принципи лісової політики і контролює дотримання вимог чинного лісового законодавства. Міністерству також належить 96,5% акцій акціонерного товариства "Австрійські державні ліси", в користуванні якого перебувають понад 90% державних лісів.

Крім лісового відомства, існують громадські організації та об'єднання, що представляють інтереси лісників і власників лісів. До них відноситься Конференція президентів сільськогосподарських палат Австрії, Сільськогосподарські палати окремих земель, об'єднання сільськогосподарських і лісових господарств, Союз лісівників та ін.

Лісокористування в Австрії відрізняється високою інтенсивністю. Заготівля деревини з гектара становить 3-4 м³ на рік. В середньому заготовлюється близько 80% річного приросту. У лісах працюють кваліфіковані працівники лісового господарства. Умови праці, які були можливі ще 30 років тому, коли лісоруби жили протягом тижня окремо від своїх сімей в примітивних умовах, не прийнятні в наш час. Сучасні машини - від бензомоторної пили до лісових комбайнів, що забезпечують повну механізацію лісосічних робіт, полегшують і спрощують лісозаготівлі і транспортування деревини. Переважно застосовується сортиментна технологія лісозаготівель. Використання машин в складі харвестера і форвардера є звичайним явищем на теперішніх лісосіках. І можна зрозуміти гордість голови профспілки лісничих Австрії Фрідріха Гангстерова, який показує процесорну головку, яка ефективно виконує операції звалювання дерев, обрізки гілок і розкряжування стовбурів, повністю усуваючи тяжкі і небезпечні операції в праці лісоруба. На лісосіки останнім часом прийшли так звані гірські лісові комбайни - мобільні канатні установки, обладнані гідроманіпулятори з процесором. Така техніка дозволяє двом працівникам виконувати весь комплекс лісосічних робіт, не завдаючи особливої ​​шкоди лісовим ґрунтам. Застосування подібної техніки можливо тільки при наявності відповідної інфраструктури. Тому австрійські ліси характеризуються надзвичайно добре розвиненою мережею лісових автодоріг. Щільність доріг в лісових масивах становить 3,5 - 7 км на 100 га. Лісові дороги мають високу якість дорожнього полотна, що дозволяє забезпечувати високу швидкість руху транспортних засобів.

Такий стан характерний не тільки для державних, але і для приватних лісів. Лісозаготівлю в приватних і державних лісах здійснюють спеціалізовані підприємства, обладнані спеціальною, створеної для роботи в гірських умовах, технікою. У державних лісах працюють великі лісозаготівельні підприємства, які будують лісові автодороги. Характерною рисою є переважання канатних систем і висока продуктивність праці (2,5-3 тис. м³ на рік на одного працівника). Приватні лісозаготівельні підприємства значно менші за кількістю працівників і устаткування, але і в них канатних установок теж більше, ніж трелювальних тракторів. Слід зазначити невелику площу лісосік при суцільних рубках (0,5-2 га), а також проведення не суцільних рубок, а вибіркових рубок із застосуванням мобільних канатних установок, харвестерів і форвардерів.

Переважна більшість канатних установок - австрійського виробництва. Мобільні канатні установки монтуються на шасі автомобілів різних типів або на причепах. Колісні трактори для роботи на лісозаготівлях випускає завод "STEYR. Це сільськогосподарські трактори різної потужності, обладнана додатковими пристроями для трелювання деревини.

Одним з головних чинників підвищення ефективності лісопромислового виробництва в Австрії є використання деревних відходів і низькоякісної деревини для енергетичних потреб. Австрія в цьому напрямку є однією з передових країн Євросоюзу, де в 2010 році планується отримувати 12% енергії з відновлюваних джерел. Проводиться надзвичайно широка реклама енергетичного використання деревини і здійснюється державна політика стимулювання споживачів енергії з деревини та виробників відповідного теплоенергетичного обладнання, що дозволяє лісівникам забезпечувати збут низькоякісної деревини і паливних дров та отримувати додаткові доходи.

Досвід інтенсивного природо ощадного лісокористування в складних рельєфно-гідрологічних умовах Австрії підтверджує можливість і доцільність, а також вказує шляхи і методи організації сталого розвитку лісового господарства в наших Карпатах, без чого неможливо входження нашої держави в Європейське співтовариство. Тому завданням українських лісівників на всіх рівнях управління лісовим господарством є вироблення виваженої програми поступового і планомірного переходу на європейські методи господарювання в лісах Карпатського регіону.

 Автори: «Анатолій САБАДИР, начальник відділу технічної політики й інвестицій Держкомлісгоспу, Юрій ГРОМ’ЯК, головний інженер ДЛГО “Львівліс”, Володимир КОРЖОВ, завідувач лабораторії природозберігаючих лісових технологій УкрНДІгірліс, Сергій ЗІБЦЕВ, заступник директора»

Лісове господарство Німеччини. 

Територія Німеччини на 30,8% вкрита лісами, що відповідає площі 10,7 млн. ​​га. У той час як в більшості країн світу площі, займані лісами, постійно скорочуються, в Німеччині вже кілька десятиліть спостерігається протилежний процес - постійне зростання лісових масивів. Причинами зростання лісових площ є, в першу чергу, свідома лісопосадка, розширення лісових площ за рахунок сільськогосподарських територій і компенсація господарського використання природних територій підприємствами шляхом їх заліснення. Кожну секунду в німецькому лісі підростає 2 м³ лісу, а за рік приріст нових лісових порід становить 90 млн. м³. Лише 2/3 нового лісу використовується економікою. Завдяки успішній лісової політики, запаси лісу в Німеччині на сьогоднішній день складають 3,4 млрд. м³ і перевищують лісові запаси багатьох європейських країн, наприклад, таких лісистих територій, як у Фінляндії та Швеції.

Більшу частину лісів Німеччини (60%) займають хвойні породи, перш за все, ялини європейської і сосни звичайної. А серед широколистяних порід перше місце займає бук лісовий. Близько 15% лісистої поверхні Німеччині припадає на букові ліси, майже 10% - на дубові. На загальне переконання німецьких ботаніків, без втручання людини бук в Німеччині поширився б по всій території (крім гірських регіонів). Домінування хвойних дерев – ялини європейської (28%) і сосни звичайної (23%) має антропогенний характер.

Більшість лісів в ФРН є змішані ліси. У Німеччині є представницьке «лісове» законодавство, що ґрунтується на багатовіковому досвіді використання лісів.

Головний «лісовий» закон встановлює загальні норми і враховує місцеві особливості німецьких земель, наділяючи їх великою самостійністю в лісовій політиці. На ліси поширюються також всі екологічні закони: Закон про захист природи, Закон про водні ресурси, Закон про поводження з відходами та інші. Найголовнішим і відповідальним органом в лісовій промисловості ФРН є Міністерство сільського господарства, продовольства і захисту прав споживача. Наступний рівень відповідальності займають міністерства федеральних земель. Ліс в Німеччині знаходиться як в приватному, так і в громадському володінні. Так, 46% лісів належить приватним особам і підприємствам, 34% - загально - федеральні  ліси.

При цьому цікавий подальший розподіл лісів в приватному секторі: 65% всіх приватних лісів є власністю сільськогосподарських підприємств. Відповідно до закону, власник лісу вирішує, як ліс буде використовуватися: як зони відпочинку, як джерело деревини або ще для якихось цілей. Використання лісу має дуже довгу традицію в Німеччині. Такі способи використання лісу, як вирубка дерев для опалення домашнього господарства, використання лісових пасовищ у тваринництві та збирання різних плодів лісу були відомі і широко вживані вже з часів середньовіччя.

У XVI і XVIII століттях німецькі ліси так широко вирубувалися і експлуатувалися зростаючою промисловістю і сільським господарством (солеварні, металургійні заводи будівництво та ін.), що виникла навіть загроза їх повного знищення. Тільки введення і реалізація концепції «ефективного та економного» лісового господарства змогли врятувати німецькі ліси від їх повного знищення. Сучасна німецька економіка використовує ліс, в основному, як джерело деревини.

Власники лісів і лісничі в Німеччині підтримують природні процеси в лісових екосистемах, застосовуючи, так званий, спосіб природного господарювання. Близьке до природного, лісове господарювання допомагає не тільки створити в Німеччині здорові і оптимально пристосовані до умов навколишнього середовища ліси, але значно здешевлює процес догляду за лісом. При цьому всі заходи відбуваються під девізом «Перебудуємо (реорганізуємо) ліс з метою підтримки і сприяння його різноманітності». При такому господарюванні лісничі рубають тільки вибіркові дерева, в той час як раніше в лісах здійснювалися в більшості суцільно - санітарні рубки. Хоча, при буреломах, вітровалах і зараз здійснюються суцільні рубки. В результаті таких вибіркових рубках в лісах виникають сонячні місця, старі дерева ростуть поруч з молодими, а шляхом вибіркової підтримки окремих видів дерев вдається підвищити лісову різноманітність. Близьке до природного лісове господарювання в Німеччині допомагає лісам розвиватися природним шляхом і створює екологічні ніші. Після Другої світової війни лісничі в ФРН садили в основному ялину європейську, так як ця порода витривала і швидко ростуча. Сучасне лісове господарство працює за іншим принципом - «садити в лісах не те, що зручно людям, а то, що необхідно природі».

Дотримуючись цього принципу, лісничі поступово замінили всі смерекові ліси змішаними і реалізували мету «реорганізації» німецького лісу. «Реорганізація лісу» - один з найбільших проектів в історії німецького лісового господарства. Цей проект є важливою складовою в боротьбі із сучасною екологічною катастрофою, яка призводить до зміни клімату в світовому масштабі. Нові змішані ліси, що виникли на місці старих ялинових лісів, відрізняються більшою стійкістю проти негод, хвороб і посухи.

Електронний ресурс:

            1.http://www.wald.de/
            2.http://www.forstverein.de/

Виїзний семінар Івано-Франківського ОУЛіМГ 20.10.2017 року

 у ДП «Вигодський лісгосп»

  Тема: «Планування і проведення поступових і вибіркових рубок» цьогорічного науково-практичного семінару в якому взяли участь директор Інституту гірського лісівництва імені Пастернака П.С. Голубчак О.І., фахівці відділу лісового господарства Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, головні лісничі і провідні спеціалісти лісгоспів області, семінар відбувся 20 жовтня  в ДП «Вигодський лісгосп» на базі Шевченківського, Людвиківського та Свічівського лісництв. Всі учасники колегії зібралися в приміщенні контори Шевченківського лісництва для ознайомлення із майстерською дільницею по вирощуванню посадкового матеріалу. З вступним словом до учасників семінару виступили директор Інституту гірського лісівництва імені Пастернака П.С. Голубчак О.І., головний лісничий ДП «Вигодський лісгосп» Максимів В.Б., який дав коротку характеристику базового розсадника Шевченківського лісництва. Зокрема він сказав про те, що у 2012 році на базі Шевченківського лісництва було розпочато будівництво сучасної лісокультурної дільниці по вирощуванні стандартного посадкового матеріалу. Для цього побудовано три піднавіси, загальною площею 752 м² , будівництво яких було почато у 2013 році (піднавіс №1) і закінчено у 2015 році (піднавіс №3). Круглорічно у них вирощується основні лісоутворюючої породи, такі як: модрина європейська, ялиця біла, ялина європейська, бук лісовий, дугласія зелена, а також декоративний посадматеріал для забезпечення потреб населення.

         У 2013 році побудована теплиця №1 загальною площею – 88 м² , яка оснащена сучасним тепличним обладнанням, необхідним для вирощування високоякісного посадматеріалу. У 2015 році побудована теплиця №2 загальною площею 128 м². Будівництво цих теплиць дало змогу проводити висів насіння у край ранні терміни, що дає змогу швидше досягнути посад матеріалу стандартних розмірів у порівнянні з висівом у відкритому ґрунті.

         Для ефективнішого використання корисної площі лісокультурної дільниці Шевченківського лісництва у 2013 році було розпочато будівництво коробів, яке тривало до весни 2017 року. На даний час їх нараховується 32 штуки, загальною площею 968 м² .

         Враховуючи специфіку гірської місцевості і для збереження посад матеріалу у стані спокою до весняної висадки, було побудовано у 2015 році холодильну камеру загальною площею 80 м² .

         В середньому на лісокультурній дільниці зараз вирощується близько 600 тис. шт. сіянців та саджанців основних лісоутворюючих порід, з яких 200 тис. шт. – сіянці модрини європейської. Це дає змогу повністю забезпечити потребу лісгоспу в садивному матеріалі необхідному для лісовідновлення.

 Крім того, підкреслив Василь Богданович, ДП «Вигодське лісове господарство» реалізовує посадматеріал іншим лісогосподарським підприємствам та населенню. У 2017 році підприємством реалізовано посадматеріалу на суму більше 360 тис. грн.

         Після ознайомлення з майстерською дільницею Шевченківського лісництва учасники колегії здійснили переїзд в квартал 34 урочище «Сопотей» Людвиківського лісництва.

На ділянці в кварталі 34 виділ 2.2 на площі 3,6 га проводиться перший захід поступової лісовідновної рубки в перестійному смерековому деревостані, розробка лісосіки проводиться з допомогою підвісної канатної дороги MOZ 300. Трелювання деревини здійснюється напівпідвісним способом у верх по схилу, крутизною більше 25⁰ на відстань 150 метрів. Учасники семінару наочно переконались, що така технологія розробки лісосіки є хоча трудомісткою і затратною, але найменш шкідливою для лісового середовища.

         Після цього учасники семінару перейшли на ділянки прохідних рубок. Познайомилися з пробними площами № 4 і № 5 на ділянках під проведення прохідної рубки в кварталі 34 виділи 10 і 20. На цих ділянках було проаналізовано особливості призначення, умови проведення вищевказаної рубки. Учасники семінару ознайомилися з таксаційними характеристиками насаджень на пробних площах.

Перейшовши на пробну площу № 3, у кварталі 9 виділ 1, всі учасники семінару активно обговорювали особливості призначення і проведення  прохідної рубки в даному насадженні.

  Короткий зміст дискусії: в прохідну рубку відведене насадження в кварталі 9 виділі 1, площею 0,63 га. Таксаційні характеристики насадження: склад 10Ялє, вік 128 років, середня висота 30 м, середній діаметр 34 см, клас бонітету І, тип лісу СзПЯ, повнота 0,9 запас деревини на 1 га 800 м³, з них сухостій 90 м³, ВНРМ 1170 м, пошкоджене хворобами лісу - опеньок осінній. Основна ціль семінару - обговорити можливість проведення прохідних рубок у таких високоповнотних  і високогірних насадженнях.

Учасники семінару жваво обговорювали тему проведення таких рубок догляду в експлуатаційних та захисних лісах. Учасники семінару прийшли до спільної думки, що прохідну рубку у смерекових лісах необхідно проводити слабкою і середньою інтенсивністю із врахуванням особливостей кожної конкретної ділянки, їх розміщення, породного складу, вітроударності схилів, багатства ґрунтів і типів лісу. У цих високопродуктивних деревостанах Іа – ІІ класу бонітету повинні залишатися цільові дерева в кількості не менше 300-500 шт. на 1 га, так звані дерева майбутнього, за якими буде вестися догляд і які дадуть максимальний приріст запасу деревини. Повнота деревостану в таких насадженнях має бути оптимальною для забезпечення всіх вищезгаданих умов.

  До таких дерев відносяться, як правило, кращі дерева в біогрупі, здорові з прямими стовбурами, нормально розвиненими, порівняно з високо піднятою кроною, гостро вершинні з темно-зеленою хвоєю і гілками, які утворюють гострий кут зі стовбуром. Таким цільовим деревам при таких рубках повинні створюватися найбільш сприятливі умови зростання, видаляючи заважаючі їм дерева і зберігаючи допоміжні - більш дрібні, які будуть сприяти кращому зростанню.

         Видаляють в першу чергу - дерева хворі, сухостійні, пошкоджені, а також здорові другорядні породи, що роблять негативний вплив на цільові дерева. Видалення небажаних дерев дозволяє збільшити освітленість крон, збільшення їх об’єму, а відповідно і розростання кореневої системи, збільшення стійкості і площі живлення залишених дерев, що веде до посилення у них процесів фотосинтезу і, як наслідок, збільшення приросту деревини.

Учасники семінару пришли до висновку, що інтенсивність і повторюваність такої прохідної рубки залежать від лісівничих властивостей породи, складу сформованого деревостану, його структури та цільового призначення. У  насадженнях вибіркові рубки повинні проводитися не виснажливо, забезпечуючи їх стійкість і можливість максимального використання приросту із переведенням у майбутньому вирощування деревостанів до схеми наближеного до природи лісівництва, невисокої інтенсивності по запасу (не більше 15-25%).

Під час обговорення було відмічено надзвичайно високу загущеність і захаращеність штучно створених насаджень, на чому акцентують увагу українські і закордонні науковці і практики, які відмічають, що величезна кількість деревини в наших насадженнях не використовується.

Крім того відмічено, що зменшення об’ємів суцільних рубок, збільшення розмірів і площ вибіркових рубок вимагає кардинального розвитку лісової інфраструктури – будівництво лісових автодоріг, розширення мережі трелювальних волоків і технологічних коридорів, утримання в належному стані вже збудованих лісових доріг, що дозволить здешевити вартість заготовленої деревини та зменшить ерозію ґрунту і забруднення потоків і рік. Необхідно також закуповувати природозберігаючі механізми і обладнання (підвісні канатні установки), збільшувати об’єми заготівлі деревини з допомогою кінного трелювання. 

Учасниками семінару було обговорено особливості  проведення вибіркових рубок головного користування на прикладі ділянки в кварталі 4, виділ 45 площею лісосіки 1,8 га в урочищі «Багонка» Свічівського лісництва. Учасники семінару  ознайомилися з  таксаційною характеристикою насадження на ділянці під вказану рубку: категорія лісу – експлуатаційні ліси, вік 94 роки, склад 6Ялє2Бкл1Яцб1Яв од. Ос, Влс, тип лісу СзБПЯ, повнота 0,81 запас на 1 га 475 м³ , схил південної експозиції, крутизною більше 25⁰, пошкодження хворобами лісу - смоляний рак 15%, всихання стовбурів листяних порід 10%. Насадження неоднорідне, змішане, різновікове. Природне поновлення на ділянці недостатнє, ґрунти середньо стійкі, дуже кам’янисті. Розробка ділянки можлива із застосуванням підвісної канатної установки.

При добровільно-вибірковій рубці головного користування в  першу чергу вирубуються хворі, перестійні і стиглі дерева, потім дерева з уповільненим ростом для своєчасного використання деревини і збереження захисних властивостей лісу. Добровільно-вибіркові рубки найбільшою мірою відповідають природі різновікового лісу. Вони складніші інших способів рубок, так як  вирубуються окремі дерева або їх групи. При цьому прагнуть до рівномірного розподілу дерев по площі, які залишаються на корені. Одночасно проріджують куртини молодняка і підріст (проводять освітлення підросту).

При добровільно-вибіркових рубках періодичність рубок 10 і більше років. Інтенсивність і періодичність добровільно-вибіркових рубок залежать від категорії лісів, повноти і вікової структури деревостану, ґрунтових умов, рельєфу місцевості, тобто від конкретних умов кожної ділянки. Після проведення такої рубки повнота деревостану і зімкнутість пологу не повинні знижуватися нижче 0,6.

- Завдяки поступовій і вибірковій системі рубок забезпечується постійне лісовідновлення, разом з тим зберігається життя лісової фауни та флори: не пошкоджується лісовий покрив, лісова рослинність тощо. Поряд з цим триває безперебійний процес лісовідновлення усього деревостану. З точки зору лісової науки, максимальна користь спостерігається з того, що ділянка постійно перебуває під пологом лісу, а це великий плюс. У такому разі зберігається звичний для неї мікроклімат, що є необхідним чинником для росту лісових насаджень. І на останок, зникає таке поняття, як суцільні зруби, що дуже дратує теперішню громадскість, - зауважує начальник відділу лісового господарства ДП "Вигодський лісгосп" Оріхівський Степан Миколайович.

Висновок семінару: працювати над подальшим впровадженням вибіркових і поступових рубок, іншими словами, поступова система рубок  дозволить максимально сприяти природному поновленню та залишити недоторканим лісове середовище при проведенні лісогосподарських заходів.   

Найкращий лісничий ДП «Вигодський лісгосп» 

У обласному управління лісового і мисливського господарства в переддень Дня працівника лісового господарства будуть  підведені підсумки конкурсу на присвоєння звання «Кращий лісничий року». Претендентом на звання Кращий лісничий 2017 року визнано Василя Васильовича Тисяка - лісничого Шевченківського лісництва, за високі професійні досягнення в лісівництві, пропаганду дбайливого ставлення до лісових багатств та значний особистий внесок у розвиток лісового господарства.

На посаді лісничого Василь Васильович Тисяк  працює вже 15 років. Розпочав свою трудову біографію в 1993 році техніком-лісівником Ільм’янського лісництва, а згодом був переведений на посаду майстра лісу того ж лісництва. У 2002 році його призначають лісничим Вишківського лісництва, а з листопада 2012 року лісничим Шевченківського лісництва. Василь Васильович має вищу освіту. У 1998 році закінчив Львівський державний лісотехнічний університет по спеціальності інженер лісового господарства. Василь Васильович впевнений - бути лісничим для нього - найголовніше призначення. Всі роки він сумлінно виконує свої обов'язки, показуючи приклад колегам і підлеглим.

 Таке звання, як відомо, присвоюється не тільки за кращі виробничі показники, а й за особисті якості людини. Василь Васильович - один з найдосвідченіших і ерудованих працівників лісової галузі. Та й команда йому до пари - помічник лісничого Сабан Василь Ярославович, майстер дільниці (лісового розсадника) Федорич Наталія Василівна, майстри лісу із великим стажем роботи Квецко Леся Михайлівна, Федорич Володимир Миколайович, Струк Василь Юркович, Мальон Андрій Любомирович, старший єгер Микуляк Іван Іванович та інші майстри лісу, робітники на лісокультурних роботах. Всього під керівництвом Василя Васильовича працює 34 чоловіки. Всі вони люди дуже відповідальні, грамотні, ініціативні. Виробничі завдання виконують і перевиконують. В середньому щорічно своїми силами заготовляють до 11 тисяч кубометрів деревини (в минулому році ця цифра склала 10406 м3). На рубках догляду і під час посадочних робіт постійно освоюють нові технології. Колектив Шевченківського лісництва завжди відрізняється високими виробничими показниками, злагодженістю і згуртованістю в роботі, здоровим морально-психологічним духом.

Василь Васильович вніс значний особистий внесок у розвиток Вигодського лісгоспу, збереження і примноження лісових багатств району, безпосередньо брав участь у виконанні виробничих програм лісгоспу на 2017 рік.

Коли Тисяк Василь Васильович очолив Шевченківське лісництво, він зумів вивести даний колектив в лідери. У Шевченківському лісництві закладено теплиці площею 224 м2, піднавіси 748 м2, посівне відділення (короба) 480 м2. Загальна площа розсадника становить 14500 м2. Тут маленькі деревця ростуть в просторих приміщеннях, обладнаних всіма необхідними пристосуваннями. За цю велику і відповідальну роботу, яка була здійснена під його керівництвом, лісництву було присвоєно статус насінно-селекційного центру держлісгоспу. За досягнуті успіхи в 2010 році Василю Васильовичу присвоєно класне звання «Лісничий ІІІ класу».

Лісництво у Василя Васильовича немаленьке - загальна площу 4243 гектарів, до того ж, клопітке. На його території розташовані багато сіл, улюблені місця відпочинку для городян і туристів. У пожежонебезпечний період припадає багато сил направляти на запобігання лісових пожеж. Порядок в лісових зонах відпочинку лісівники намагаються підтримувати на належному рівні. Розпочату справу Василь Васильович завжди доводить до кінця, не боїться взяти на себе відповідальність і вміє відстояти свою точку зору.

Завдяки його безпосередньому внеску і організаторським здібностям на території лісництва здійснюється комплекс заходів з наведення порядку на землях Державного лісового фонду. Даним лісництвом упорядкована, облаштована і очищена від захаращеності траса регіонального значення Долина – Хуст (Р-21) протяжністю 14 км. Тут же біля урочища «Шандра» і «Жакля» побудовані і обладнані одні з кращих в лісгоспі місць масового відпочинку.

Лісництво має гарне технічне оснащення. Всі об'єкти лісництва знаходяться під постійним контролем лісничого. Звідси і акуратність виконання лісогосподарських заходів, їх відповідність вимогам керівних документів, висока якість робіт в усіх напрямках.

Що то за важка робота - лісничий!

Клопіт куди не поглянь.

До зими підгодувати звірят і синичок,

Відібрати в дітлахів сірники,

Щоб ліс не спалили вони.

Але найгірше, коли люди

Все руйнують, ламають і гублять …

І сьогодні смереки й  ялиці

Вам хвойним гіллям шумлять,

І все птаство і  звірина у лісових масивах

Подяку поспішає Вам передать!

Скромні і непомітні лісівники,

Але їхня праця, заслуга велика -

Щоб не зникли на Землі ліси,

Звіриний слід і пташині голоси…

Як добре, що серед нас є такі люди, які піклуються про ліс, які присвячують йому роки свого життя,  працюючи самовіддано на лісових теренах. Лісові багатства треба не тільки використовувати, а й відтворювати і примножувати. І такі люди, як Василь Васильович, роблять і те й інше. Вони заслужили великої поваги і пошани від вдячних спадкоємців.

Якщо з лози дозріли грона,

Шумлять ліси, що їх садив,

І посадив Ти дуба в лісі,

Життя даремно не прожив.

 Весняна посадка лісу – 2017 рік 

Немає нічого прекраснішого чим весняний ліс. Він світлий і радісний. Навесні  дерева і кущі надягають нове вбрання. Свіже, зелене листя знову тихенько шелестить на гілочках дерев. Земля під кущами і деревами покривається соковитою травою і м'яким мохом.

Все в лісі оновлюється навесні. Білі, тендітні берізки, наприклад, прикрашаються пахучими «сережками». Навіть вічнозелені ялиці і ялини в похмурому лісі не залишаються осторонь від весни. Вони змінюють свою темну хвою на нову, світлу і ніжну. По стовбурах дерев біжать свіжі соки, оновлюється навіть деревна кора. Яскраве весняне сонце освітлює стовбури, і вони начебто теж світяться бурштиновим світлом. Це час, коли можна акуратно зібрати в березовому лісі цілющий сік.

Оживають лісові мурашки, всякі жучки, паучки, сонечка, джмелі. І розквітають перші лісові квіти. Спочатку на мокрій землі з'являються білі проліски. А потім з  кожним днем ​​в лісі розквітає все більше і більше квітів: жовті примули, медунки, незабудки, дзвіночки, конвалії, дикі нарциси і безліч інших! Комахи метушаться над ними, збирають перший нектар.

Виповзають з глибоких нір лисиці, десь в глухому і дрімучому лісі прокидається в своїй берлозі хазяїн лісу - ведмідь. З далеких південних країн повертаються перелітні птахи. Вони наповнюють ліс своїми дзвінкими голосами. Навесні лісові птахи заливисто співають, виводячи чудові трелі. Трохи пізніше птахи починають вити гнізда, щоб вивести влітку пташенят. Весна - це час, коли вся лісова природа радіє сонцю і теплу!

Раніше, ніж зазвичай, почалася в цьому році весняна лісокультурна кампанія у ДП «Вигодський лісгосп». Раннє танення снігового покриву та наступ теплих днів нинішньої весни стало сигналом до початку робіт по посадці лісових культур.

Особливості кліматичних умов нашого району змушують проводити весняну лісокультурну кампанію в стислі терміни - як тільки зменшується вологість ґрунту і підвищуються середня температура повітря, посадочні роботи припиняються. На рахунку кожен день, адже за планом в 2017 році заплановано провести роботи з лісовідновлення на землях державного лісового фонду на площі 403,4 га, в тому числі посадити 84,4 га лісових культур, провести роботи щодо сприяння природному поновленню на площі 319 га, а також привести в порядок і озеленити території лісництв, шкіл, сіл району і т.д.

Роботи вже почалися в Мало-Тур’янському, Мізунському, Бистрівському, Слобідському, Людвиківському, Вишківському, Солотвинському та Шевченківському лісництвах. Сюди з лісонасіннєвого центру, що знаходиться в Шевченківському лісництві доставлена перша партія посадкового матеріалу із закритою кореневою системою.

На діючих лісових розсадниках з початку минулого тижня проводять роботи з викопування сіянців і переміщенню їх на зберігання в заздалегідь приготовлені снігові купи. Звідси посадковий матеріал в міру необхідності буде оперативно доставлятися до місць посадки лісу. Одночасно з викопкою сіянців йде підготовка необхідного посадкового інвентарю.

Максимальний обсяг робіт по посадці лісу запланований в усіх 12 лісництвах.  Завдяки ранній весні лісівники лісництв вже майже тиждень проводять посадку лісу. У лідерах за обсягом виконаних робіт - лісівники Шевченківського (12,7 га), Бескидського (11,2 га),  та Слобідського (10,5 га) лісництв. На сьогодні в лісгоспі лісові культури посаджені на площі майже на більшості запроектованих площ.

До весняної лісокультурної кампанії 2017 лісівники нашого лісгоспу підготувалися заздалегідь. За 2016 рік було виконано ряд підготовчих робіт: в розсадниках вирощено біля 600 тис. штук стандартного садивного матеріалу сіянців та саджанців, заготовлено 497 кг насіння деревно-чагарникових порід і 106 кг насіння хвойних порід. Це дозволить повністю забезпечити потреби лісництв необхідною кількістю садивного та посівного матеріалів для виконання завдань весни 2017 року.

У Вишківському лісництві стежать не тільки за порядком в лісі, а й за порядком на території контори лісництва. 05 квітня силами колективу Вишківського лісництва була впорядкована територія лісництва, підстрижені кущі, на території скошена вся трава, підметені і побілені доріжки. Прилегла територія приведена в належний порядок.

Як і в попередні роки, в лісгоспі пройде щорічна традиційна Акція «Майбутнє лісу в твоїх руках», під час якої будуть проводитися масові заходи по посадці лісу, уроки знань про ліси, конкурс малюнків  на тему «Гармонійне співіснування людини та лісу» для учнів загальноосвітніх шкіл і т.д. Розпочался вона 21 березня - в Міжнародний день лісу. Лісівники ДП «Вигодський лісгосп» запрошують всіх бажаючих долучитися до посадки дерев на території нашого району.

Виїзна нарада – семінар у Шевченківському лісництві.

14 грудня відбулась виїзна нарада – семінар у Шевченківському лісництві, яка була проведена на  виконання  Протоколу  наради  головних  лісничих  Івано-Франківського  ОУЛіМГ  від  10  листопада  2016  року. Тема наради: «Ознайомлення  із новими Санітарними правилами в лісах України, методикою  проведення  лісовідновних  рубок».

У семінарі  приймали участь головний лісничий, лісничі і помічники лісничих всіх лісництв ДП «Вигодський лісгосп», а також інженерно-технічні працівники відділу лісового господарства та виробничого відділу.

Директор лісгоспу Матусевич О.Б. звернувся до присутніх з такими словами, що нова редакція "Санітарних правил в лісах України"  чітко регламентує санітарні рубки. Зокрема, змінене  значення  повноти, при  якій  може  проводитись  суцільна  санітарна  рубка, повинна проводитися нумерація дерев, які підлягають вирубці  при  вибірковій  санітарній  рубці, складатися нумераційна відомість, вводяться  обмеження  на  санітарні  рубки  в  місцях  гніздування  цінних  видів  птахів і інше.

Згідно нових Правил під час відведення насадження для проведення вибіркових санітарних рубок проводиться нумерація дерев, що підлягають вирубуванню, починаючи з тих, що мають ступінь товщини стовбура 24 сантиметри і більше на висоті 1,3 метра, та складається нумераційна відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки із зазначенням породи, категорії технічної придатності і підстав для відбору їх для рубки.

Для  прикладу  була  підібрана  ділянка  у  кварталі  14  виділ  1  Шевченківського  лісництва. На  цій  ділянці  наочно  було  показано, на  підставі  яких  ознак  можна  відводити  дерева  в  рубку, як  проводити  їх  нумерацію  і  облік.  По  цьому  питанню  виступив начальник відділу лісового господарства Оріхівський С. М. При відборі дерев у вибіркову санітарну рубку оцінка стану дерев проводиться з урахуванням комплексу ознак їх пошкодження шкідниками, хворобами, несприятливими факторами.

Вибірково-санітарні рубки - це рубки, при яких вирубуються такі категорії  дерев: ІV- відмираючі, V – свіжий сухостій, VІ – старий сухостій. В  осередках  кореневої  губки  і  опенька  також  відводяться  в  рубку дерева  ІІІ  категорії - дуже ослаблені. Вибіркові рубки сприяють формуванню молодого лісу з одночасним використанням ліквідної  деревини.

Головний лісничий Максимів В.Б. в своєму виступі наголосив, що  санітарні  рубки  проводяться виключно  в  осередках  хвороб  чи  шкідників  лісу, а  при вибіркових рубках повинні дотримуватися такі умови:

- збереження стійкості деревостану;

- створення різновікової структури деревостану;

- збереження продуктивності і ґрунтової родючості.

Дерева  ІV,V, VІ  категорій  стану  повинні  відводитися  в  рубку  у  першу  чергу  при  проведенні  будь-яких  видів  рубок. Відведення лісосік в натурі під вибіркові санітарні рубки здійснюється в межах виділу або його частини, що вимагає санітарної рубки. Всі  роботи  по  відводах  лісосік  в  рубки  проводяться під безпосереднім керівництвом лісничого або його помічника.

Лісничий Шевченківського лісництва Тисяк В.В. та лісничий Солотвинського лісництва Шведів М.П. з тридцятирічним досвідами роботи в лісовому господарстві звернули увагу присутніх на таких моментах, що  на  відведенні  ділянок  у  вибіркові санітарні рубки  значно  підвищується  трудомісткість  робіт. При  складанні  Санітарних  правил  не  враховані  зауваження лісівників, що  проведення  вибіркових  санітарних  рубок  із значним  пониженням  повноти  насаджень  може  викликати  розладнання  деревостанів. Зниження  повнот  до  значень  0,3-0,2  викликає  необхідність  їх  переведення  до  категорії  лісових  земель – рідини. Такі  насадження  вже  не  будуть  належати  до  покритої  лісом  площі  і при  проведенні  безперервного  лісовпорядкування  такі низькоповнотні  насадження  автоматично  будуть  включені  до  лісокультурного  фонду. Значне  пониження  повноти  деревостану  створить  умови  для  появи  природного  поновлення, що  є  позитивною  стороною, але  одночасно  знижується  стійкість  деревостану, особливо  на  вітроударних  схилах. В ялицевих  типах  лісу  може  проходити  заростання  ділянок  ожиною, що  буде  перешкоджати  появі  природного  поновлення.

Окремо піднімалось питання щодо неліквідної деревини, чи залишати її на лісосіці чи ні?

При будь-яких рубках, неминуче є в наявності деяка кількість неліквідної деревини, у  тому числі - старих дерев, тонкомірну і т. д. Яку саме деревину вважати неліквідною і які  її  ознаки,  розповів  начальник відділу  лісового  господарства Оріхівський С.М.

До такої в  лісі можна віднести деревину, яка не може бути використана в господарських цілях  внаслідок втрати технічних якостей через пошкодження гниллю, іншими  природними факторами. Часто  виникають  труднощі  із  визначенням  віднесення  дерева  до  неліквідної  чи  дров’яної  деревини, особливо  у  стоячому  сухостої. Нижня  частина  стовбура  може  бути  перегнилою  а  верхня частина  може  бути  оцінена  як  дров’яник. При  наявності  великої  кількості  старого  сухостою  на  ділянках, де  раніше  не  проводилися  ніякі  рубки, кількість  неліквідної  деревини  може  досягати  значних  об’ємів.  Директор  лісгоспу  Матусевич О.Б. наголосив, що  деревина, яка   визначена  як  неліквідна,  однозначно  повинна  залишатися  на  лісосіці  для  перегнивання  і не  підлягає  вивезенню  із  ділянки.  

Наступним  пунктом  наради  було  ознайомлення  із  ділянкою  в  кварталі  7  виділ  49  Шевченківського  лісництва,  де  на  площі  0,9 га  в  2016  році  проведена  лісовідновна  рубка. На  ділянці  залишено  48  дерев  ялини, ялиці, бука, явора, черешні, яблуні, липи, які  не  підлягали  рубці, збережено  достатня  кількість  природного  поновлення. Весною  2017  року  на  ділянці  буде  проведено  введення  недостаючих  порід -  сосни  і  модрини  із  закритою  кореневою  системою  на  трасі  трелювального  волока. На  прикладі  вказаної  ділянки наочно  продемонстровано, який  результат  повинен  бути  досягнутий  під  час  проведення  лісовідновної  рубки.

Заключним  пунктом  наради  було  ознайомлення  учасників  наради  із  роботою  майстерської  дільниці  по  вирощуванню  посадматеріалу  Шевченківського  лісництва.   

Що таке ліквідна, а що таке неліквідна деревина?

  В будь-яких насадженнях, особливо, якщо вони зростають у  важкодоступних високогірних лісах, неминуче з’являється деяка кількість неліквідної деревини. У тому числі – старих  трухлявих дерев, природного  відпаду, дров’яної  деревини, яка  під  дією  природних  факторів  втрачає  свої  механічні  властивості і т. д. По цьому питанню розмовляємо з начальником відділу лісового господарства Оріхівським Степаном Миколайовичем:

- Степан Миколайович, як на Вашу думку, що відноситься до неліквідної деревини?

- Зрозуміти, що відноситься до ліквідної деревини, а що до неліквідної деревини можна таким чином:

Ліквідна деревина - це деревина, яка може бути використана в господарських цілях, що включає в себе ділову деревину і дрова.

Ділова деревина - це круглі  лісоматеріали, крім дров;

Дров'яна деревина - це деревина, яка використовується для палива (паливні дрова) і технологічної переробки (технологічні дрова); до  дров’яної  деревини  належить  ліквід  з  крони – вершинки дерев, гілки.

Тобто  ліквідна  деревина – це  деревина, яка  за  своїми  фізико-механічними  властивостями  задовольняє  вимоги  відповідних  Державних  стандартів  і  є  можливою  для  подальшої  переробки  чи  використання.

Крім якісного лісу на площі лісосіки завжди  є певна кількість неліквідної  деревини. Її  кількість  залежить  від  багатьох  факторів: від  віку  і  складу  деревостану, його  походження (природного  чи  штучного), впливу  атмосферних  факторів (ураганних  вітрів, сніголомів), господарської  діяльності (вчасна  розробка  пошкодженої  деревини).

Поява на світовому ринку сучасних автоматизованих машин глибокої переробки багато що змінила на сьогоднішній день. Ще зовсім недавно неліквідна деревина  беззастережно залишилася на ділянці, не  використовувалася. На сьогодні в  розвинених лісо дефіцитних  країнах  другосортна деревина може не просто використовуватися у виробництві біопалива, але  перетворилася в затребуваний сировинний матеріал для виробництва тріски, паливних гранул або пелет, паливних брикетів тощо. І ця тенденція буде розвиватися далі, поняття неліквід може з часом зникнути зовсім у лісовій термінології.

Неліквідна деревина - це деревина, яка на  даний  час  не може бути використана в господарських цілях внаслідок втрати технічних якостей через пошкодження гниллю, а також в результаті пожеж та інших стихійних лих. Під  дією  природного  середовища  за  участі  грибів, бактерій, інших  живих  організмів  деревина  втрачає  целюлозу, стає  крихкою, зменшується  її  міцність. З  часом  деревина  перегниває  і  перетворюється  в  лісовий  перегній – гумус. Це  є  цілком  природний  процес  і  за  відсутності  людського  впливу  він  іде  в  лісових  насадженнях  безперервно. Таким  чином  в  лісових  ґрунтах  утворюється  верхній  гумусовий  горизонт, який  дає  поживу  новому  лісу.

  Знавці  лісу  називають  мертву, відмерлу  деревину  «живою». Звалені  чи  стоячі  відмерлі  дерева  стають  прихистком  для  дуже  багатьох  лісових  жителів. Стовбури  дерев  заселяються  комахами,  багато  Червонокнижних  видів  комах, жуків  поселяються  якраз  на  мертвій, трухлявій  деревині. Дуплисті  дерева  стають  житлами  для  птахів  і звірів.  Забирати  неліквідну  деревину  з  лісу – це  однозначно  збіднювати  лісове  середовище, умови  зростання  лісів.

Половина  покритої  лісом  площі  лісгоспу  в  свій  час  була  пройдена  рубкою, тобто  половина  наших  лісів – це  штучні  насадження, лісові  культури. В повоєнний  час  вирубувалися  дуже  великі  площі  лісів, які  не  завжди  вчасно  заліснювалися. На  значних  площах  з  метою  отримання  високоякісної  смерекової  деревини  замість  змішаних  насаджень  створювалися  чисті  «плантаційні»  смерекові  культури, які  не  відповідали  місцевим  умовам – типам  лісу. Заздалегідь  можна  було  сказати, що  ці  ліси  будуть  менш  стійкими, ніж  змішані  корінні. На  цю  ситуацію  наклало ся  потепління  клімату, яке  проходить  буквально  на  очах. Смерека  подекуди  поступово, подекуди  масово  випадає  із  складу  лісових  деревостанів, ослаблюється, всихає, вражається  хворобами  і  шкідниками. В  передгірному  Мало-Тур’янському  лісництві  її  вже  майже  не  залишилося.   Внаслідок  дії  цих  факторів  в  насадженнях  утворюється  значна  кількість  неліквіду.  Якщо  ділянки  знаходяться у  важкодоступних  місцях  і  немає  можливості  вчасно  забрати  з  лісу  пошкоджену  деревину, кількість  неліквідної  деревини  може  досягати  до  50 - 100 м3 на  гектарі. Деякі  важкодоступні  ділянки,  на  яких  деревостани  були  пошкоджені  масовими  вітровалами  і  буреломами  і  з  яких  не  було  можливості  вчасно  забрати  пошкоджену  деревину, були  залишені  для  природного  заліснення, а  пошкоджена  деревина  залишилася  для  перегнивання.

У  верхньому  поясі  перестиглих  чистих  смерекових  лісів, які  в  даний  час  є  фактично  недоступними  для  розробки, значні  площі  лісів  досягли  свого  критичного  віку.  Частина  таких  лісів  включені  до  природно-заповідного  фонду – заповідні  урочища «Нижній і Верхній Старецький», «Яйко», «Гатчин Звір», «Розколи», лісовий  заказник «Ільма» - тут  розпочалося  всихання  перестійних  деревостанів, масово  утворюється  відмерла  деревина, дуже  сильно  збільшилося  захаращення  лісів. Але  як  кажуть  екологи – йде  природній  процес.

  Відрізнити  неліквідну  деревину  і  дров’яну  не  завжди  легко. Нижня  частина  стоячого  стовбура  може  бути  перегнилою, верхня – ще  годитися  на  використання. В  лісові  завали, які  утворюються  після  вітровалів, і  деякий  час  пролежали  на  землі,  часто  без  риску  для  здоров’я  взагалі  неможливо  добратися, не  кажучи  вже  про  визначення  якості  деревини. В  таких  завалах  вперемішку  може  знаходитися  і  неліквідна  і  дров’яна  деревина.

Значною  також  є  і  економічна  складова – чи  є  економічно  доцільним  вивезення  такої  деревини  з  віддалених  лісосік, відстань  трелювання  з  яких  складає  деколи  більше  двох  кілометрів?

Тому  вважаю  необхідним  і  доцільним  все ж  таки  залишати  неліквідну  деревину  на  місці, в  лісових  насадженнях  для  перегнивання. 

На  доданих  фотографіях  ви  можете  бачити  крім  ділових  і  дров’яних  дерев  також  і  неліквідну  деревину. 

Нові Санітарні Правила в лісах України.

 В Україні введені нові правила санітарних рубок лісів. Нововведення передбачають в першу чергу - обмеження суцільно санітарних рубок. Виняток становитимуть лише ті випадки, коли дерева будуть пошкоджені стихією, наприклад, буреломами, пошкодження пожежею, або масове всихання лісових насаджень.

Питання здійснення санітарно-оздоровчих заходів є надзвичайно актуальним на теперішній час. Саме тому Державне агентство лісових ресурсів ініціювало розробку нових Державних Санітарних Правил в лісах України. Робоча група, яка здійснювала ці нововведення, до якої увійшли представники Мінагрополітики, Мінприроди, Держекоінспекції, провідні вчені, представники громадськості та екологи розробили такі зміни.

Крім жорстких обмежень здійснення санітарних рубок в лісах, тепер передбачається повна їх заборона в певних зонах - природно-заповідних об'єктах і територіях, а також в місцях гніздування рідкісних хижих птахів. Для забезпечення соціального і природоохоронного контролю здійснюватиметься попереднє оприлюднення планування рубок з обґрунтуванням їх доцільності. Пропонується залучати до складу спеціальних комісій, які обґрунтовують необхідність таких заходів, більш широке коло осіб, зокрема, представників органів місцевого самоврядування.

Крім того, буде припинено суцільні санітарні рубки в заповідній зонах біосферних заповідників, зонах регульованої та стаціонарної рекреації національних природних ландшафтних парків, в буферних зонах біосферних заповідників, в орнітологічних і загально зоологічних заказниках тощо. Ліс - це місце існування десятків тисяч видів організмів. Те, що вважається хворою і непотрібною в лісовому господарстві деревиною, часто є джерелом життя для тисяч живих істот і забезпечує екологічну рівновагу. Суцільні ж санітарні рубки призводять до миттєвої зміни умов середовища і зникнення переважної більшості видів організмів.

Цими змінами передбачається заборона санітарних рубок в період масового розмноження диких тварин (з 1 квітня по 15 червня).

Тільки у випадках, коли не можна боротися зі шкідниками біологічними засобами, будуть застосовані суцільні санітарні вирубки. В інших випадках така вирубка не дозволятиметься. Також будуть чітко регламентовані вибіркові санітарні рубки. Зокрема, буде проводитися облік дерев, які підлягають вирубці. Ці нові Правила серйозно налаштовані на те, щоб удосконалити правила санітарно-оздоровчих заходів в лісах з метою запобігання будь-яким зловживанням.

Обговорюючи проблему всихання хвойних насаджень та шляхів її подолання на минулому семінарі, який проходив на базі ДП «Вигодський лісгосп» 07 вересня, за участі т.в.о. Голови Держлісагенції Юшкевич Х.В, представників Держлісагенеції, начальників обласних управлінь лісомисливських господарств, а також науковців з України, Німеччини, було відзначено, що в першу чергу потрібно прислухатися до вчених і фахівців-практиків. Змінюється клімат, погодні умови, зменшується кількість опадів, а відповідно і нестача вологи в лісах. Ця  гостра проблема назріла не тільки в Карпатських лісах, а й по всій Україні, а також у Європі. Провідні вчені сьогодні працюють над методами подолання хвороб лісу. Якщо ми не локалізуємо вогнище хвороби лісу на початковій стадії, це може привести до її неконтрольованого масового поширення на значні площі насаджень і їх деградації. Цього допускати не можна, адже ліс - це легені нашої планети. Відповідно, якщо ліс здоровий, то і легені у нас будуть здоровими.

  З повагою директор ДП «Вигодський лісгосп»             Матусевич Олександр Борисович.

Шановні відвідувачі нашого сайту!

21 жовтня на базі ДП "Вигодський лісгосп" відбулася виїздна сесія обласної ради десятого скликання. Президія обласної ради запропонувала до розгляду депутатського корпусу тринадцять питань. Основні з них - стан використання лісових ресурсів на території області та затвердження обласної цільової Програми лісового та мисливського господарства Івано-Франківської області на 2017-2020 роки. Окрім цього, під час виїзного засідання сесії обласної ради депутати обговорили зміни до Програми розвитку місцевого самоврядування та Програми соціального захисту населення Івано-Франківської області на 2016-2020 роки.

  Метою виїзного засідання сесії є вивчення раціональності використання лісових ресурсів на території нашої області. Адже назрілі проблемні питання у галузі лісового господарства чи не щодня стають сюжетами випусків телевізійних новин та друкованих видань. Очевидно, що необхідно передбачати комплексні заходи розвитку лісового господарства на території Івано-Франківщини, вивчати та аналізувати поточний стан лісового фонду та його відповідність науково обґрунтованим вимогам.

Для отримання кваліфікованих висновків про дійсний стан лісового господарства було залучено авторитетних незалежних науковців у галузі лісівництва, компетентних у проблематиці сьогоднішнього стану Карпатських лісів. Традиційно до участі в десятій сесії обласної ради також запрошено народних депутатів України, керівництво обласної державної адміністрації, голів районних рад та райдержадміністрацій, міських голів, представників ЗМІ.

Депутатський корпус також розглянув блок бюджетних питань, серед яких – зміни до бюджету та фінансування природоохоронних заходів.

  Перед засіданням депутати оглянули розсадник і лісові угіддя Шевченківського лісництва. Директор ДП "Вигодський лісгосп" Матусевич Олександр Борисович розповів депутатам, як гасяться лісові пожежі і продемонстрував гостям відповідну пожежну техніку. Також народні обранці побачили, як вирощуються саджанці і, як маркується деревина.

Опісля депутати обласної ради побували в Центрі спадщини Вигодської вузькоколійки, яка реконструйовувалась та готувалась майже два роки, а потім депутати прийняли участь у висадці Алеї соборності. Початок сесії відбувся о 11.30. 

Пропонуємо Вашій увазі виступ директора ДП "Вигодський лісгосп" Матусевича Олександра Борисовича на десятої сесії обласної ради, яка проходила в Будинку Культури селища Вигода 21 жовтня 2016 року.

Шановні колеги-депутати, лісівники, вигодяни, гості 10 сесії обласної ради! 

Державне підприємство «Вигодське лісове господарство» - прибуткове підприємство, працює стабільно, щороку нарощуються темпи виробництва, збільшуються обсяги випуску та реалізації продукції. Своєчасно сплачуються податки та виплачується заробітна плата. Заборгованість до бюджетів всіх рівнів та платежах до Пенсійного фонду відсутня. Щороку підприємство сплачує до державного та місцевого бюджетів податки близько 25 млн. грн., єдиного соціального внеску близько 8,5 млн. грн. Відрахування частини чистого прибутку до державного бюджету за 2015 рік склали 2 498 тис. грн. Чистий фінансовий результат за 2015 рік склав 15 481 тис. грн., чистий прибуток 12 694 тис. грн., сукупний дохід 113 096 тис. грн. Загальна чисельність штатних працівників – 330 чоловік, у тому числі сезонних працівників - 124 . Загальний фонд оплати праці за 2015 рік склав 24 737 тис. грн. середньомісячна заробітна плата склала 6239 грн. Підприємство надає своїм працівникам повний пакет соціальних виплат: відпускні, лікарняні, допомоги на оздоровлення самих працівників та їх дітей, що передбачено Колективним договором. Підприємством щороку проводиться вкладення в капітальні інвестиції, що дозволяє оновити основні засоби, покращити їх віддачу при випуску продукції.

  За останні роки на підприємстві було оновлено і модернізовано нижній склад, збудована мережа лісовозних автомобільних доріг протяжністю 12,5 км,  збудовано теплицю для вирощування сіянців в Шевченківському лісництві, модернізовано адмінбудівлю – контору лісгоспу, контори лісництв, проведено реконструкцію гаражів, складських приміщень, будуються лісові дороги та закуповуються потужні автомобілі, що обладнанні гідроманіпуляторами для зменшення витрат по вивезенню деревини з лісу. За 2015 рік капітальні інвестиції по підприємству склали 12 358 тис. грн. Підприємство є постачальником лісопродукції на внутрішньому ринку. Основними покупцями в 2015 році були: Брошнівський ТзОВ «КРОНО-УКРАЇНА», ТзОВ «Уніплит»,  малі та середні підприємства району такі як: ТзОВ «Інтер’єр», ТзОВ «ТС Партнер», МП «Злагода», ТзОВ «Мілвуд», ФОП «Керніцький» та інші, що займаються переробкою круглого лісу - виготовляють дошку, заготовки для меблів та інше.  Вся лісопродукція на внутрішньому ринку реалізується через біржові аукціони. Підприємство є постачальником дров паливних для населення. Кошти отримані від реалізації продукції підприємство використовує на сплату податків, виплату заробітної плати, придбання товарно-матеріальних цінностей (запчастин, паливно-мастильних матеріалів, будівельних матеріалів), основних засобів, інших необоротних активів .

Нашими лісівниками виконується дуже важлива робота у справі вирощування, охорони і управління зеленим багатством і спадщиною країни  - лісами.

Зважаючи на сьогоднішні реалії, в зв’язку з подіями на сході держави, а всі ми є громадянами цієї країни, що має свою гідність, має сили, які, сподіваємося, дадуть можливість захистити її незалежність. Ми живемо з хвилюванням і болем у серці за наших захисників, серед яких є і чимало працівників нашого лісгоспу. Дирекція ДП «Вигодський лісгосп» надавала відчутну волонтерську і спонсорську допомогу всім учасникам АТО. У цей важкий час для нашої держави кожен українець лише сумлінною, патріотичною працею може звеличити нашу Україну.

На рахунку працівників лісової галузі немало добрих, важливих суспільних справ. Я переконаний, що ніякі тимчасові труднощі не зупинять нас на шляху до її економічного і екологічного процвітання.

Будемо вірити в те, що спільними зусиллями  і у складних умовах сьогодення у щоденній плідній співпраці ми упевнено впишемо нову сторінку в історію розвитку лісового господарства Долинщини примноженням і збереження зеленого оберегу нашого краю.

Висловлюю щиру пошану людям усіх професій, які працюють на службі лісу і сумлінною працею возвеличують нашу Україну. Жити  усім нам під мирним небом, працювати на благо майбутнього суверенної України.

Слава Україні! 

Заборона суцільно-санітарних рубок благо чи зло?

  В наш час екологічні проблеми стають все більш і більш гострішими. Найбільш гостро стоїть проблема рубати чи не вирубувати ліс? Як ми знаємо в останні роки почастішали посухи, катастрофічно обмаль опадів навіть у традиційно колись вологих гірських районах Карпат, привело до пониження ґрунтових вод, обміління річок і криниць в населених пунктах, а це в свою чергу знижує урожаї на полях, приводить до всихання лісу, насамперед ялини європейської з її розгалуженою і поверхневою кореневою системою. Пропадають джерела в лісі, відбувається обміління великих і маленьких річок Карпатського регіону. Дрібні струмки пересихають, зростає число лісових пожеж, деградують ґрунти, почастішали сильні вітри, що призводять до вітровалів, вітроломів і випадки повені на річках. Щорічно полчища короїдів-типографів захоплюють нові лісові території на ослаблених від нестачі вологи деревах.

За думкою деяких вчених всихання ялинових лісів і опустелювання територій  пов'язано з вирубкою лісів. Отримано наукові докази того, що існування річок і опадів на суші визначається життєдіяльністю лісів. Праліс, або непорушний ліс, це такий ліс, який не зазнав антропогенного впливу, являє собою живий насос, на основі сонячної енергії закачує на сушу атмосферну вологу, що випарувалася з поверхні океану. Вченими доведено, що посухи, пожежі, повені, а також сильні вітри на суші є наслідком порушення лісового покриву і припинення дії лісового насоса вологи. Знищення лісів призводить до повного спустошення і опустелювання. Це нові результати, до сих пір невідомі нашій громадськості. На всіх знеліснених територіях опади скорочуються в геометричній прогресії. Економічні втрати від цього можуть на багато порядків перевищувати економічні вигоди від вирубки лісів.

Тому наш уряд і прийняв таке рішення про заборону суцільно-санітарних рубок. «Сьогодні буде прийнято рішення про звільнення керівника Держлісагенства. Але це тільки організаційне рішення. Нам потрібно створити систему, яка би унеможливила варварську вирубку українських лісів, як це сьогодні відбувається»,- підкреслив Прем’єр-Міністр України Володимир Гройсман.

Очікуваний результат: збереження лісів України, збереження існуючої флори і фауни, збереження існуючих річок і джерел, збереження родючості ґрунтів і врожайності сільськогосподарського виробників, збереження впливу лісового насоса на стабілізацію клімату, зокрема на середньорічну норму випадання опадів.

     Друга сторона цієї проблеми це виживання і існування державних лісових господарств, які лишені бюджетного фінансування, виживали за рахунок господарської діяльності, тобто з суцільно-санітарних та інших лісогосподарських рубок.

Рішення проблеми: поступовий  перехід до вибіркових рубок, як для головного так і для проміжного користування. Стиглість дерев при вибіркових рубках встановлюється за їх розмірами. Вибіркові рубки в лісах повторюється через відповідні проміжки часу, у міру того, як достигають стовбури і переходять в розряд стиглих. Стиглість визначається, як правило, розмірами стовбурів, зокрема їх діаметром. При вибіркових рубках відбувається природне відновлення лісу і вони є надзвичайно сприятливі для відновлення ялини, ялиці, бука, клена-явора та інших порід.